Ухвала суду № 73378665, 16.04.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/3138/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16.04.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Стана І. В.,

суддів - Мишинчук Н.С., Феєра І. С.,

за участі секретаря судових засідань Юрочко А.П.,

та учасників судового розгляду: прокурора Дорошевича Р.Р.,

захисника підозрюваної ОСОБА_2 - адвоката Бочкора І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/777/220/18, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат Бочкор І. В. в інтересах підозрюваної ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2018 року задоволено погоджене прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Дорошевичем Р. Р. клопотання слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області Малікова А. І. (далі - слідчий) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючої, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України кримінального правопорушення.

Слідчим суддею щодо підозрюваної ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави й установлено строк дії ухвали до 24 травня 2018 року включно, а строк тримання під вартою визначено рахувати з 28 березня 2018 року.

З матеріалів за клопотанням убачається, що 28 березня 2018 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло погоджене із прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_2. У клопотанні слідчий вказує на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи матір'ю малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у відповідності до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, будучи зобов'язаною піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, у період з 07 березня 2018 по 19 березня 2018 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, з метою позбавлення життя малолітнього ОСОБА_6, шляхом невиконання обов'язків матері щодо забезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання, штучно створила незадовільні побутові умови, які полягали у неотопленні будинку, в якому знаходився малолітній ОСОБА_6, та незабезпеченні умов фізичного розвитку, що виразилося у недостатньому вигодуванні, та у такому стані 07.03.2018 залишила малолітнього ОСОБА_2 у будинку в АДРЕСА_2, без нагляду дорослих та сторонньої допомоги, за відсутності будь-яких продуктів харчування, який у свою чергу був позбавлений засобів до самозбереження через малолітній вік, що призвело до голодування малолітнього ОСОБА_6, та, як наслідок, 19.03.2018 призвело до його смерті. Вказані обставини підтверджуються лікарським свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 21.03.2018, згідно з яким причиною смерті малолітнього ОСОБА_6 стала крайня ступінь кахексії. Бездіяльність ОСОБА_2, яка полягала в умисному, штучному створенні неналежних умов для життя малолітнього ОСОБА_6, з метою спричинення йому смерті, знаходиться в прямому причинному зв'язку зі смертю малолітнього ОСОБА_6. Крім того, слідчий вказує на те, що 27.03.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні нею передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України кримінального правопорушення, тобто умисне вбивство малолітньої дитини, обґрунтованість якої підтверджується протоколом допиту потерпілого, свідків, протоколом огляду місця події та лікарським свідоцтвом про смерть НОМЕР_1. Допитана в якості підозрюваної ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, не зізналася. Разом із тим, слідчий вказує на те, що оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, то існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, тобто не з'являтися на виклики слідчого, прокурора, суду; впливати на свідків та потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та існує ризик її протиправної поведінки, а тому слідча вважає, що застосування тримання під вартою буде достатньо ефективним запобіжним заходом для запобігання наведеним ризикам. Також слідчий вказує на те, що аналіз особистості ОСОБА_2 вказує на її байдуже ставлення до дотримання правових норм, ігнорування громадських інтересів, відсутність соціальної пристосованості у суспільстві, що виражається у систематичному зловживанні нею спиртними напоями, неналежному ставленні до виховання та забезпечення розвитку власних дітей, що у свою чергу свідчить про неможливість застосування особистого зобов'язання, особистої поруки та домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_2, так як такі нею дотримані не будуть. При цьому, посилається й на те, що майновий стан та відсутність будь-яких відомостей про наявність у ОСОБА_2 постійного місця роботи та стабільного заробітку позбавляють можливості обрати щодо останньої запобіжний захід у виді застави. Тому, слідчий просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, яка на даній стадії кримінального провадження визнається доведеною доданими до клопотання матеріалами, який пов'язаний із посяганням на життя та здоров'я людини, тяжкість злочину, зокрема, те, що відповідно до ст. 12 КК України такий відноситься до категорії особливо тяжких, і за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, дані про особу підозрюваної ОСОБА_2 - раніше не судима, не працює, не має постійного джерела прибутку, має на утриманні малолітню дитину, слідчий суддя прийшов до висновку про існування ризиків того, що підозрювана ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим, більш м'які запобіжні заходи в порівняні з триманням під вартою, будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам, а тому, клопотання слідчого визнав таким, що підлягає задоволенню. Разом із тим, врахувавши вимоги п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки його вчинення, що спричинили смерть малолітньої дитини, слідчий суддя прийшов до висновку про неможливість визначення розміру застави.

В апеляційній скарзі адвокат Бочкор І. В. вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Посилається на те, що підозрювана ОСОБА_2 має постійне місце проживання, не ухилялась від досудового розслідування і не буде ухилятись від суду, не перешкоджає і не буде перешкоджати встановленню істини в справі, не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню доньку, веде домашнє господарство. При цьому, вказує і на те, що ОСОБА_2 не скоювала вбивство свого малолітнього сина, смерть дитини настала від крайньої ступені кахексії, на тілі померлої дитини відсутні будь-які ознаки насильницької смерті. Разом із тим, посилається і на те, що відповідно до профілактичного огляду в підозрюваної ОСОБА_2 виявлено тяжке захворювання - «туберкульоз легенів», «кахексія», «туберкульозна інтоксикація», і вона потребує стаціонарного лікування. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. У ході розгляду апеляційної скарги просить дослідити медичну документацію, а саме, копію профілактичного огляду ОСОБА_2, копію направлення на мікроскопічне дослідження, копію флюорографії.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: захисника підозрюваної ОСОБА_2 - адвоката Бочкора І. В., який підтримав апеляційну скаргу; прокурора, який судове рішення вважає законним та обґрунтованим і заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваної ОСОБА_2, неявка якої, з урахуванням положень ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому враховується те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги підозрювану ОСОБА_2 повідомлено відповідно до вимог закону через Закарпатського обласного протитуберкульозного диспансеру, де на даний час перебуває підозрювана ОСОБА_2; що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища підозрюваної; що від підозрюваної ОСОБА_2 не надходили клопотання про бажання брати участь у розгляді апеляційної скарги або про відкладення її розгляду на інший день; що під час розгляду апеляційної скарги приймав участь захисник підозрюваної - адвокат Бочкор І. В., який подав апеляційну скаргу, і який не заперечував щодо її розгляду без участі підозрюваної.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому тверджень.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу участь у його розгляді приймали як підозрювана ОСОБА_2, так і її захисник - адвокат Бочкор І. В., що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог ст. 193 КПК України.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема, протоколом огляду місця події від 19.03.2018; лікарським свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 21.03.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.03.2018; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_8 від 20.03.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.03.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.03.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.03.2018; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 23.03.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 27.03.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 27.03.2018; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_2 від 27.03.2018, на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України кримінального правопорушення, яке 27 березня 2018 року їй вручено.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказується у клопотанні, зокрема, того, що підозрювана ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При обґрунтуванні вказаного висновку слідчий суддя послався на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_15 підозрюється - відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі; дані, що характеризують особу підозрюваної - раніше не судима, не працює, не має постійного джерела прибутку, має на утриманні малолітню дитину. Колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наведені дані про її особу, у своїй сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється та фактичними обставинами скоєння кримінального правопорушення повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, що слідчим суддею таким дана належна оцінка.

Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам.

Разом із тим, прийшовши до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки його вчинення, що спричинили смерть малолітньої дитини, і прийшов до вірного висновку про неможливість визначення розміру застави при застосуванні щодо підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із чим погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

У зв'язку з наведеним, доводи апеляційної скарги про те, що підозрювана ОСОБА_2 має постійне місце проживання, не ухилялась від досудового розслідування і не буде ухилятись від суду, не перешкоджає і не буде перешкоджати встановленню істини в справі, не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню доньку, веде домашнє господарство, що відповідно до профілактичного огляду в підозрюваної ОСОБА_2 виявлено тяжке захворювання - «туберкульоз легенів», «кахексія», «туберкульозна інтоксикація», і вона потребує стаціонарного лікування, - колегія суддів, враховуючи вищенаведене, відхиляє як такі, що не спростовують висновку слідчого судді про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, і про те що інші, більш м'які, запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання вказаним ризикам.

З урахуванням вищенаведених обставин, як такі, що не впливають на висновок слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не спростовують висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, колегія суддів відхиляє й доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не скоювала вбивство свого малолітнього сина, смерть дитини настала від крайньої ступені кахексії, на тілі померлої дитини відсутні будь-які ознаки насильницької смерті.

Вищенаведене свідчить про те, що доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги і є необґрунтованими.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

При встановленні строку тримання підозрюваної ОСОБА_2 під вартою, слідчим суддею враховано, що останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 27.0.2018, а 28.03.2018 щодо неї застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що у свою чергу свідчить про те, що слідчим суддею вірно визначено строки тримання підозрюваної ОСОБА_2 під вартою та дії постановленої ухвали.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав адвокат Бочкор І. В. в інтересах підозрюваної ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2018 року, якою щодо підозрюваної за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: