Вирок № 73399252, 13.04.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/348/18

Номер провадження 1-кп/623/123/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Махненка Д.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

інспектора Ізюмського МРВ з питань пробації Огара В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 грудня 2017 року за № 12017220320001488 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іскра Ізюмського району Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, працюючого на посаді слюсара-ремонтника філії ПАТ «ДПЗК України» «ІКХ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП № НОМЕР_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

22 грудня 2017 року, близько 18-00 години, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу з моторного відсіку легкового автомобіля «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_2, з корисливих мотивів намагався таємно викрасти акумуляторну батарею ТМ «Forse» 6CT-60Аз, пусковий струм 600А (EN), 12 V, вартість якої становить 1315 грн., яка належить ОСОБА_2, однак не встиг виконати всі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця- не зміг відкрутити один гвинт, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, а саме ОСОБА_1 був затриманий потерпілим ОСОБА_2 на місці вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Однак, щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_1 не згоден та пояснив, що він нічого не встиг зняти, нічого не пошкодив і ніякої шкоди не причинив потерпілому. просив відмовити у позові. судові витрати зобовязався відшкодувати.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4, які підтвердили факт затримання обвинуваченого та передачі останнього поліції.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку і обмежився допитами обвинуваченого, потерпілого та свідка ОСОБА_4

Аналізуючи покази потерпілого, обставини скоєння злочину, суд приходить до висновку, що цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягає з наступних підстав - потерпілий ОСОБА_2 після десяти днів експлуатації купив новий акумулятор та генератор для свого автомобіля Москвич 2140. Факт пошкодження обвинуваченим цих деталей потерпілим нічим не доказано. Аналізуючи докази позову в частині причинення моральної шкоди, суд приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає задоволенню частково в сумі 3000 гривень. При цьому суд враховує наслідки скоєння злочину, моральні переживання потерпілого, матеріальний стан обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України доведена повністю..

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочину середньої тяжкості.

ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліках в наркологічному та психіатричному кабінетах Ізюмської ЦМЛ не перебуває, має на вихованні двох дітей.

Відповідно до висновку досудової доповіді Ізюмського МРВ з питань пробації, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що обвинувачений щиро розкаюється у вчиненні злочину, активно сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, висновку відділу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення та обмеження волі, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення з застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування призначеного покарання із зобов'язаннями, передбаченими ст. 76 КК України.

Судові витрати та речові докази по справі на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 429, 00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування цивільного позову 3000 грн. моральної шкоди у решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 429, 00 грн. на користь держави в особі НДЕКЦ МВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко