Ухвала суду № 73396546, 13.04.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.04.2018 Справа № 554/9766/17

Провадження № 1-кс/554/227/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю прокурора Зінченка І.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Божко Т.Б., розглянувши клопотання прокурора Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кам’янець - Подільський, Хмельницької області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,4 ст. 190 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12016170040000848, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,4 ст. 190 КК України. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

У провадженні слідчого відділу Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016170040000848 від 06.03.2016, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 4 ст. 190 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.06.2015, близько 13 години, ОСОБА_1, діючи із корисливих спонукань, повторно, зловживаючи довірою та вдаючись до обману, маючи на меті протиправно заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 і не маючи при цьому намірів вчиняти жодних дій цивільно-правового характеру, представившись співробітником ТОВ «Поділля інструмент» (ЄРДПОУ 37667908), запевнивши потерпілого, що підприємство зможе на вигідних умовах поставити необхідне обладнання для виготовлення паливних палетів, а саме: лінії гранулювання деревини та сушильним барабаном, щепоріз мобільний з дизельним приводом, фронтальний навантажувач Bolbo, заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 у розмірі 110 000 грн., які були перераховані на рахунок ОСОБА_1, відкритого у ПАТ КБ «ПриватБанк» через відділення «Центральний офіс» Полтавського ГРУ за адресою: м. Полтава вул. Жовтнева, 70А.

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, 20.08.2015 ОСОБА_1, перебуваючи у м. Полтаві, заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 у розмірі 600 000 грн., які останній перерахував йому на банківський рахунок під час особистої зустрічі.

У подальшому, з вересня 2015 року по 25 квітня 2016 року ОСОБА_1, встановивши довірчі відносини із потерпілим ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 у розмірі 804 000 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 1 514 000 грн.

Після отримання грошових коштів ОСОБА_1 жодної поставки виробничого обладнання не провів, грошовими коштами, одержаними від потерпілого, розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у шахрайстві (заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 29.02.2016 року, близько 12 години, перебуваючи поблизу готелю «Явір» за адресою: м. Полтава вул. Матросова, 4 ОСОБА_1, діючи повторно, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_5, під приводом поставки сільськогосподарської техніки - комбайну «Класс», не маючи наміру виконати взяті на себе зобов'язання, заволодів грошовими коштами останнього у розмірі 2000 доларів США та 1500 Євро, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку за курсом Національного банку України на загальну суму 98772, 95 гривень.

У подальшому ОСОБА_1 зобов'язанання перед ОСОБА_5 не виконав, грошовими коштами, отриманими від ОСОБА_5, розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у шахрайстві (заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою), скоєному повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

На підставі викладеного, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення, прокурор просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити повністю, обрати заставу у розмірі 1 762 000 гривень.

Підозрюваний в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки він нікуди не тікав, його ніхто не повідомляв , не викликав. Провину він не визнає, писав одну розписку, сума боргу не відповідає дійсності. Грошей у нього немає і не було, на його утриманні дружина, діти і батьки-пенсіонери, він нічого не відшкодовував, але обіцяє виконати зобов'язання.

Захисник в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з обмеженням волі. Вважає, що підозра не обґрунтована, ризики не доведені.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

13.04.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,4 ст. 190 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, слідчому судді надані докази, які на думку суду свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,4 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів потерпілого ОСОБА_4, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, розписками про одержання грошових коштів, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками та іншими доказами у кримінальному провадженні;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення;

- жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, обставини їх вчинення, зважаючи на дані про особу ОСОБА_1, а також на ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення, суд вважає, що застава у межах, визначених ст. 182 КПК України нездатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 762 000 грн. та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора у провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України,строком на 60 днів, який обчислювати з 06 год. 40 хв. 12 квітня 2018 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 11.06.2018 року, 06 год. 40 хв.

Розмір застави визначити у межах 1000 (тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 762 000 (один мільйон сімсот шістдесят дві тисячі) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора у провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова