Рішення № 73382683, 10.04.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9304/17 2/335/207/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Мереуци М.А., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Чипіжко Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, премії, розрахункових сум при звільненні, виплат у зв»язку з виходом на пенсію, індексації заробітної плати, компенсації втрати частини доходів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, розмір якого збільшив та уточнив заявою від 31 січня 2018 року, про стягнення на його користь компенсації за невикористану відпустку за 41 день за період з 01.02.2016 р. по 12.03.2017 р. у розмірі 16 199,73 грн., 4 середніх заробітних плат у зв»язку з виходом на пенсію у сумі 65 179,96 грн., премії за лютий 2017 р. в сумі 2240 грн., за березень 2017 р. у розмірі 712,72 грн., індексації заробітної плати за період з 01.04.2014 р. по 12.03.2017 р. в сумі 28 993,31 грн., компенсації втрати частини доходів в сумі 172 834,29 грн. Позивач зазначив, що він працював в ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» на посаді інженера-технолога в цеху наладки та випробувань устаткування з 29.01.1992 р. по 12.03.2017 р. 12.03.2017 р. був звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України у зв»язку з виходом на пенсію. Однак при звільненні з ним не проведений розрахунок в повному обсязі, тому просить у судовому порядку стягнути з відповідача вказані кошти.

У судовому засіданні позивач, його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Представник відповідача позов не визнала і пояснила, що 13 березня 2017 року підприємство ВП « Зуївська ТЕС» ТОВ « ДТЕК « Східенерго» , що знаходиться в м. Зугрес було незаконно захоплено третіми особами і з цього часу відповідач фактично втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей, майна, що знаходиться в м. Зугрес Донецької області, а також до всієї документації : до трудових книжок працівників, оригіналів наказів , особових справ працівників, комп»ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням обліку трудових взаємовідносин з працівниками. З цього приводу було звернення до правоохоронних органів, і на підставі заяви ТОВ « ДТЕК Східенерго» відкрите кримінальне провадження по факту захоплення 13 березня 2017 року майнового комплексу. Крім того, виконати свої обов»язки перед позивачем при звільненні працівників відповідач не має можливості внаслідок настання обставин непереборної сили, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 24 липня 2017 року №2375/2/21-10.2. Також зазначила, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог, а надати документи відповідач не має можливості, оскільки втратив контроль над підприємством, і 20 березня 2017 року генеральним директором видано наказ про припинення виробничої діяльності підприємства з використанням майна, яке знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, та над яким втрачено контроль.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Як встановлено судом, відповідно до записів в трудовій книжці, ОСОБА_1 з 29 січня 1992 року по 12 березня 2017 року перебував у трудових відносинах з відповідачем у ВП « Зуївська ТЕС» ТОВ « ДТЕК Східенерго», звільнений на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв»язку з виходом на пенсію згідно наказу № 13-к від 10 березня 2017 року( а.с.13 ).

Наказом б/н від 20 березня 2017 року по ТОВ « ДТЕК Східенерго» через втрату контроля над майном, документацією, комп»ютерними системами, системами обліку, які знаходяться в зоні проведення АТО,визнано такою, що припинена діяльність підприємства з використанням майна, над яким втрачений контроль ( а.с.101).

Наказом відповідача № 71-н від 5 квітня 2017 року скасовано накази про звільнення працівників ДТЕК Зуївська ТЕС, датованих березнем 2017 року, в частині виплати звільненим працівникам належних сум ( а.с.102).

Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, премії, розрахункових при звільненні, індексації та компенсації втрати частки доходів, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Аналогічний правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справу за № 2159цс15, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для усіх судів України.

Так, відповідно до Постанов Верховної Ради України від 17 березня 2015 року №254-VIII та №252-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» місто Свердловськ (після перейменування Довжанськ) Луганської області визнано тимчасово окупованою територією України.

Висновком Торгово-промислової палати України від 24 липня 2017 року №2369/2/21-10.2 засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв'язку із цим антитерористичної операції) з фактичним захопленням з 13 березня 2017 року відокремленого підрозділу «Зуївська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕКСХІДЕНЕРГО» (дати фактичного захоплення невстановленими озброєними особами виробничих та адміністративно-інформаційних потужностей підприємства) відповідач, у тому числі, фактично втратив доступ до первинних документів, на підставі яких має здійснюватися розрахунок сум заробітної плати, відпускних, та інше, що підлягають до виплати на користь робітникам як поточних виплат так і виплат у день звільнення, та будучи позбавленим можливості користування своїми коштами - здійснювати відповідні виплати. Одночасно, відповідачем втрачено доступ до трудових книжок своїх працівників, з огляду на що уповноважена особа роботодавця-відповідача з 13 березня 2017 року не має можливості здійснити записи відносно прийому чи звільнення таких працівників, а також на здійснення будь-яких інших юридично значимих правових дій, на підставі яких би могли виникати чи припиняти свою дію певні правовідношення.

Втрата контролю і доступу ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходяться за адресом: Донецька область м. Зугрес вул.60 років Жовтня, 100, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звіту, що подавались до контролюючих органів, починаючи з 13 березня 2017 року, коли фактично вийшло з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями і припинення провадження господарською діяльністю, знівелювала можливість ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» виконати зобов'язання перед працівниками згідно ст.ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України.

Відтак, суд дійшов висновку що, у трудових правовідносинах між відповідачем ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» та його працівниками, зокрема позивачем ОСОБА_1 з 13 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, які завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, які на ньому працювали, в період існування яких відповідач ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» об'єктивно, з причин від нього незалежних був позбавлений можливостей виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників взагалі, в тому числі відносно позивача.

Згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу системи персоніфікованого обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.09.2017 року, заробітна плата позивача за березень 2017 року не нараховувалась, страхові внески відсутні.

Крім того, сам по собі факт звільнення позивача не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки за змістом ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 19 липня 2017 року № 498-р «Про внесення зміни до п. 9 плану заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» внесені зміни до п. 9 вказаного плану заходів, де визначено, що забезпечення виплати заробітної плати на підприємствах усіх форм власності, які провадять законну господарську діяльність на неконтрольованій території, за умови дотримання ними вимог щодо протидії фінансування тероризму та недопущення дій, спрямованих на зміну кордонів або територіальної цілісності України з моменту настання умов, визначених п. 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 року, а саме до реалізації п. 1,2 Мінського «Комплексу заходів», а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України.

Позивачем же , яким заявлений позов про стягнення заборгованості , не доведена наявність заборгованості з заробітної плати, документів на підтвердження заборгованості суду не надано. Первинні документи про розмір нарахованої позивачеві заробітної плати за 2 останні місяці 2017 року взагалі відсутні, а отже неможливо визначити кількість робочих днів, відпрацьованих позивачем на підприємстві, за 2 останні місяці роботи, та встановити, який реальний розмір заробітної плати був нарахований позивачу за ці дні.

Відсутні належним чином оформлені і письмові докази про кількість невикористаних позивачем календарних днів щорічних відпусток в період його роботи на підприємстві відповідача та про розмір заробітної плати за відповідний період для розрахунку її грошової компенсації, а також відсутні докази про нарахування та несплату премій, матеріальної допомоги,індексації заробітної плати. Відсутність можливості ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» виконати зобов'язання перед працівниками згідно ст.ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України через існування обставин непереборної сили слугують також підставою для відмови похідних позовних вимог про стягнення компенсації втрати частки доходів за ст.34 Закону України «Про оплату праці».

Виходячи з вищевикладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити, так як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності сум заборгованості відповідача перед позивачем внаслідок його звільнення 12 березня 2017 року, та доказів на підтвердження вини ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» у невиплаті належних при звільненні сум у визначені ст. 116 КЗпП України строки, а тому і підстав вважати порушеними його трудові права на час розгляду справи немає.

Керуючись ст.ст.12,13,81, 259,263-265, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, премії, розрахункових сум при звільненні, виплат у зв»язку з виходом на пенсію, індексації заробітної плати,компенсації втрати частини доходів, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі, якщо повне рішення не було вручено в день його проголошення учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення виготовлено 12 квітня 2018 року

Суддя Рибалко Н.І.