Ухвала суду № 73397808, 13.04.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6832/18

УХВАЛА

13 квітня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

слідчого судді Сидорука Є.І.,

при секретарі Григорчук В.М.,

з участю прокурора Урбановича Р.М.,

слідчого Веремейчика І.М.,

захисника Максимовича М.М.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції Веремейчика І.М., яке погоджено прокурором Рівненської місцевої прокуратури Урбановичем Р.М. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції Веремейчик І.М. звернувся до суду з вказаним клопотанням.

У клопотанні зазначається, що ОСОБА_2, порушуючи вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи відповідного передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та носіння бойових припасів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та час, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого бойові припаси - наступальну осколкову ручну гранату РГД-5. Вказані бойові припаси ОСОБА_2 незаконно зберігав та носив при собі до моменту огляду 12.04.2018, близько 15 год. 35 хв., на території площі Привокзальна, 1, в м. Рівне, в ході проведення якого у ОСОБА_2 працівниками Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області було виявлено та вилучено зазначені бойові припаси.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.1 ст. 263 КК України - незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Вина підозрюваного ОСОБА_2 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: показаннями свідків, даними протоколу огляду, речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення.

Крім того ОСОБА_2, обвинувальний акт відносно якого відповідно до вимог ст.291 КПК України 19.02.2016 скерований для розгляду по суті до Рівненського міського суду за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, а знову вчинив умисний тяжкий злочин.

12 квітня 2018 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Вказане кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів санкція статі якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років, в зв'язку з чим ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення пов'язані із незаконним придбанням, перевезенням та зберіганням вогнепальної зброї.

Проте, зберігання бойових припасів ОСОБА_2 перебуваючи при цьому в громадському місці - на території залізничного вокзалі м. Рівне, створює реальну загрожу життю та здоров'ю жителів м. Рівне, а їх використання, навіть із необережності внаслідок відсутності навиків, може призвести до численних, невинних людських жертв, а також порушення громадського порядку, роботи установ, підприємств, паніки серед мирного населення.

Застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Враховуючи вище викладене та те, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання покладених на ОСОБА_2 процесуальних обов'язків виникла необхідність звернення з вказаним клопотанням.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні повністю підтримали клопотання просили його задоволити з підстав викладених у ньому, просили обрати відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та захисник просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що слідчим Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018180010002162 від 12.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2

12.04.2018 ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

За таких умов, з точки зору достатності та взаємозв'язку обставин справи слід зазначити, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Окрім того, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_2 раніше не судимий, працездатний, однак ніде не працюючий, немає засобів для існування та відсутні соціальні зв"язки.

В процесі розгляду клопотання також встановлено, що в провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 296 КК України , що дає підстави вважати, що підозрюваний може і надалі продовжувати займатись злочинною діяльністю, вчиняючи нові кримінальні правопорушення.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знаючи про наявність двох кримінальних провадженнь, міра покарання за які передбачено у виді позбавлення волі до семи років.

Також зберігання бойових припасів ОСОБА_2 , який до того перебував ще в стані алкогольного сп"яніння, перебуваючи при цьому в громадському місці - на території залізничного вокзалу м. Рівне створює реальну загрозу життя та здоров"ю жителів м. Рівне, та осіб які знаходились там, оскільки використання навіть з необережності вказаної гранати може привести до численних невинних людських жертв, порушення громадського порядку роботи державних установ.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.

З урахуванням наведеного, є необхідним обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту терміном на 10 діб.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов»язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинення злочину, санкція за ступенем тяжкості класифікована, як злочин середньої тяжкості, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов»язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в»їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, строком на 10 діб.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 15 год. 15 хв. 12 квітня 2018 року.

Визначити, що строк дії ухвали до 15 год. 15 хв. 22 квітня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34000 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області ГУ ДКУ у Рівненській області 37315038010559, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, М. КИЇВ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 в разі внесення застави виконання наступних обов»язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 год. 15 хв. 22 квітня 2018 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв»язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області протягом п»яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Є.І. Сидорук