Ухвала суду № 73400751, 16.04.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4288/17

Провадження № 1-кп/645/193/18

УХВАЛА

Іменем України

16 квітня 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Джевага О.В.,

потерпілого – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

секретар судового засідання – Кривеженко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харковакримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який востаннє ухвалою суду від 16 лютого 2018 року було продовжено на строк до 16 квітня 2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, на виконання вимог вказаної частини ст. 331 КПК України, на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які існували під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зникли.

Потерпілий підтримав думку прокурора.

Обвинувачений при вирішенні вказаного питання покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14 червня 2018 року.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27) для відома.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя –