Постанова № 73401830, 03.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2018 року м. Одеса

справа №514/1547/15-ц

провадження №22-ц/785/1709/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів-Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря Сідлецької Ю.С.,

учасники справи:

позивач-товариство з обмеженою відповідальністю «Делени» ,

представники позивача-Іванова Христина Анатоліївна,

відповідач-ОСОБА_9, ОСОБА_4,

представники відповідачів-ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

третя особа-приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Адамець Оксана Іванівна,

третя особа-реєстраційна служба Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області,

третя особа-відділ держземагенство у Тарутинському районі Одеської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_9, ОСОБА_4 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 15 червня 2016 року у складі судді Тончевої Н.М.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Делени» (далі - ТОВ «Делени») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І., відділу Держземагентства в Тарутинському районі Одеської області, реєстраційна служби Тарутинського управління юстиції в Одеській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання правочинів недійсними з указаним позовом, посилаючись на те, що 11 серпня 2004 року між ТОВ «Делени» та ОСОБА_9 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 35,91 га, який був посвідчений державним нотаріусом, та 30 серпня 2004 року зареєстрований Тарутинським відділом Одеської регіональної філії центру Державного земельного кадастру. Договір укладено на 49 років. Передача земельної ділянки орендарю підтверджується актом прийому-передачі від 11 серпня 2004 року.

Позивач вказував на те, що ТОВ «Делени» свої обов'язки відповідно до зазначеного договору виконує в повному обсязі, однак відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_4, постійно перешкоджають орендарю у користуванні спірною ділянкою, а саме, у вересні 2015 року ОСОБА_9 загнав на спірну земельну ділянку трактор, обробив землю, встановив залізобетонні стовпчики та засіяв 9,29 га пшеницею, що завдало ТОВ «Делени» збитки у розмірі 169 652 грн. Крім того, 22 жовтня 2015 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було укладено два договори оренди земельної ділянки, яка є предметом договору, укладеного між ТОВ «Делени» та ОСОБА_911 серпня 2004 року. Зазначені договори внесено до державного реєстру речових прав на майно.

З урахуванням зазначеного ТОВ «Делени» просило:

-визнати недійсним договір оренди землі від 22 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_4, про передачу ОСОБА_9 в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 16,5858 га, у тому числі 16,5858 га ріллі, що розташована за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області;

-скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального окручу Адамець О.І. від 23 жовтня 2015 року № 25541448 про проведення державної реєстрації іншого речового права;

-права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 542813551247, що розташована Одеська область, Бородинська селищна рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, за ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1, та зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. внести до державного Реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис;

-визнати недійсним договір оренди землі від 22 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 про передачу ОСОБА_9 в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 19,3227 га, у тому числі 19,3227 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області;

-скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. № 25541999 від 23 жовтня 2015 року про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 543458751247, що розташована: Одеська область, Бородинська селищна рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 за ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1, та зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. внести до державного Реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис;

-зобов'язати ОСОБА_9 та ОСОБА_4 не перешкоджати ТОВ «Делени» у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 35,91 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області та знаходиться у користуванні ТОВ «Делени» на підставі договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Тарутинським відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК за № 18 від 30 серпня 2004 року;

-стягнути з ОСОБА_9 на користь ТОВ «Делени» розмір завданих збитків від втраченої вигоди, внаслідок самозахвату земельної ділянки у розмірі 169 652 грн, а також судові витрати у розмірі 8 634 грн 77 коп.

У лютому 2016 року ОСОБА_9 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що у серпні 2004 року між ОСОБА_9 та ТОВ «Делени», в особі Карайван К.С., було укладено договір оренди земельної ділянки площею 35,91 га, яка належить ОСОБА_9 на праві власності. При цьому, ОСОБА_9 передав керівнику ТОВ «Делени» - Карайван К.С. оригінал державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Бородінською селищною Радою народних депутатів 21 вересня 2001 року.

Вказували на те, що між ОСОБА_9 та керівником ТОВ «Делени» - Карайван К.С. була усна домовленість про вартість земельної ділянки, що склала 20 тис. дол. США, однак станом на час звернення до суду з даним позовом ТОВ «Делени» не розрахувалося. На неодноразові звернення ОСОБА_9 до ТОВ «Делени» про повернення державного акта та надання йому копії зазначеного договору оренди ТОВ «Делени» відповіді не надало.

ОСОБА_9 подав до місцевої газети «Знамя труда» оголошення від 16 травня 2012 року наступного змісту: «втрачений державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_4, виданий Бородинською селищною радою народних депутатів 21 вересня 2001 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7 на ім'я ОСОБА_6, вважати недійсним».

29 грудня 2014 року ОСОБА_9 отримав нові правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, а саме: свідоцтва про право власності НОМЕР_5 та НОМЕР_6 від 29 грудня 2014 року з відповідними кадастровими номерами НОМЕР_3 та № НОМЕР_2.

У лютому 2015 року ОСОБА_9 направив копії нових правовстановлюючих документів ТОВ «Делени» та заяву, якій просив не користуватись земельною ділянкою до укладення нового договору оренди спірної земельної ділянки на нових умовах, однак ТОВ «Делени» було відмовлено ОСОБА_9, посилаючись на незаконність його дій.

Крім того, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, зазначали, що ТОВ «Делени» не виконують умов договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2004 року, а саме: п. 1.4 та п. 2.2 договору оренди. Так, п. 1.4 договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається в довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - для посадки виноградників, однак земля не використовується за цільовим призначенням.

Також зазначали, що грошова оцінка спірної земельної ділянки значно збільшилась, а тому вони вимагали від ТОВ «Делени» переглянути договір, однак ТОВ «Делени» не виконує умови договору і відмовляється переглянути умови договору оренди.

З урахуванням зазначеного ОСОБА_9 та ОСОБА_4 просили:

-визнати договір оренди земельної ділянки від 11 серпня 2004 року, укладений між ОСОБА_9 та ТОВ «Делени», недійсним;

-зобов'язати ТОВ «Делени» не перешкоджати ОСОБА_4 та її представникам у користуванні земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 35,91 га, що знаходяться за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області та належать ОСОБА_9;

-у разі невизнання судом недійсним договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 35,91 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області та належать ОСОБА_9, зобов'язати ТОВ «Делени» виконати всі умови вищезазначеного договору та провести відповідні розрахунки зі сплати заборгованості з орендної плати на протязі 30 днів з моменту набрання рішення суду законної сили.

Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 15 червня 2016 року позов ТОВ «Делени» задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 22 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_4, про передачу ОСОБА_9 в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 16,5858 га, у тому числі 16,5858 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. № 25541448 від 23 жовтня 2015 року про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 542813551247, що розташована Одеська область, Бородинська селищна рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, за ОСОБА_4, податковий номер 33666518589, та зобов'язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. внести до державного Реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис.

Визнано недійсним договір оренди землі від 22 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_4, про передачу ОСОБА_9 в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки, загальною площею 19,3227 га, у тому числі 19,3227 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. № 25541999 від 23 жовтня 2015 року про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 543458751247, що розташована Одеська область, Бородинська селищна рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, за ОСОБА_4 , податковий номер НОМЕР_1, та зобов'язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. внести до державного Реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис.

Зобов'язано ОСОБА_9 та ОСОБА_4 не перешкоджати ТОВ «Делени» у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 35,91 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області та знаходиться у користуванні ТОВ «Делени» на підставі договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Тарутинським відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК за № 18 від 30 серпня 2004 року.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ТОВ «Делени» розмір завданих збитків від втраченої вигоди, внаслідок самозахвату земельної ділянки у розмірі 169 652 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9 та ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 15 червня 2016 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9 та ОСОБА_4 В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року рішенням апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року в частині вирішення позовних вимог про відшкодування збитків скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9та ОСОБА_4 просять рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_9 на користь ТОВ «Делени» завданих збитків у розмірі 169 652 грн. від втраченої вигоди, внаслідок самозахвату земельної ділянки, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Неправильність рішення в цій частині обґрунтовано неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що вирішуючи питання про стягнення збитків судом першої інстанції помилково застосовано положення ст.ст.1166,1192 ЦК України та роз'яснення, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», що збитки позивачу за первісним позовом не завдано, оскільки він земельну ділянку використовував не за призначенням.

Відзив на апеляційну скаргу від представників позивача та третіх осіб не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та додатково подані учасниками цивільного процесу докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року N2147-VIII , який набув чинності 15 грудня 2017 року, Цивільний процесуальний кодекс України (далі-ЦПК України) викладено у новій редакції.

Пунктом 9 ч. 1 Розділу ХІII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017року установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційне провадження у справі відкрито 27 жовтня 2017 року (а.с.98), тобто до набрання чинності ЦПК України в редакції 2017 року, тому з 15 грудня 2017 року справа підлягає розгляду за процесуальними правилами цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,2,5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 15 червня 2016 року в частині стягнення збитків з ОСОБА_9 на користь ТОВ «Делени» цим вимогам не відповідає.

Так, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Делени» про стягнення збитків, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з довідкою про розрахунок шкоди від втраченої вигоди, складеною ТОВ «Делени», розмір збитків становить 169 652 грн., що вказаний розрахунок обчислено відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт самочинної обробки ОСОБА_9 земельної ділянки у період з вересня 2015 року до вересня 2016 року без припинення договору оренди землі від 11 серпня 2004 року, що знаходилася в оренді ТОВ «Делени», встановлено рішенням апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року, яке набрало законної сили, а тому не доказується при новому розгляді позовних вимог ТОВ «Делени» про стягнення з ОСОБА_9 збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 2013 року, збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам. Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, що створили ці комісії.

За таких обставин довідка про розрахунок шкоди від втраченої вигоди у розмірі 169 652 грн., що складена ТОВ «Делени», тобто неналежним органом, та яка стала підставою для задоволення позовних вимог товариства у вказаній частині, не є допустимим доказом ані у розумінні ст.59 ЦПК України 2004 року, який діяв під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані діючої ст.78 ЦПК України.

Відповідно до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

При новому розгляді апеляційної скарги представником ТОВ «Делени» надано акт визначення розміру неодержаних доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки, складений постійно діючою оціночною комісією районної державної адміністрації, затверджений 02 жовтня 2017 року головою Тарутинської райдержадміністрації, зазначивши, що заяву про встановлення розміру неодержаних доходів (втрачену вигоду) товариство до Тарутинської райдержадміністрації подало ще в період розгляду справи судом першої інстанції, однак розглянута вона була лише 02 жовтня 2017 року.

Згідно змісту зазначеного акту розмір неодержаних доходів (втрачену вигоду), які понесло ТОВ «Делени» в період з 15 вересня 2015 року до 31 липня 2016 року становить 77 726,41 грн.

Після постановлення ухвали від 13 лютого 2018 року про долучення до матеріалів справи вказаного доказу, апеляційний суд запропонував представнику позивача надати у наступне судове засідання відповідні докази на підтвердження такого звернення до райдержадміністрації протягом листопада 2015 року-червня 2016 року.

Проте, представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у чергове судове засідання не з'явився, заяву про поважність причини неявки в судове засідання не подав (т.3а.с.242).

Частиною 1 ст.80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи те, що представником позивача не надано докази на підтвердження звернення ТОВ «Делени» до Тарутинської райдержадміністрації у період листопада 2015 року-червня 2016 року (перебування справи у провадженні суду першої інстанції) із заявою про встановлення розміру неодержаних доходів (втрачену вигоду), а також те, що акт визначення розміру неодержаних доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки не містить методику розрахунку завданих збитків та джерела походження відомостей, які визначають суму збитків, апеляційний суд не може вважати наданий ТОВ «Делени» акт достатнім доказом.

Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 с.81 ЦПК України), а інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які встановлюють розмір завданих ОСОБА_9 збитків ТОВ «Делени» позивачем не надано, рішення суду першої інстанції в частині стягнення завданих збитків від втраченої вигоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у цих позовних вимогах ТОВ «Делени» до ОСОБА_9

Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 15 червня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про відшкодування збитків від втраченої вигоди скасувати.

У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Делени» до ОСОБА_9 в частині стягнення завданих збитків від втраченої вигоди відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2018 року.

Головуючий /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області Г.Я. Колесніков