Ухвала суду № 73401495, 12.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/1842/18 Головуючий суддя І інстанції Божко В.В.

Провадження № 11-сс/790/598/18 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Яковлевої В.С. та Цілюрика В.П.,

секретаря - Леськів Е.П.,

з участю прокурора - Антонян Н.Ф.,

захисника - Головінова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Мар’єнко О.А., по кримінальному провадженню № 12017220470007201 від 08.12.2017 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Продовжено підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, тобто до 27.05.2018 року, без визначення застави.

Зобов'язано старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Мар’єнко О.А. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про продовження тримання під вартою останнього.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 29.03.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Мар’єнко О.А., погоджене заступником начальника відділу прокуратури Харківської області старшим радником юстиції Цимбалістенком О.О., про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування (а.с. 98-100).

В обґрунтування клопотання, слідчий зазначив, що у січні 2018 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з ОСОБА_3 та ОСОБА_6., направлену на спільне вчинення умисного особливо тяжкого корисливого злочину.

Реалізуючи свої злочинні наміри, 31.01.2018 року ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_6., маючи умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) та погрозою застосування такого насильства, поєднаний з проникненням у житло, діючи умисно і узгоджено між собою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи за заздалегідь за розробленим планом, маючи при собі предмет, схожий на ніж, та маски-балаклави, які надягнули на обличчя, проникли до житлового будинку, де на той час знаходилась ОСОБА_7.

Застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6. відкрито заволоділи ювелірними виробами із золота і срібла, а також грошима у сумі 1000 грн., 400 доларів США і 100 євро, які знаходились у сумці ОСОБА_7, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Зазначені відомості 01.02.2018 року СУ ГУНП в Харківській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017220470007201 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

01.02.2018 року в порядку ст. 208 КПК України затриманий ОСОБА_3

01.02.2018 року ОСОБА_3 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України (а.с.5).

03.02.2018 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.04.2018 року без можливості внесення застави.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 спливає 01.04.2018 року , однак завершити досудове слідство у зазначений строк не видається за можливе, оскільки для закінчення досудового розслідування, з метою неупередженого виконання вимог чинного кримінального процесуального кодексу України необхідно: отримати висновки раніше призначених судових експертиз; провести розсекречування матеріалів НСРД і призначити відповідно до їх результатів відповідні судові експертизи; за встановленими епізодами злочинної діяльності ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 повідомити зазначених осіб про підозру.

Слідчим зазначено, що заміна раніше обраного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 недоцільна, оскільки останній підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину поєднаного із застосуванням насильства, щодо потерпілої, крім того, до цього часу не усунуті ризики передбачені п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою (а.с.6).

Задовольняючи клопотання слідчого та прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , слідчий суддя слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187 КК України та вважав встановленим існування ризиків передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому слідчим суддею зазначено, що при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. З,4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 при продовженні строку тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, тобто у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства. (а.с.99-100).

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, адвокат Головінов В.О. в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить повністю скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.03.2018 року по кримінальному провадженню № 12017220470007201 від 08.12.2017 року за підозрою ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки при розгляді справи суд допустив неповноту судового розгляду та має місце невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а підозра є необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи захисника Головінова В.О., який наполягав на задоволенні апеляції, думку прокурора який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у скоєнні злочину вчиненого із застосуванням насильства передбаченого ч.1 ст.115 КК України за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років та наявності ризиків, передбачених п.1, 3, 4, ч.1 ст.177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

В обґрунтування клопотання про продовження строку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий та прокурор посилалися на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 умисно особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України; наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також той факт, що ОСОБА_3 є громадянином Республіки Вірменії, офіційно не працює, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілу, свідків кримінального правопорушення, слідчий та прокурор зазначали, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.

Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою до вказаного строку грунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України;

2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України;

3. недостатність застосування до ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с. 98-100).

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності продовження строку застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Обґрунтованість підозри підтверджується показами свідка ОСОБА_10 (а.с.92,93), показами підозрюваного ОСОБА_6 (а.с.42,43), протоколом обшуку автомобіля Ваз 212140 «Нива» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.68-70), протоколами пред'явлення речей для впізнання (а.с.71,72).

Між тим, судова колегія вважає не доведеним наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України проте дана обставина не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Наявність у підозрюваного постійного місця проживання, неофіційної роботи, позитивні характеристики вірність висновків слідчого судді не спростовує.

Окрім того, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги захисника є взаємовиключними, оскільки адвокат, стверджуючи про необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення та недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто відсутність взагалі підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід, що не пов'язаний з утриманням підозрюваного під вартою.

Посилання захисника на необхідність застосування при розгляді апеляційної скарги Рішення ЄСПЛ «Подвезько проти України», «Ілійков проти Болгарії», «Лательє проти Франції» «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» заслуговує на увагу, натомість колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції, а тому посилання апелянта на фактичні обставини кримінального провадження судова колегія не приймає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Головінова В.О. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2018 року щодо продовження підозрюваному за ч. 3 ст. 187 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 27 травня 2018 року включно залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: