Ухвала суду № 73400513, 20.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

20.02.2018

Справа 522/2335/18

Провадження № 1-КП/522/487/18

У Х В А Л А

20 лютого 2018 року

Місцевий Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді Пислар В.П.

при секретарі Голан А.В.

за участю прокурора Стойкової М.Д.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілих

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 1201816250000007 від 01.01.2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

09 лютого 2018 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 в скоєнні вищевказаного кримінальних правопорушень.

09 лютого 2018 року по зазначеному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

Кримінальне провадження підсудно Приморському районному суду м. Одеси.

Підстав для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченого ст. ст. 468 – 475 КПК України, закриття кримінального провадження в порядку, передбаченого ст. 284 цього кодексу не має. Обвинувальний акт, (клопотання про застосування примусових засобів медичного або виховного характеру) відповідає вимогам КПК України.

В судовому засіданні прокурор просив про призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачений та його захисник, вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

За таких обставин суд вважає, що існує достатньо підстав для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Водночас, 20 лютого 2018 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше притягувались до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення проти власності та мають непогашені судимості. Окрім того, особи, яка приймала участь в розбійному нападі разом з підозрюваним на теперішній час не встановлено, тому є підстави вважати, що при обранні більш м’якого запобіжного заходу підозрювані можуть перешкоджати проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні.

У відповідності з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: незаконно впливати на потерпілого та свідків; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованою та такою, що дає право на застосування найбільш суворого заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його захисник під час розгляду клопотання просили суд відмовити у його задоволенні та обрати більш м'який запобіжний захід, посилаючись на відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Розглянувши клопотання прокурора, вивчивши надані суду матеріали, вислухавши обвинуваченого, його захисника, а також думку прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню оскільки.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КК України, за яке законом передбачено позбавлення волі до 10 років.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

«Для обґрунтованої підозри у значенні пп. с. п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюється однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності».

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ОСОБА_4 є запобігання подальшим спробам переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_3, ОСОБА_4 більш м’якого запобіжного заходу неможливе, оскільки наявні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. У зв’язку з чим є достатні підстави вважати, що у разі обрання відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 більш м’якого запобіжного заходу у подальшому дасть можливість останньому спроби переховуватись від суду, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Суд також вважає, що надані матеріали є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд приходить до висновку, що більш м’які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, а тому вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-317, 291 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 /шістдесят/ діб.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 /шістдесят/ діб.

Строк дії ухвали становить 60 /шістдесят/ діб, тобто до 19 квітня 2018 року.

Кримінальне провадження № 1201816250000007 від 01.01.2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 187 КК України.

Призначити до судового розгляду на 27 лютого 2018 року о 15 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого Приморського районного суду м. Одеси, за участю прокурора, обвинуваченого, потерпілих, захисника, цивільного позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Пислар В.П.