Рішення № 73381377, 02.04.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4639/17

Номер провадження 2/404/574/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

Головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - Кіровоградська філія, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, про стягнення солідарно з відповідачів, ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - Кіровоградська філія, 28522,52 грн. майнової шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.02.2017 року о 08 год. 05 хв. в місті Кропивницький, на вулиці Межевий Бульвар, напроти будинку № 10, мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля Mitsubisi Colt, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Fort Sierra, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди на місце події прибули працівники патрульної поліції і відібрали від учасників два пояснення. У поясненні відповідача, ОСОБА_2 вказано, що він визнає свою вину та користуючись положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відмовляється від оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди працівниками патрульної поліції і погоджується на складання європротоколу. Позивач також погодився із таким порядком фіксації аварії. Таким чином, 03.02.2017 року між сторонами було оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке було ними погоджено та затверджено особистими підписами. При цьому в європротоколі відповідач, ОСОБА_2, визнав свою вину в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а позивач, ОСОБА_1 зазначив, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля Fort Sierra, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, тобто ОСОБА_2.

Відразу після дорожньо-транспортної пригоди та сумісного складення європротоколу, позивач звернувся до страховика водія ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», в якій застрахована його цивільно-правова відповідальність. Страховою компанією була заведена страхова справа, але не зважаючи на визнання відповідачем своєї вини, позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Такі дії Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» вважає неправомірними, що й стало причиною звернення позивача до суду.

Посилаючись на положення Цивільного кодексу України щодо відшкодування матеріальної шкоди та Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо відповідальності страховика за дії застрахованої особи вважає, що обов'язок по відшкодуванню завданої йому шкоди є солідарним обов'язком відповідачів.

Для визначення розміру майнової шкоди позивачем була замовлено інженерно-транспортне дослідження за висновком якого позивачу на відновлення автомобіля необхідно витрати 25840,52 грн. власних грошових коштів (вартість матеріального збитку). Крім того, на проведення експертної оцінки позивач витратив 900,00 грн. та проведення інженерно-транспортного дослідження витрачено 1782,00 грн. Тобто загальна сума майнової шкоди завданої позивачу складає 28522,52 грн., яка і заявлена ним до солідарного стягнення з відповідачів.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.04.2018 р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просили задовольнити.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», заперечив проти позову, про що подав відповідну заяву (а.с.60-62). В заперечення зазначив, що для з'ясування страхового випадку, керуючись статтею 25 Закону України «Про страхування» Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке підприємство «ДЕКРА Експерт» з приводу проведення транспортно-трасологічного дослідження за висновком № ДА/04-17 від 22.03.2017 року якого водій автомобіля Mitsubisi Colt, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 в своїх діях повинен був керуватись технічними вимогами п.п. 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам вказаним приписам Правил дорожнього руху з технічної точки зору могла знаходитись у причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки у заяві про страхову подію страхувальником та потерпілим надані відомості, що суперечать висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке підприємство «ДЕКРА Експерт» вказана подія не визнається відповідачем, Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» як страховий випадок. З посиланням на пункт 3 частини першої статті 26 Закону України «Про страхування» відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування позивачу, про що його повідомила. А тому відповідач, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають нормам матеріального права.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача та його представника, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, встановив наступне.

В місті Кропивницький, на вулиці Межевий Бульвар, напроти будинку № 10, 03.02.2017 року о 08 год. 05 хв. мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля Mitsubisi Colt, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Fort Sierra, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Учасники дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду - європротокол без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції, що відповідає вимогам пункту 2.11 Правил дорожнього руху та пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», примітки до статті 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Згідно пункту 14 європротоколу від 03.02.2017 року та пояснень учасників від 03.02.2017 року, що надавалися працівникам поліції, відповідач визнав свою вину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 9-11).

На день дорожньо-транспортної пригоди, 03.02.2017 року, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1542123. Забезпеченим транспортним засобом, згідно вказаного полісу, є автомобіль Fort Sierra, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика відповідно до цього договору за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100000,00 грн., без франшизи (а.с. 12).

Згідно звіту № 016-17 про експертну оцінку автомобіля, виконаного на замовлення позивача судовим експертом ОСОБА_3, вартість матеріальної збитку, завданої власнику колісного транспортного засобу марки Mitsubisi Colt, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 25840,52 грн. (а.с. 33-35).

