Ухвала суду № 73396611, 13.04.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.04.2018 Справа № 554/131/17

У Х В А Л А

13 квітня 2018 року місто Полтава

Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави у складі:

головуючого - судді Микитенка В.М.,

суддів Савченка А.Г., Шевської О.І.,

з участю: секретаря Різник А.В.,

прокурора - Зоріна В.С.,

захисників - Гончаренка О.В., Буряка Д.М., Грубича В.В., Матвійця В.М.,

Павлухіна Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Калуш, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого начальником охорони ФОП ОСОБА_7, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 та 4 ст. 189, ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 та 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 відповідно ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця села Батьки Зіньківського району Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого у ВАТ «Сапфір» м. Тюмень, РФ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні за попередньою змовою групою осіб вимагання у потерпілого ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 42000 доларів США (за курсом НБУ 988949 грн.), під виглядом спонукання до повернення боргу людям із Одеси, з погрозою насильства, в тому числі заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, знищення (пошкодження) майна, в період часу з 21.12.2015 року по другу половину січня 2016 року в місті Полтава. Однак їхній умисел не було доведено до кінця, оскільки потерпілий ОСОБА_12 звернувся до правоохоронних органів та не передав обвинуваченим указані гроші.

Крім того, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 обвинувачуються у тому, що у період часу з 30.05.2016 року по 18.08.2016 року в м. Полтава, за попередньою змовою групою осіб вчинили вимагання грошових коштів потерпілого ОСОБА_13 в сумі 10 000 доларів США (за курсом НБУ 250136,2 грн.) під виглядом спонукання до повернення боргу людям із Одеси, з погрозою насильства над потерпілим, у тому числі спричинення тяжких тілесних ушкоджень, знищення (пошкодження) його майна, отримавши фактично 10 000 грн., після чого були затримані.

При цьому ОСОБА_6 також ставиться у провину, що під час вимагання грошових коштів у ОСОБА_13 19.06.2016 року, приблизно об 11 годині на перехресті вулиць Сінної та Шевченка м. Полтави, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито викрав у нього з пальця лівої руки золотий перстень, та з шиї - ланцюжок із ладанкою, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 70 000 грн.

Під час розгляду справи обвинувачені та їх захисники заявили, що їх не знайомили із ухвалами слідчих суддів Апеляційного суду Полтавської області, якими надавались дозволи на проведення усіх негласних слідчих (розшукових) дій у іншому провадженні щодо підсудних, а також надавалась згода на їх використання у даному провадженні, тому ставлять під сумнів допустимість як доказів вказаних слідчих (розшукових) дій та їх підставність.

Прокурор на це заявив клопотання про надання йому судового доручення щодо вжиття заходів до розсекречення вказаних ухвал Апеляційного суду Полтавської області та надання їх до суду.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку інших учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд зобов'язаний визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод при здійсненні процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням суттєвих його умов (п.1 ч.2 ст. 87 КПК України).

Частина 2 ст.92 КПК України передбачає, що обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Зі змісту ст.7, ч.6 ст.9, ч.4 ст.36, ч.3 ст.333 КПК України убачається, що суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування (прокурору) проведення слідчих (розшукових) дій, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні або перевірці обставин, якщо вони мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.

Відповідно до ч.1 ст. 247, ст.248 КПК України дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій надається, зокрема слідчим суддею апеляційного суду області (міста Києва), у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора (ч.1,3 ст.257 КПК України).

Аналіз положень Закону України від 21 січня 1994 року № 3855-XII «Про державну таємницю», Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (пункти 5.1, 5.9) свідчать що ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть підлягати розсекречуванню.

Про необхідність розсекречування також свідчать такі правові норми.

Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи, у тому числі ті, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК і Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка ж доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Аналогічну позицію займає й Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Так, ЄСПЛ у своєму Рішенні від 01 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначив, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. ЄСПЛ констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов'язані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і, крім цього, не було достатньо обґрунтованим.

Така саме гарантія збережена і в процесуальному законодавстві. Зокрема, суд згідно з ч. 1 ст. 94 КПК має оцінити кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Отже, здійснення перевірки доказів на їх допустимість, якщо сторона захисту, наприклад, ставить їх під сумнів, є обов'язком суду, а звідси випливає й необхідність дослідження дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Слід зазначити, що недотримання судом цих вимог закону стало підставою для скасування судових рішень (ВСУ від 16.03.2017 № 5-364кс16)

Також, відповідно до ч. 5 ст. 246 КПК у рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії обов'язково зазначається строк її проведення. Здійснення означених дій поза строком, визначеним в ухвалі слідчого судді, є підставою для визнання доказів отриманих внаслідок їх проведення недопустимими.

Крім того, відомості про термін дії дозволів на застосування негласних слідчих (розшукових) дій після використання їхніх результатів як доказів у кримінальному судочинстві не є інформацією про засоби, зміст, форму та методи оперативно-розшукової діяльності у розумінні ст. 8 Закону України «Про державну таємницю». Такі відомості стосуються законності проведення відповідних дій, від чого залежить допустимість їхніх результатів як джерела доказів.

Необхідність дослідження цих матеріальних носіїв інформації зумовлена не лише визначенням строку наданих дозволів, а й перевіркою щодо їх наявності, а також з'ясуванням того чи належним суб'єктом подавалось клопотання.

Слід зазначити, що прокурор на власний розсуд може прийняти рішення про розсекречування, поряд із результатами негласних слідчих (розшукових) дій, й ухвали слідчого судді, адже саме прокурор згідно з ч. 1 ст. 255 КПК та п. 5.9. Інструкції, визнає необхідним використання тих чи інших матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після їх проведення, відповідно і доведення їх допустимості покладається на нього.

Із клопотанням (усним або письмовим) щодо розсекречування відповідних матеріальних носіїв інформації з мотивів перевірки допустимості доказів сторони обвинувачення до суду вправі звернутися і сторона захисту.

Суд зазначає, що має діяти неупереджено, приймати рішення лише з огляду на всебічне та повне дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору його належності, допустимості та достовірності. А тому не вправі відмовити стороні захисту у задоволенні такого клопотання і зобов'язаний поставити перед прокурором питання щодо розсекречення відповідних дозволів (матеріальних носіїв інформації).

Прокурор, діючи в порядку, визначеному п. 5.9 Інструкції, має прийняти рішення щодо їх розсекречення. Розсекречування ухвал слідчих суддів апеляційної інстанції здійснюється у порядку, передбаченому розділом 5. Інструкції.

Після розсекречування відповідних матеріальних носіїв інформації за клопотанням прокурора вони долучаються до матеріалів кримінального провадження та надаються стороні захисту для ознайомлення.

Якщо ж прокурор відмовляється прийняти рішення про розсекречування, зокрема ухвали слідчого судді, у випадку оспорення стороною захисту допустимості доказів, отриманих внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд, беручи до уваги зміст частин 3, 4 ст. 17 КПК, вирішує питання їх допустимості.

Керуючись ст. ст. 247-248, 253, 256-257, 333, 350 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Доручити прокурору прокуратури Полтавської області Зоріну В.С. вчинити дії щодо розсекречення ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Полтавської області про надання дозволів на проведення у кримінальних провадженнях №42016170000000031 та №12016170000000368 негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо,- відео контролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, установлення місця знаходження радіоелектронного засобу, спостереження за особою, обстеження публічно недоступних місць):

- від 29.02.2016 року, 20.04.2016 року, 06.08.2016 року - щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- від 06.08.2016 року - щодо ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4;

- від 06.08.2016 року - щодо ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_16,

а також ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 16.11.2016 року про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в іншому провадженні та передання інформації.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

______ ____ __

В.М. Микитенко А.Г.Савченко О.І.Шевська