Постанова № 73399599, 06.03.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/338/2018 Справа №641/593/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.,

за участі прокурора – Тимченко Н.О.,

представників потерпілих – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретаря – Лосковської А.В.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018220540000010 від 03.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням 12018220540000010 від 03.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні судом, в порядку вимог ст.331 КПК України, на розв'язання поставлене питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4

Прокурор вважала необхідним продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4, зазначила, що ризики якими обґрунтовувалось клопотання про застосування запобіжного заходу на цей час не змінились, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не має місця реєстрації та постійного місця проживання, не має постійного місця роботи та стабільного заробітку, не одружений не має дітей або осіб похилого віку на утриманні, тобто не має стійких соціальних зв’язків. Крім того, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Таким чином прокурор вважала, що вказані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м’яких запобіжних заходів.

Крім того, прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_3, посилаючись на те, що ризики встановлені під час застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не змінились. Зазначила, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий за аналогічні злочини, не працює та не має постійного джерела прибутку, не має стійких соціальних зв’язків, що вказує на ризики переховуватись від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення. Таким чином прокурор вважала, що вказані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_3. більш м’яких запобіжних заходів.

Представники потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, підтримали думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти продовження строків запобіжних заходів йому та ОСОБА_5

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою та просив змінити йому час перебування під домашнім арештом з цілодобового порядку на перебування з 17 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин, посилався на те, що має намір влаштуватися на роботу з метою відшкодування цивільних позовів в даному кримінальному провадження потерпілим.

Прокурор не заперечував проти зміни часу перебування під домашнім арештом з 17 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин.

Представники потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, підтримали думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання ОСОБА_3

Суд, заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.01.2018 року застосовувався запобіжний заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строком до 12.03.2018 року, у зв’язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Положеннями п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, що обвинувачений може і надалі продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, тому, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів.

Суму розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.01.2018 року в розмірі 52860 грн. з покладенням відповідних обов’язків на обвинуваченого ОСОБА_4 в разі внесення визначеної суми застави – залишити без змін.

При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3, суд дійшов наступного.

Так, ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.01.2018 року, застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, у зв’язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 КПК України Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Враховуючи, що ОСОБА_3 раніше судимий за аналогічні злочини, не працює та не має постійного джерела прибутку, не має стійких соціальних зв’язків, що вказує на ризик його переховування від суду та вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, покласти обов’язки, передбачені положеннями ст. 194 КПК України.

Вимогами ч. 6 ст. 194 КПК України, передбачено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Разом з тим, при вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3, щодо зміни порядку перебування під домашнім арештом з цілодобового часу на 17 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин, суд дійшов наступного.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК України, Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Таким чином, з врахуванням того, що кримінальним правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди потерпілим, також враховуючи, сімейний та матеріальний стан, відсутність утриманців, офіційного працевлаштування, міцних соціальних зв’язків, суд вважає за необхідне змінити йому час порядку перебування під домашнім арештом з цілодобового часу на перебування з 17 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183,197, 199, 201,376, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк дії ухвали до 03 травня 2018 року.

Суму розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.01.2018 року в розмірі 52860 грн. з покладенням відповідних обов’язків на обвинуваченого ОСОБА_4 в разі внесення визначеної суми застави – залишити без змін.

Клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо зміни часу перебування під домашнім арештом – задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов’язавши ОСОБА_3 прибувати до Комінтернівського районного суду м. Харкова за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання в період доби з 17 години 00 до 10 години 00 хвилин за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 без дозволу – без дозволу суду; не відлучатись за меді м. Харкова та Харківської області без дозволу суду.

Ухвалу передати для виконання до Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області.

Працівники органів поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в її житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинувачену обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_6

Строк дії ухвали щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 з моменту її проголошення до 03 травня 2018 року, відносно ОСОБА_3 – до 06 травня 2018 року.

В іншій частині в задоволенні клопотання прокурора – відмовити.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

ОСОБА_7 О . Маньковська