Позивач у встановлений законом строк звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 13-14). Проте, листом від 18.05.2017 року за № Г0403/1716 страхова компанія повідомила позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки відповідно до висновку транспортно-трасологічного дослідження № ДА/04-17 від 22.03.2017 року, що було проведено Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке підприємство «ДЕКРА Експерт» за зверненням страхової компанії, ОСОБА_1 в своїх діях повинен був керуватись технічними вимогами п.п. 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам вказаним приписам Правил дорожнього руху з технічної точки зору могла знаходитись у причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.15-16). А тому з посиланням на пункт 32.2 статті 32 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згідно якого страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відмовив у здійсненні страхового відшкодування.

Згідно зі ст.33.2 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

Відповідно до ст. 1.7. вказаного закону, забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно зі ст.37.1.3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Судом встановлено, що позивач виконав всі обов'язки, покладені на нього ст.ст. 33, 37.1.3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", п. 2.10 Правил дорожнього руху.

Так, учасники дорожньо-транспортної пригоди склали європротокол зі схемою, оскільки відповідач визнав свою вину повністю, у встановлений законом строк сторони надали страховій компанії письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, та відповідний пакет документів, визначений чинним законодавством для проведення виплати страхового відшкодування.

Крім того, на замовлення позивача була проведена інженерно-транспортне(автотехнічне дослідження). Згідно висновку № 17-1061 від 07.07.2017 року в розглянутій дорожній обстановці за умови виконання водієм автомобіля Fort Sierra, вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, тобто своєчасному застосуванні гальмування з моменту виникнення небезпечної ситуації, він (водій ОСОБА_2) мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Mitsubisi Colt. У даній дорожньо-транспорній ситуації дії автомобіля Fort Sierra ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху. Вказана невідповідність заклечається у несвоєчасному застосуванню гальмування. Враховуючи ту обставину, що в розглянутій ситуації обидва учасника дорожньо-транспортної пригоди мали технічну можливість уникнути зіткнення, експертним шляхом встановити чиї дії перебували у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася не представляється можливим.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

У відповідності до пункту 22.1. статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями статті 33 Закону визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:

дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;

вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;

поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;

невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально (п. 33,1).

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку (п. 33.2).

Статтями 32 та 37 Закону встановлено випадки, коли шкода не відшкодовується та підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Так, відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує:

шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;

шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування";

шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;

шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;

шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу;

шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою;

шкоду, заподіяну життю та здоров'ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (п.п. 32.1-32.10 ст. 32 Закону).

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку.

Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (п.п 37.1.1-37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону).

Зазначених вище випадків чи підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування судом не встановлено, доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для здійснення страхового відшкодування суперечать нормам закону. Також не заслуговує на увагу твердження відповідача що з вини позивача спричинена дорожньо-транспортна пригода, оскільки вина позивача не може бути підтверджена висновком транспортно-трасологічного дослідження № ДА/04-17 від 22.03.2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецьке підприємство «ДЕКРА Експерт» на який посилається відповідач. Інших належних та допустимих доказів, що підтверджують заперечення відповідача суду не надано. Крім того, слід зазначити, що страховиком не вчинялись інші, передбачені законом, можливості здійснити огляд місця пригоди та пошкоджених транспортних засобів. Доказів, які б підтверджували неможливість страховика встановити причини та обставини дорожньо-транспортної пригоди відповідачем не надано. При цьому судом враховано, що застрахована особа ОСОБА_4 на місці дорожньо-транспортної пригоди визнав свою вину.

У відповідності до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Отже, суд приходить до висновку, що, оскільки матеріалами справи підтверджено факт настання страхового випадку, відсутність випадків та підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, підтверджено вину ОСОБА_2 у спричиненні ДТП 03.02.2017 року, відповідальність якого застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», сума страхового відшкодування визначена висновком експерта, а тому приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» має відшкодувати шкоду, завдану позивачу.

Судові витрати відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 979 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - Кіровоградська філія, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - Кіровоградська філія (25002, м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 24,) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, попорт НОМЕР_4 виданий Ульяновським РВ УМВС України в Кіровоградській області, 20.01.1999 року) 25840,52 грн. страхового відшкодування та 2682,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - Кіровоградська філія (25002, м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 24) в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 10.04.2018 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда