Рішення № 73402149, 13.04.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1310/17

2/703/687/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретар судового засідання Бондаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів,-

встановив:

27 квітня 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

4 липня 2017 року Рішенням Смілянського міськрайонного суду позов Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів було задоволено повністю та стягнуто з останньої на користь позивача кошти в сумі 186 грн. надмірно виплачених коштів та на користь держави 1600 грн. судового збору.

6 лютого 2018 року ухвалою суду вище вказане рішення скасоване та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позову позивач зазначив про те, що на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради знаходиться справа по отриманню ОСОБА_1 соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку на період з 1 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року.

Разом з тим, відповідач не повідомила про факт початку виконання трудових обовязків, через що безпідставно отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19 липня 2007 року по 31 серпня 2007 року у розмірі 186 грн. 75 коп.

Управління повідомило відповідача про необхідність повернути надмірно виплачені кошти, на що остання не відреагувала жодним чином. У зв'язку з чим просять стягнути зазначену суму у примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у його задоволені застосувавши термін позовної давності.

Суд, врахувавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно положень ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», п. 49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року, на заявників покладається відповідальність за відомості або надання інформації про зміну обставин, що впливає на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань громадянином (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811 - ХІІ від 21 листопада 1992 року встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 1 ст. 4 вказаного закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Ст. 3 вище вказаного закону передбачає такий вид допомоги сім'ям з дітьми, як допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно положення ст. 13-15 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, призначається особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно виплачується щомісяця у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 23 березня 2007 року звернулась до позивача із заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку.

Відповідач зобов'язувалась повідомляти управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги.

Як вбачається з копії розпорядження (а.с.5) з 23 березня 2007 року відповідач перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради та отримувала державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811- ХІІ.

Згідно п. 23 пп. 2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ № 1751 від 27 грудня 2001 року, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припиняється у разі, коли особа, що отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу даного виду виявила бажання працювати - з дня працевлаштування (початку виконання трудових обов'язків).

В судовому засіданні також встановлено, що відповідач з 19 липня 2007 року приступила до своїх обов'язків після відпустки по догляду за дитиною на посаду бухгалтера ВАТ «Черкаське обласне підприємство автобусних станцій», що підтверджується випискою з наказу № 82 к від 16 липня 2007 року (а.с.6).

Позивач звертався до відповідача з повідомленням про необхідність повернення виниклої передплати соціальної допомоги у розмірі 186 грн. 75 коп. (а.с.10-14).

Згідно заяви ОСОБА_1 (а.с.7) вона просила припинити їй виплату соціальної допомоги по догляду за дитиною до 3 років, в зв'язку з виходом на роботу з 19 липня 2007 року, та зобов'язалась повернути Службі переплачену їй суму допомоги. До цього часу вказана суму залишається не повернутою.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність тверджень позивача про те, що відповідач не повідомила управління про початок виконання трудових обовязків, чим порушила взяті на себе зобов'язання повідомляти про зміну обставин, що впливають на призначення державної допомоги на утримання дитини до досягнення нею 3 річного віку, згідно чинного законодавства України, внаслідок чого надмірно отримала призначену допомогу з 19 липня 2007 року по 31 серпня 2007 року.

Тобто, з огляду на викладене, відповідачем не була надана інформація про зміну обставин, що виливають на виплату допомоги, що призвело до надмірної виплати їй бюджетних коштів на суму 186 грн. 75 коп.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Сума допомоги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого не подання громадянином документів при зміні обставин, що впливає на виплату допомоги, повертається ним за вимогою органу, що призначив допомогу. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму допомоги, питання про її стягнення органи, що призначають допомогу, вирішують у судовому порядку.

Як встановлено, відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодовувати суму безпідставно виплаченої допомоги.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач надала до суду клопотання в якому зазначила, що оскільки позивачу про безпідставне отримання нею коштів стало відомо в липні 2007 року то термін позовної давності закінчився в липні 2010 року. Відповідно до цього просила суд застосувати термін позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Щодо строків позовної давності та їх наслідків, про застосування, яких просив відповідач в судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється в три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 ст. 257 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу про безпідставне отримання відповідачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку в сумі 186 грн. 75 коп. стало відомо 9 серпня 2007 року із заяви ОСОБА_1 (а.с.7). Отже перебіг позовної давності починається саме з цієї дати та закінчується через 3 роки, тобто 9 серпня 2010 року.

З даним позовом позивач звернувся до суду 27 квітня 2017 року, тобто після спливу 3 років.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності , а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст. 12, 77,78, 141, 259,263,265,268 ЦПК України, ЗУ «Про державну допомогу сімям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року, Порядком призначення і виплат державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ № 1751 від 27 грудня 2001 року, суд, -

вирішив:

В позові Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький