Рішення № 73397830, 29.03.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12883/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi Куцоконя Ю.П.,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

представника позивача адвокат Троцької І.В.,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному

справу № 569/12883/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Идеал Груп» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

В С Т А Н О В И В :

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Идеал Груп» (далі - ТзОВ «Компанія Идеал Груп») Троцька І.В. в судовому засіданні позов підтримала та просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ТзОВ «Компанія Идеал Груп» заборгованість за договором про надання послуг № 92 від 06 березня 2017 року у сумі основного боргу 32400,00 грн, неустойку у сумі 16200,00 грн та суму виплати відповідно до пункту 5.6 договору - 16200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 06 березня 2017 року між ТзОВ «Компанія Идеал Груп» та ОСОБА_3 був укладений договір про надання послуг № 92 (далі - договір), згідно умов якого відповідачу було надано комплекс послуг інформаційно-консультативного характеру для законного здійснення угоди з відчуження належної відповідачу квартири, вартість яких становить 32400,00 грн.

Згідно пункту 3.2 договору відповідач надав позивачу протягом терміну дії договору ексклюзивне (виключне) право на пошук покупця на квартиру, а також проведення з покупцем переговорів про наміри здійснення угоди. При цьому відповідач, як замовник, зобов'язалася не вступати у безпосередній контакт з потенційним покупцем і не змінювати продажну вартість квартири у бік збільшення.

Відповідно до пункту 5.5 договору сторони несуть матеріальну відповідальність за несвоєчасність і неповноту розрахунків шляхом сплати винною стороною пені у розмірі один відсоток від простроченої суми за кожний день прострочення.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що у разі самостійного продажу об'єкта нерухомості або відмови від продажу замовник зобов'язується виплатити компанії два відсотка від вартості квартири, що становить 16200,00 грн.

В період дії договору (з урахуванням продовження строку його дії відповідно до положень пункту 6.1 договору до 13 грудня 2017 року), 19 червня 2017 року відповідач самостійно відчужила квартиру, чим порушила умови договору.

Оскільки відповідач не оплатила вартість послуг за договором у сумі 32400,00 грн, просить стягнути з неї вказану суму основного боргу та передбачену пунктом 5.5 договору пеню, розмір якої на час звернення з позовом до суду становить 16200,00 грн, а також 16200,00 грн у зв'язку із самостійним продажем квартири.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали і просять суд у задоволенні позову відмовити.

На заперечення позовних вимог представник відповідача посилається на те, що договір про надання послуг № 92 від 06 березня 2017 року не є укладеним, а є нікчемним, оскілки не підписаний сторонами, що свідчить про недотримання його письмової форми. Такий договір не породжує будь-яких правових наслідків для сторін.

Вказує на те, що відповідачем був підписаний лише додаток до договору, де зазначено, що термін дії договору становить три місяці. Оскільки за три місяці квартира відповідача не була продана, остання 06 червня 2017 року (в останній день його дії) письмово повідомила позивача про розірвання договору і в подальшому самостійно продала квартиру.

Також посилається на те, що текст договору, який не підписаний сторонами, виконано дрібним шрифтом, який не відповідає вимогам ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів» і для відповідача, яка має вади зору, є таким, що не читається. Умови ж самого договору вважає несправедливими.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та безпідставними, а тому позов задоволенню не підлягає.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на письмовий договір про надання послуг № 92 від 06 березня 2017 року, який, на його думку, був укладений між сторонами.

З наданої позивачем копії цього договору та наданого відповідачем другого примірника оригіналу договору слідує, що договір виконано на одному аркуші, на одній стороні якого міститься текст договору «Договір про надання послуг ексклюзивна продажа», в якому не вказано ні дати його укладання, ні уповноваженого представника ТзОВ «Компанія Идеал Груп», ні реквізитів сторін, а сам договір сторонами не підписаний.

На звороті міститься форма про надання послуг (додаток № 1), під якою зазначені реквізити сторін, характеристика об'єкту (додаток № 2) та акт здачі-приймання робіт (надання послуг).

Як зазначила у своїх показаннях відповідач ОСОБА_3, допитана у судовому засіданні за її згодою як свідок, при підписанні нею додатку № 1 вона розуміла, що укладає з позивачем договір на продаж своєї квартири терміном на три місяці. Зворот аркуша, де міститься текст договору вона не підписувала і з ним не ознайомлювалася, оскільки вади зору не дозволяють їй прочитати текст, виконаний таким дрібним шрифтом. Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) підписувала 06 березня 2017 року, коли ще жодних послуг не отримала.

Оскільки за 3 місяці квартира не була продана, вона 06 червня 2017 року звернулася із заявою про розірвання договору до директора ТзОВ «Компанія Идеал Груп» Наумця В.О. Директор погодився і сказав їй, що претензій до неї не буде та про оплату нічого їй не казав.

Відповідно до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін, що визначено частиною четвертою статті 202 ЦК України.

Як встановлено частиною третьою статті 203 ЦК України, до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відноситься волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Крім того, як встановлено частиною четвертою статті 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до вимог частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пунктом 2 частини першої статті 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог частини третьої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Як встановлено судом договір про надання послуг від 06 березня 2017 року сторонами не підписаний, а тому, з урахуванням наведених вимог чинного цивільного законодавства, він є неукладеним і не може породжувати для сторін будь-яких прав чи обов'язків, обумовлених цим договором, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.

При цьому, підписання сторонами 06 березня 2017 року форми про надання послуг (додатку № 1), на переконання суду, не свідчить про укладення сторонами договору на умовах, викладених у тексті, який міститься на звороті і який сторонами не підписувався.

Оскільки протягом трьох місяців, починаючи з 06 березня 2017 року, тобто з часу підписання сторонами форми про надання послуг (додатку № 1), в якій зазначено термін дії договору три місяці, квартира відповідача не була продана, що визнається сторонами, підписаний відповідачем акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) не може бути прийнятий судом до уваги.

З показань ОСОБА_3 слідує, що вказаний акт був підписаний нею 06 березня 2017 року, тобто під час підписання додатку № 1 і до надання будь-яких послуг. Сам акт дати його складання не містить. За таких обставин, посилання в акті на те, що всі послуги надані якісно, в строк та в повному обсязі, не заслуговують на увагу.

При вирішенні спору суд вважає необхідним звернути увагу і на те, що відповідно до пункту 7.1 ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, та пункту 6.3 Методичних рекомендацій щодо застосування ДСТУ 4163-2003, схвалених протоколом засідання Методичної комісії Держкомархіву України 07 листопада 2003 року № 7, основна вимога до шрифтів при створенні документів за допомогою друкувальних засобів - це забезпечення можливості легкого розпізнавання і прочитання друкованих знаків. При підготовці документа на комп'ютері рекомендовано використовувати шрифти розміром 12-14 друкарських пунктів і гарнітуру Times New Roman.

З оглянутого судом тексту договору слідує, що його виконано в цілому з використанням шрифту розміром 8, який, як слідує з наданих відповідачем медичних документів, остання прочитати не в змозі, що об'єктивно узгоджується з показаннями відповідача щодо таких обставин.

Згідно вимог статей 133,137,141 ЦПК України стягненню з позивача на користь відповідача підлягають понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень, документальним підтвердження яких є прибутковий касовий ордер № 17 від 24 жовтня 2017 року, договір № 17 про надання правової допомоги у формі представництва/захисту від 24 жовтня 2017 року та додаток № 1 до нього, розрахунок витрат по наданню правничої допомоги ОСОБА_3 від 28 березня 2018 року.

Керуючись ст.ст.258,259,264,265,273,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Идеал Груп» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Идеал Груп» на користь ОСОБА_3 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок судових витрат по справі, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцятиднів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Идеал Груп», місцезнаходження: 35000, Рівненська область, місто Костопіль, вулиця Сонячна,53, код ЄДРПОУ 36950879.

Відповідач - ОСОБА_3, місце проживання: 33016, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Повне рішення складено 13 квітня 2018 року.

Суддя: Ю.П.Куцоконь