Ухвала суду № 73381806, 16.04.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2208/18

Провадження №2-з/405/33/18

У Х В А Л А

16 квітня 2018 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 405/2208/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 26 грудня 2016 року на ім’я ОСОБА_2, зареєстроване в реєстрі за № 1-945, та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (колишня назва Красногвардійська) в м. Кропивницький.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву за вх. № 8826 про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 вчинити дії по відчуженню квартири АДРЕСА_2.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначила, що її (позивача) чоловік ОСОБА_3 помер 15.12.2011 року, у зв’язку з чим, вона (позивач) звернулася до Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де довідалася про те, що її чоловік ОСОБА_3, який помер 15.12.2011 року, за життя заповів все своє майно сину його (ОСОБА_3В.) двоюрідної сестри – відповідачу по справі ОСОБА_2, однак, на час, коли такий заповіт був посвідчений, а саме: 20.02.2009 року ОСОБА_3 за своїм психічним станом не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, оскільки був інвалідом 1А групи, на підставі чого, вона (позивач) звернулася до суду із позовом про визнання заповіту недійсним, та її (позивача) позов перебував в провадженні суду в період з 2012 по 2018 роки та лише 06.03.2018 року постановою Верховного Суду України визнано заповіт її (позивача) чоловіка ОСОБА_3, складений 20.02.2009 року, - недійсним, на підставі чого вона (позивач) та рідний син спадкодавця ОСОБА_4, є спадкоємцями першої черги за законом, однак, за час судового розгляду справи, відповідач ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.12.2016 року, посвідчене Першою Кіровоградською державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 1-945, відповідно до якого, спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_3, у зв’язку з чим, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 у будь-який час може відчужити вказану квартиру, у зв’язку з чим невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Крім того, відповідно до п.п. 4, 10 роз’яснень пленуму Верховного Суду України, викладені в постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження в ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, при цьому забезпечення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, при цьому зазначені обставини та докази їм повинні бути викладені заявником в заяві про забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, забороною вчиняти певні дії, при цьому, згідно з ч. 3 зазначеної статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову.

Судом встановлено, що предметом позову є вимога немайнового характеру: визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Першою Кіровоградською державною нотаріальною конторою 20.02.2009 року, зареєстровано в реєстрі за № 1-241, від 26.12.2016 року, посвідчене державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 26.12.2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 1-945, та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4.

Підставою позову позивач зазначила на те, що постановою Верховного Суду від 06.03.2018 року заповіт ОСОБА_3, складений 20.02.2009 року та посвідчений державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-241, визнано недійсним.

З заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, вбачається, що позивач обрала вид забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати дії по відчуженню квартири АДРЕСА_2.

Необхідність вжиття заходу забезпечення позову обраним вище способом, в заяві позивач ОСОБА_1 зазначила про те, що відповідач ОСОБА_2, у зв’язку з отриманням ним (відповідачем) свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 грудня 2016 року, на теперішній час може відчужити належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_4, що, в свою чергу ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду, ухваленого за результатами розгляду даної цивільної справи.

Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 1 ОСОБА_4 26.12.2016 року на підставі заповіту, посвідченого Першою кіровоградською державною нотаріальною конторою 20 лютого 2009 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1-241, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 15 грудня 2011 року, є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається, з квартири під номером 4, що знаходиться у місті Кропивницький, вулиця Архангельська, будинок 71.

Окрім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 119756282 від 05.04.2018 року встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є наявною актуальна інформація про право власності на об’єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1133246335101, об’єкт нерухомого майна: квартира, адреса: АДРЕСА_5, номер запису про право власності: 18309019, дата, час державної реєстрації: 26.12.2016 року, 16:55:34, державний реєстратор: ОСОБА_4, Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1, Кіровоградський міський нотаріальний округ, Кіровоградська область, підстави виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1-945, виданий 26.12.2016 року, видавник: Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33184355 від 26.12.2016 17:00:25, ОСОБА_4, Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1, Кіровоградський міський нотаріальний округ, Кіровоградська область, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, власник ОСОБА_2.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 04.04.2018 року звернулася з заявою в Кропивницьку міську державну нотаріальну контору № 1 з заявою про видачу копії свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3, який помер 15.12.2011 року.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно чи продати його.

Окрім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися належним йому майном з метою ухилення від виконання судового рішення.

З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах доводів, викладених в заяві про забезпечення позову, приймаючи також до уваги, що між сторонами дійсно існує спір немайнового характеру про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, враховуючи також, що відповідач ОСОБА_2, як власник нерухомого майна квартири АДРЕСА_4, має об’єктивну можливість розпорядитися шляхом відчуження в подальшому належним йому об’єктом нерухомого майна на користь третіх осіб, що, в свою чергу, може свідчити про можливе порушення законних прав та інтересів позивача та відповідно вчинення відповідачем дій, направлених на ухилення від можливого виконання рішення суду, та є достатніми підставами вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, на підставі чого та з урахуванням вимог розумності та справедливості, забезпечення збалансованості інтересів учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, та вважає за необхідне задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії по відчуженню об’єкту нерухомого майна, - квартири АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 26.12.2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 1-945, яке (свідоцтво про право на спадщину за заповітом) є, в свою чергу, предметом оскарження позивачем.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 405/2208/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом,- задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 405/2208/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, шляхом заборони ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП за даними Державного реєстру фізичних осіб НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, вчиняти дії по відчуженню об’єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 26.12.2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 1-945.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Дата постановлення ухвали 16.04.2018 року.

Строк пред’явлення виконавчого документа до виконання три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_5