Постанова № 73396342, 11.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 369/1821/17 Суддя (судді) першої інстанції: Усатов Д.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника відповідача Ломінського Є.Л., представника третіх осіб -1,2 ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, -

В С Т А Н О В И В :

17.02.2017р. ОСОБА_2 подав до суду позов до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання рішення 7 сесії 7 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07 квітня 2016 року про надання дозволу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,1308га в АДРЕСА_1 незаконним та скасувати його.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що надання дозволу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність спірної земельної ділянки є незаконним, оскільки порушує його права та права його сестри ОСОБА_8, оскільки такий дозвіл надано до вирішення спору щодо кола спадкоємців та прийняття спадщини, реєстрації права власності на будинок, будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці в установленому законом порядку.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2017 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог прийшов до висновку, що позивачем не доведено та не надано суду доказів про порушення його прав при зверненні до суду з даним позовом.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача та третіх осіб заперечував проти її задоволення, при цьому відзивів на апеляційну скаргу від них не надходило.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Частинами 1 та 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2, 3 та 4 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2006 року 2 сесія 5 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області затвердила матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 0,1337га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 і зазначена земельна ділянка передана матері позивача ОСОБА_9.(а.с.17)

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_9, мати позивача, померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с.18)

Спадкоємцями майна ОСОБА_9, згідно її заповіту від 19.11.2011 року, є ОСОБА_6 (її дочка) і ОСОБА_7 (її онука).

З довідки Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.07.2016 № 1069 вбачається, померла ОСОБА_9 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 31.10.2000 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 року. На день її смерті у будинку за вищевказаною адресою були зареєстровані: син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, невістка - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н, онука - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, онука - ОСОБА_7.

Третя особа у справі ОСОБА_8, вважаючи, що має право на обов'язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України, звернулась до Вишнівської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, дійсність заповіту позивачем оскаржено до Києво-Святошинського районного суду Київської області, у зв'язку з тим, що протягом всього життя мати страждала на хронічні психічні розлади та неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в психіатричних лікарнях. На даний час рішення у зазначеній цивільній справі судом не прийнято. У разі скасування заповіту позивач буде мати право на частину спадщини як спадкоємець першої черги.

Також позивачем зауважено, що за 55 років проживання біля матері, на спірній земельній ділянці був відремонтований її будинок, знаходяться збудовані мною особисто за власні кошти всі господарські споруди, малометражний будинок Б, в якому позивач прожив 30 років із родиною, зроблена свердловина для води, проведені всі комунікації.

Зазначені обставини підтверджені відповідними доказами.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем спірного рішення, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі, споруди.

З огляду положень статті 1225 Цивільного кодексу України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також - право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням від 18 квітня 2006 року 2 сесії 5 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 0,1337га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 і зазначена земельна ділянка передана ОСОБА_9.(а.с.17)

Згідно до заповіту від 19.11.2011 року спадкоємцями майна ОСОБА_9 є ОСОБА_6 (її дочка) і ОСОБА_7 (її онука).

Проте, судом апеляційної інстанції також встановлено, що померла ОСОБА_9 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 31.10.2000 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 року. На день її смерті у будинку за вищевказаною адресою були зареєстровані: син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, невістка - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н, онука - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, онука - ОСОБА_7, що підтверджується довідкою Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06.07.2016 № 1069. (а.с.19)

Також судом з'ясовано, що дійсність заповіту позивачем оскаржено до Києво-Святошинського районного суду Київської області, у зв'язку з тим, що протягом всього життя мати страждала на хронічні психічні розлади та неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в психіатричних лікарнях. На даний час рішення у зазначеній цивільній справі судом не прийнято. У разі скасування заповіту позивач буде мати право на частину спадщини як спадкоємець першої черги.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що до вирішення спору щодо кола спадкоємців та прийняття ними спадщини, реєстрації права власності на будинок, будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці в установленому законом порядку, надання дозволу ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність спірної земельної ділянки є протиправними, оскільки порушує права позивача.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судом на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог, оскільки приймаючи оскаржувані рішення про надання дозволу третім особам на розробку проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області діяла передчасно, з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи положення ст. 245 КАС України протиправне рішення підлягає скасуванню, а не визнанню незаконним, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає апеляційну скаргу частково обґрунтованою, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Статтею 317 КАС України встановлені підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 13.04.2018 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2017 р. - задовольнити частково.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради - задовольнити частково.

Визнати рішення 7 сесії 7 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07 квітня 2016 року про надання дозволу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,1308га в АДРЕСА_1 протиправним та скасувати його.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель