Вирок № 73378940, 11.04.2018, Воловецький районний суд Закарпатської області

Справа № 300/286/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2018смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Софілканич О. А., за участі секретаря судового засідання Балецького С.М., прокурорів Козара М.М., Попика В.В., захисника обвинуваченого ОСОБА_1- ОСОБА_2, обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_1, потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, не судимого згідно вимог ст.89 КК України, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 статті 296 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, непрацюючого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 статті 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 06.12.2014 приблизно о 23:19 годині разом з ОСОБА_6, кримінальне провадження щодо якого закрито у зв'язку зі смертю, знаходячись на майданчику біля кафе по вул. Центральній, 4 «а» в с. Н. Ворота, ОСОБА_6 з хуліганських спонукань підійшов до ОСОБА_7 та наніс йому один удар кулаком по обличчю від якого той впав та знепритомнів. Після цього ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_1 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, підійшли до ОСОБА_4 і нанесли йому по одному удару: ОСОБА_6 - рукою по обличчю, ОСОБА_3 - рукою по голові, від яких ОСОБА_4 впав, ОСОБА_1 - ногою в область живота. Цими діями ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 спричинені згідно з висновком судово-медичної експертизи № 311 від 11.12.2014 року легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Крім цього ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 з хуліганських спонукань підійшли до ОСОБА_8, і ОСОБА_3 умисно, наніс йому один удар рукою в обличчя та один удар ногою в область тулуба, ОСОБА_6 - один удар рукою по обличчю, а ОСОБА_1 - один удар ногою в область тулуба, спричинивши фізичний біль.

Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_9 і наніс йому один удар рукою по обличчю, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності згідно з висновком судово-медичної експертизи № 312 від 11.12.2014 року.

Побачивши дії ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_1, з вимогою припинити хуліганство до них звернувся оперуповноважений СБНОН Свалявського РВ (з обслуговування Свалявського та Воловецького районів) УМВС України в Закарпатській області лейтенант міліції ОСОБА_5, який показав їм своє посвідчення працівника правоохоронного органу.

На це ОСОБА_10 та ОСОБА_6, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу, нецензурно обізвали його, ОСОБА_6 наніс йому удар кулаком по обличчю від якого ОСОБА_5 упав, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_6 нанесли йому ногами по декілька ударів по різних частинах тіла і спричинили легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності згідно висновку судово-медичної експертизи № 307 від 09.12.2014 року.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав частково та показав, що 06 грудня 2014 року близько 23 години 00 приїхав на дискотеку до кафе «У Петровича» в с.Нижні Ворота зі своїми знайомим ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на автомобілі останнього. Присутні біля кафе молоді люди зустріли їх вороже, в результаті чого розпочалася бійка, в ході якої він наніс декілька ударів потерпілим. У скоєному розкаюється.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у злочині заперечив та показав, що приїхав у с. Нижні Ворота з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Вчинення хуліганських дій заперечив, просив його виправдати. Ствердив, що не наносив ударів потерпілим.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 06.12.2014 приблизно о 23:00 годині ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під"їхали до кафе у с.Нижні Ворота, підійшли до одного з хлопців, що були на вулиці, де ОСОБА_6 наніс удар кулаком по обличчю від якого той впав та знепритомнів. Після цього ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_1 підійшли до ОСОБА_4 і нанесли йому удари: ОСОБА_6 - рукою по обличчю, ОСОБА_3 - рукою по голові, від яких ОСОБА_4 впав, ОСОБА_1 - ногою в область грудей. Після цього, ОСОБА_6 з ОСОБА_3 вдарили ОСОБА_9. Потерпілий ОСОБА_5 підійшов до обвинувачених, сказав, що він працівник поліції, на той час -оперуповноважений СБНОН Свалявського РВ (з обслуговування Свалявського та Воловецького районів) УМВС України в Закарпатській області-, показав відповідне посвідчення, на що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 почали ображати його нецензурними словами, ОСОБА_6 наніс один удар, а ОСОБА_3 два або три удари. Алкоголь потерпілий не вживав.

Потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що 06.12.2014 приблизно о 23:19 годині ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підїхали на автомобілі до кафе на вул.Центральній, у с.Нижні Ворота, підійшли до нього і нанесли йому удари: ОСОБА_6 - рукою по обличчю, ОСОБА_3 - рукою по голові, від яких ОСОБА_4 впав, ОСОБА_1 - ногою в область живота.

Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з"явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності.

Суд, допитавши обвинувачених, потерпілих, свідків, дослідивши письмові та речові докази встановив наступне.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що з приводу обставин справи йому нічого не відомо.

ОСОБА_7 зазначив, що 06.12.2014 приблизно о 23:19 годині на майданчику біля кафе по вул. Центральній, 4 «а» в с. Н. Ворота без причини до нього підійшов один не відомий йому чоловік, проте не ОСОБА_3 і не ОСОБА_1, та наніс один удар кулаком по обличчю, від якого той впав та знепритомнів.

ОСОБА_12 пояснив, що саму бійку він не бачив, однак на місці пригоди біля кафе по вул. Центральній, 4 «а» в с. Н. Ворота бачив обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та чув, що був інцендент на вулиці біля кафе.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що очевидцем конфлікту не був, про такий дізнався зі слів знайомих у кафе, де відвідувачам поясли, що заклад зачиняється через те, що відбулась бійка.

ОСОБА_14 ствердив, що працював 06.12.2014 барменом у кафе у с.Нижні Ворота по вул.Центральній. Бійку не бачив, проте через цей конфлікт проведення дискотеки в даному закладі було припинено.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 307 від 09.12.2014 р. у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: садна голови та синця лівого плеча, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності (т.1, а.с.88-89).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 311 від 11.12.2014 р. у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців навколоочної ділянки справа з субконюктивальним крововиливом та підочної ділянки зліва, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності (т.1, а.с.93-94).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 312 від 09.12.2014 р. у потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: рани нижньої губи, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності (т.1, а.с.98-99).

Ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 16.12.2014 року надано старшому слідчому СВ Свалявського РВ (з обслуговування Воловецького та Свалявського районів) тимчасовий доступ до речей і інформації- відеокамер та пристрою по записуванню відео з камер спостереження, які знаходяться у кафе "У Петровича" за адресою: с. Нижні Ворота, вул.Центральна, 4а, з можливістю вилучення запису на диск у період часу з 22.45 години по 23.55 годину 06.12.2014 року (а.с.102, т.1); згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.12.2014 року на виконання ухвали слідчого судді від 16.12.2014 року вилучено відео з камер спостереження, які знаходяться у кафе "У Петровича" за адресою: с. Нижні Ворота, вул.Центральна, 4а (а.с.103, т.1); відповідною постановою про приєднання до провадження речових дрказів, а саме: диску з відеозаписом із зовнішньої камери спостереження біля входу у кафе "У Петровича" в с.Нижні Ворота (а.с.106-107); згідно ухвали слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 12.03.2018 року виправлено допущену описку в ухвалі слідчого судді від 16.12.2014 року та правильно зазначено: надати ст.слідчому СВ Свалявського РВ (з обслуговування Воловецького та Свалявського районів) УМВС України у Закарпатській області Комар А.В. тимчасовий доступ до речей і інформації- відеокамер та пристрою по записуванню відео з камер спостереження, які знаходяться у кафе "У Петровича" за адресою: с. Нижні Ворота, вул.Центральна, 4а, з можливістю вилучення запису на диск у період часу з 22.45 години по 23.55 годину 06.12.2014 року.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камер відеоспостереження, що встановлені на території кафе «У Петровича» встановлено, що територія, яка охоплена камерами відеоспостереження освітлена частково. З відео видно, що в окремих місцях перед кафе відбувається суперечка між обвинуваченими та потерпілими, в ході яких ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 наносять удари потерпілим.

Таким чином, суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про його невинуватість, оскільки таке спростовано вищезазначеними показами потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відеозаписом камер спостереження, оглянутими у судовому засіданні та висновком судово-медичної експертизи № 311 від 11.12.2014 року. Вказані докази є послідовними, узгоджуються між собою, не є суперечливими та доводять у сукупності участь ОСОБА_1 у вчиненні хуліганських дій, що мали місце 06 грудня 2014 року.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.3 статті 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язане з опором представникові влади, який виконував обов'язки з охорони громадського порядку та припиняв хуліганські дії.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд відповідно до ч.3 статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості злочину, особу винуватого, який позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, що пом'якшують покарання, згідно зі статтею 66 КК України суд не встановив.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно статті 67 КК України немає.

З досудової доповіді Воловецького районного сектору з питань виконання покарань та пробації від 10.04.2017 року вбачається, що згідно статистичних факторів оцінки ризиків вчинення повторного правопорушення, ступінь ймовірності вчинення повторного злочину є середнім; виправлення обвинуваченого, на думку фахівця органу з питань пробації, є можливим без позбавлення волі.

З врахуванням всіх обставин справи в їх сукупності суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе за умови призначення покарання в межах санкції інкримінованої статті.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2016 році", звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має на утриманні неповнолітню дитину.

Прокурор у судовому засіданні проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнивши його від відбування покарання не заперечував.

Як встановлено ст.85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Пунктом "в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено: звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.178, т.3), та не позбавлений батьківських прав стосовно неї (а.с.177, т.3), вчинив кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, клопотання про застосування щодо обвинуваченого амністії подано 24.11.2017 року (а.с.219, т.3)- в межах строку дії Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обмежень щодо застосування стосовно обвинуваченого амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 статті 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до ч.3 статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості злочину, особу винуватого та обставини які обтяжують і пом'якшують покарання, обстави при яких було скоєно злочин.

Обставин, що пом'якшують покарання, згідно зі статтею 66 КК України суд не встановив.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно статті 67 КК України, суд також не встановив.

Суд бере до уваги особу винуватого, позитивну характеристику по місцю проживання, обставини за яких був скоєний злочин, його мотив, з потерпілими не примирився, відсутність претензій до обвинуваченого з боку потерпілих, наявність у обвинуваченого на утриманні малолітньої дитини.

З досудової доповіді Воловецького районного сектору з питань виконання покарань та пробації від 10.04.2017 року вбачається, що згідно статистичних факторів оцінки ризиків вчинення повторного правопорушення, ступінь ймовірності вчинення повторного злочину є середнім; виправлення обвинуваченого, на думку фахівця органу з питань пробації, є можливим без позбавлення волі.

З врахуванням всіх обставин справи в їх сукупності суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України і звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов"язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Судових витрат у справі немає.

Речові докази в справі: два CD-R диски з відеозаписом з камер відеоспостереження в кафе «У Петровича» за адресою: с.Нижні Ворота, вул.Центральна, 4а, підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись пунктом в ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році", статтями 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 статті 296 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 статті 296 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши для нього іспитовий строк тривалістю два роки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 статті 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: два CD-R диски з відеозаписом з камер відеоспостереження в кафе «У Петровича» за адресою: с.Нижні Ворота, вул.Центральна, 4а, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Закарпатської області через Воловецький районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Софілканич О. А.