Ухвала суду № 73396471, 16.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

16 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2807/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2017 року у справі № 307/2513/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області подав апеляційну скаргу.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до вимог частини шостої цієї статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржуване судове рішення прийнято у відкритому судовому засіданні 18 грудня 2017 року, копію повного тексту якого відповідачем отримано 03 січня 2018 року (а.с.82).

Апеляційну скаргу надіслано на адресу Тячівського районного суду Закарпатської області поштовим зв"язком 23 березня 2018 року та зареєстровано судом 27 березня 2018 року (вх.№2773), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2017 року у справі № 307/2513/17. Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року первинну апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги. Вказаний недолік апеляційної скарги не був усунутий відповідачем через відсутність коштів у Головному територіальному управлінні юстиції для сплати судового збору, а тому ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2018 року первинну апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги скаржником отримано 16 березня 2018 року.

19 березня 2018 року відділом примусового виконання рішень внесено подання до Головного територіального управління юстиції №8-663/03.1-24 про вирішення питання щодо оплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 960,00 грн. 23 березня 2018 року на адресу відділу примусового виконання рішень надійшов лист Головного територіального управління юстиції №25/10.1-13/149 від 21 березня 2018 року разом з оригіналом платіжного доручення №367 від 21 березня 2018 року про оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі. Скаржник, покликаючись на те, що строк на оскарження постанови Тячівського районного суду Закарпатської області у справі № 307/2513/17 пропущено з поважних причин, просить його поновити.

Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Закріплений у ст. 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

У даному випадку вказані відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata.

Разом з тим, доказів у підтвердження наявності обставин, які б перешкоджали відповідачу своєчасно оскаржити постанову суду в порядку, встановленому законом, не надано.

Враховуючи наведене, заявлені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними та відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України вказану апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 286, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про поновлення строку на апеляційне оскарження на постанови Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2017 року у справі №307/2513/17 - відмовити.

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2017 року у справі № 307/2513/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - залишити без руху.

Встановити Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області триденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик