Постанова № 73396502, 04.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2610/17

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 26.09.2017 р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Романішина В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Апексімова І.С.,

представника позивача Кулешір С.О., представника відповідача Іванюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу приватного підприємства «РАФ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «РАФ» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу про анулювання ліцензії, -

В С Т А Н О В И В:

05.05.2017р. приватне підприємство «РАФ» звернулося до суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу №514 від 15.12.2016р. в частині анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2017р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2013 року Міністерством екології та природних ресурсів України видано ПП «РАФ» ліцензію АЕ №199298 на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація).

09.12.2016 року комісією у складі начальника відділу дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки, заступника начальника відділу дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки, головного спеціаліста відділу дозвільно-ліцензійної діяльності та контролю Департаменту екологічної безпеки на підставі посвідчення (направлення) від 05.12.2016 року №61/16, виданого на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.09.2016 року №345, було проведено планову перевірку ПП «РАФ» щодо виконання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

За результатами проведеної планової перевірки комісією було складено акт планової перевірки додержання ПП «РАФ» ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 09.12.2016 року №61/16 та акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих ПП «РАФ» разом із заявою про отримання ліцензії від 09.12.2016 року №61/16.

В подальшому Міністерством екології та природних ресурсів України видано наказ від 15.12.2016 року №514 «Про відмову у видачі та анулювання ліцензій» в частині анулювання позивачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

Не погодившись з даним наказом та результатами проведеної перевірки ПП «РАФ» звернулось із відповідною скаргою до екпертно-апеляційної ради при Державній регуляторній службі України.

Відповідно до витягу з протоколу №05-17 від 04.04.2017р. екпертно-апеляційної ради, вказану скаргу було відхилено.

Позивач вважає наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.12.2016 року №514 «Про відмову у видачі та анулювання ліцензій» в частині анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно ст. 1 вказаного Закону завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №32 затверджено Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України (далі - Положення №32), згідно абз.2 п.1 якого Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Згідно пп.5,7 п. 4 Положення 32 Мінприроди відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері екологічної безпеки, поводження з відходами, у тому числі радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, державної екологічної експертизи, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з питань щодо ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, виробництва особливо небезпечних хімічних речовин та порядків контролю за їх дотриманням; проводить ліцензування операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, виробництва особливо небезпечних хімічних речовин та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов.

Тобто, на Мінприроди України, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, покладено обов'язок щодо, зокрема, здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Приписи ч.3 ст.2 вказаного Закону визначають, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Аналогічне положення закріплено у ч. 7 ст. 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

З наведеного випливає, що порядок здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов врегульовано положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та приписами Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.

Орган ліцензування не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії.

У статті 9 Закону про ліцензування закріплено, що ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її одержання - відповідати ліцензійним умовам.

Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, що є центральним органом виконавчої влади, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до чинних ліцензійних умов, які потребуватимуть проведення суб'єктами господарювання підготовчої роботи, такі ліцензійні умови або їх окремі положення мають набирати чинності через певний строк з дня їх опублікування, достатній для проведення таких підготовчих робіт, що не може бути меншим, ніж два місяці.

У разі внесення змін до ліцензійних умов у частині зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, цими ж змінами встановлюється строк подачі здобувачами ліцензій цих додаткових документів, який не може бути меншим, ніж два місяці з дня оприлюднення змін до ліцензійних умов.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 15 Закону про ліцензування у разі зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, ліцензіат у разі доповнення переліку новими документами - повинен подати до органу ліцензування документи, якими доповнено перелік, протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року №446 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (далі - Ліцензійні умови). При цьому у п. 2 вказаної постанови установлено, що строк, протягом якого ліцензіати, які мають ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами і на поводження з особливо небезпечними речовинами та небезпечними відходами, подають до органу ліцензування документи та відомості, визначені частиною третьою статті 15 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», становить два місяці з дня опублікування цієї постанови.

ПП «Раф» згідно з отриманою ліцензією Мінприроди здійснює збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію відпрацьованих відходів нафтопродуктів, строк дії ліцензії з 03.12.2013р. по 03.12.2018р. /а.с.149-150/

Відповідно до положень даної постанови №446 ліцензіатам, у тому числі ПП «РАФ», було надано двомісячний термін для приведення своєї господарської діяльності у відповідність до нових Ліцензійних умов.

Матеріали справи свідчать, що у межах визначеного постановою КМ України від 13.07.2016 року №446 подання передбачених Ліцензійними умовами документів позивач не забезпечив.

Судом встановлено, що у визначений термін проведення планової перевірки членами комісії було здійснено виїзд за юридичною адресою підприємства: 57500, Миколаївська обл., м.Очаків, вул. Шмідта, буд.16 корп. В, кв.14, де було встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою. Члени комісії намагалися зв'язатись з підприємством за номерами телефонів, що були вказані в матеріалах ліцензійної справи, проте жоден з номерів не обслуговується.

Як вбачається із акту перевірки, здійснивши виїзд за фактичним місцем провадження господарської діяльності ПП «Раф», за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Дмитрівка, вул. Степова, буд. 27, було встановлено, що виробничий майданчик розташований серед сільськогосподарських угідь. На території майданчика були відсутні працівники та жодна діяльність не здійснювалась.

Після звернення до голови Дмитрівської сільської ради - Левчик Л.Я. було з'ясовано, що ТОВ «Раф» дійсно здійснювало свою діяльність за вказаною адресою, проте наразі знаходиться у м.Очаків по вулиці Суворова. Членам комісії вдалося зв'язатись з підприємством. Представник підприємства повідомила про те, що директор ПП «Раф» перебуває у відрядженні, а вона не є уповноваженою особою для проведення планової перевірки. Членами комісії було наголошено на тому, що якщо підприємство не допустить членів комісії до проведення планової перевірки даний факт буде підставою для позбавлення підприємства ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. У передостанній день перевірки представник ПП «Раф» зв'язалась з членами комісії та повідомила про готовність до перевірки за іншою адресою: м. Очаків, вул. Суворова, 20.

При цьому, судом встановлено, що позивачем не було повідомлено орган ліцензування про зміну адреси.

Крім цього, при огляді виробничого майданчика було встановлено, що територія виробничого майданчика не забезпечена неруйнівним та непроникним для небезпечних відходів матеріалом, а саме вся територія майданчика має ґрунтовий покрив з переважанням глиняних фракцій. Разом з тим, в порушення вимог частини першої пункту 16 Ліцензійних умов відсутній автономний зливовідвід та захист від атмосферних опадів та вітру, так як майданчик розміщений під відкритим небом.

Також, в матеріалах справи містяться докази, що комісією було зафіксовано фотоматеріалами численні розливи відходів нафтопродуктів по всій території виробничого майданчика /а.с.161-177/, а враховуючи відсутність автономного зливовідводу та непроникного покриття території вищезазначені відходи нафтопродуктів у значній кількості були проникнуті у ґрунтовий покрив, чим нанесено значної шкоди навколишньому природному середовищу.

Технологічний процес вимагає постійної наявності великої кількості води, проте як було зафіксовано на виробничому майданчику було відсутнє водопостачання та будь - які ємності з водою.

Таким чином, за результатами огляду виробничого майданчика було встановлено цілковите недотримання ліцензіатом вимог Ліцензійних умов та виявлено численні порушення вимог природоохоронного законодавства та нанесення негативного впливу на навколишнє природне середовище та природні ресурси.

В порушення частини 2 пункту 6 Ліцензійних умов, підприємством не надано відомості про наявність матеріально-технічної бази, за формою згідно додатку 2 до Ліцензійних умов та копій документів, що підтверджують право власності на матеріально-технічну базу, а також документів, що дають можливість її ідентифікувати.

В порушення пункту 6 Ліцензійних умов, не надано відомості про наявність декларації безпеки та плану локалізації та ліквідації аварії на об'єкті підвищеної небезпеки, не надано відомості про наявність власних або орендованих виробничих площ (приміщень) та копій документів, що підтверджують право власності або оренди на них, згідно додатку 3 до Ліцензійних умов, не надано відомості про наявність документів дозвільного характеру, у тому числі про наявність дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та спеціального водокористування, не надано копію технологічного регламенту підприємства.

В порушення пункту 8 Ліцензійних умов не надано відомості про наявність екологічних знань у працівників підприємства.

В порушення частини 1 пункту 11 Ліцензійних умов не надано відомостей про ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки.

В порушення пункту 13 Ліцензійних умов не надано схему розташування спеціально відведених місць (майданчиків).

В порушення пункту 15 Ліцензійних умов не надано паспорт місць зберігання відходів.

В порушення вимог пункту 17 Ліцензійних умов не надано щорічного уточнення даних по реєстровій карті об'єкта утворення, оброблення та утилізації відходів.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії (п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону про ліцензування).

Згідно ч.3 ст.16 Закону про ліцензування акти, передбачені пунктами 5-9 частини другої цієї статті, мають містити детальне викладення фактів порушення законодавства, їх обґрунтування та у випадках, якщо вони стосуються невиконання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов, містити посилання на конкретні пункти цих ліцензійних умов.

До актів можуть долучатися фото та відеоматеріали, відзняті під час проведення перевірки.

У частині 4 ст.16 вказаного Закону передбачено, що орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом п'яти робочих днів з дня виявлення підстав, передбачених пунктами 4-9 частини другої цієї статті.

Відповідно до ч.6 ст.16 Закону про ліцензування рішення про анулювання ліцензії повинно містити: 1) реквізити рішення про видачу ліцензії; 2) вид господарської діяльності, на провадження якого анулюється ліцензія; 3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті); 4) підстави анулювання ліцензії.

Судова колегія приходить до висновку, що в ході перевірки ПП «Раф» були встановлені порушення, які були зафіксовані в акті про неможливість ПП «Раф» забезпечити виконання ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами від 09.12.2016 року №61/16, що є підставою для анулювання ліцензії.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «РАФ» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 11.04.2018 року.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Градовський Ю.М. Романішин В.Л.