Постанова № 73383057, 12.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 0818/6329/2012 Г оловуючий у 1 інстанції: Рибалко Н.І.

провадження № 22-ц/778/1770/18 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

Кочеткової І.В.

при секретарі: Ващенко З.С.

за участі представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2012 року про задоволення подання державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року державний виконавець Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4

В поданні зазначив, що на виконанні у Орджонікідзевському ВДВС ЗМУЮ знаходиться виконавче провадження № 31150086 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2563/2011, виданого 20.01.2012р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" боргу у розмірі 25 078,84 грн. 14.02.2012р. головним державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за вищевказаним виконавчим документом, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника. В добровільному порядку боржник рішення суду не виконав. Для забезпечення виконання боржником зобов'язань, покладених на нього рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя № 2-2563/2011 від 27.12.2011р., державний виконавець Орджонікідзевський ВДВС ЗМУЮ просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2012 року подання державного виконавця Вознесенівського ВДВС ЗГТУЮ у Запорізькій області задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_4 у особі представника ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання державного виконавця.

В апеляційній скарзі зазначив, що, звертаючись до суду з таким поданням, державний виконавець вказував, що боржник ОСОБА_4 не виконує рішення суду у добровільному порядку та державним виконавцем здійснено заходи щодо виявлення майна боржника для його подальшої реалізації. При цьому, державний виконавець не зазначав про факти ухилення ОСОБА_4 від виконання рішення суду. Разом із тим, такі факти мають бути наявними для позитивного вирішення подання, але жодних доказів ухилення боржника від виконання рішення суду державним виконавцем не надано.

Також в апеляційній скарзі зазначається, що територіально орган державної виконавчої служби, яким на час звернення був Орджонікідзевський ВДВС ЗМУЮ, розташований на території Дніпровського району м. Запоріжжя, а відтак відповідне клопотання державного виконавця мало розглядатись в Ленінському районному суді м. Запоріжжя.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до положень ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень стаття 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового є, зокрема, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення у справі, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом встановлено, що на виконанні Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ знаходиться виконавче провадження № 31150086 з примусового виконання рішення суду № 2-2563/2011 від 27.12.2011р., на підставі якого 20.01.2012р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист № 2-2563/2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" боргу у розмірі 25078,84 грн.

14.02.2012р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за вищевказаним виконавчим документом. Добровільно боржник рішення суду не виконав.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випаду, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених Законом випадках або забезпечення зобов'язання заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

У відповідності до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України таке подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Суд першої інстанції, задовольняючи подання, помилково виходив із того, що факту існування боргу і його несплати у наданий для добровільного виконання строк достатньо для висновку про те, що є доведеним ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Проте, державним виконавцем не надано жодних доказів того, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх зобов'язань, що виконати рішення суду у нього були всі реальні можливості, і цьому не заважали будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

Відсутні будь-які докази того, що боржник отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, не надано жодного повідомлення про отримання ним кореспонденції з відділу виконавчої служби, або навіть реєстру про відправку боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження або листів.

Між тим, як матеріали справи складаються лише з подання державного виконавця, до якого долучені: копія виконавчого листа, постанова про відкриття виконавчого провадження, заява стягувача про відкриття виконавчого провадження.

Все це свідчить про недобросовісне відношення державного виконавця до питання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яким не долучено жодного доказу про проведену з боржником роботу з виконання вказаного виконавчого листа. Натомість, суд на це уваги не звернув, матеріалів виконавчого провадження не витребував, та розглянув подання у відсутності державного виконавця на матеріалах, які взагалі не висвітлюють ані дії самого державного виконавця у цьому виконавчому провадженні, ані про факт обізнаності боржника про це виконавче провадження.

Таким чином, без належної перевірки обставин щодо ухилення ОСОБА_4 від виконання рішення суду, доведення яких є обов'язковою умовою для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, висновок суду про задоволення подання є передчасним.

При розгляді питання про наявність підстав для тимчасового обмеження виїзду боржника за кордон, апеляційний суд враховує роз'яснення Верховного Суду України, викладені в узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, де зазначено, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Отже, про ухиленням боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Разом з тим, жодного доказу про ухилення боржника від виконання рішення суду та взагалі про його обізнаність щодо виконавчого провадження матеріали справи не містять.

Також заслуговують на уваги ті доводи апеляційної скарги, що територіально орган державної виконавчої служби, яким на час звернення до суду з відповідним поданням був Орджонікідзевський ВДВС ЗМУЮ, розташований на території Дніпровського району м. Запоріжжя, а відтак відповідне клопотання державного виконавця мало розглядатись в Ленінському районному суді м. Запоріжжя, а не в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, у зв"язку з чим на підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України вона підлягає скасуванню із відмовою в задоволенні подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 у особі представника ОСОБА_5 задовольнити

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2012 року у цій справі скасувати.

В задоволенні подання державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ про обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 16 квітня 2018р.

Головуючий:

Судді: