ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" грудня 2009 р.Справа № 15/144-2225
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув справу
за позовом Приватного підприємства "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, 81118
до відповідача 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
відповідача 2) Приватного підприємства "Ната-Вар", вул. Шевченка, 75б/6, м. Львів, 79069
про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1.000 грн. заборгованості та 6.803.000 грн. заборгованості з Приватного підприємства "Ната-Вар".
за участю представників сторін:
позивача: Представник Вельгоша Т.М., довіреність № б/н від 25.11.08р.;
відповідача 1: не зявився
відповідача 2:Адвокат ОСОБА_3, довіреність № 1 від 03.12.09р..
Суть справи:
Приватне підприємство "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, звернулося з позовом до відповідача 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, та відповідача 2) Приватного підприємства "Ната-Вар", вул. Шевченка, 75б/6, м. Львів, про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1.000 грн. заборгованості та 6.803.000 грн. заборгованості з Приватного підприємства "Ната-Вар".
Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач 1 в судове засідання без поважних причин не з'явився, однак у поданій суду заяві від 16.12.2009р. позовні вимоги визнав повністю, однак просить суд врахувати, що згідно договору поруки від 02.09.2009р. його зобовязання, як поручителя, обмежуються сумою 1.000 грн.
Представник відповідача 2 в засіданні та у поданій суду заяві № 17/12/09 від 17.12.2009р. позовні вимоги визнав повністю, несвоєчасне проведення розрахунку пояснив відсутністю достатньої кількості коштів, внаслідок затримки реалізації поставленого позивачем товару.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач Приватне підприємство "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (код 32461721), а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область (Постачальник) та Приватним підприємством "Ната-Вар", вул. Шевченка, 75б/6, м. Львів (Покупець), 02.09.2009 року укладено договір поставки № 020909/7, відповідно до якого сторони взяли на себе зобовязання:
- позивач, як "Постачальник" зобовязується поставити (передати) у власність Покупця олію соняшникову (далі Товар), а Покупець зобовязується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату (п. 1.1 Договору).
Пунктом 9.1. договору сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.
На забезпечення виконання Покупцем зобовязань по договору, між сторонами по справі укладено 02.09.2009р. договір поруки, відповідно до якого, в разі невиконання зобовязань Боржником Приватним підприємством "Ната-Вар", вул. Шевченка, 75б/6, м. Львів, перед Приватним підприємством "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область ("Кредитор") по договору поставки № 020909/7 від 02.09.2009р., Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ("Поручитель") зобовязався сплатити борг Боржника Кредитору в частковому обсязі, а саме в розмірі 1.000 грн..
У відповідності до ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Позивач на виконання взятих зобовязань відпустив, а відповідач прийняв товарно матеріальні цінності (олію соняшникову), що підтверджується видатковими накладними № ОЛ-000203 від 04.09.2009р. на суму 4.508.784 грн., № ОЛ-000204 від 07.09.2009р. на суму 2.295.216 грн., а всього на загальну суму 6.804.000 грн..
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобовязання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Розділом 7 договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 7.1. оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом оплати повної вартості Товару (партії товару) на поточний рахунок Постачальника на протязі пяти банківських днів з моменту поставки..
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач свої зобовязання по договору поставки № 020909/7 від 02.09.2009р. не виконав і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 6.804.000 грн..
У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (6.804.000 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.
Враховуючи, що зобовязання відповідача 2 по договору поставки № 020909/7 від 02.09.2009р. забезпечено порукою відповідача 1 згідно договору від 02.09.2009р. частково в розмірі 1.000 грн., задоволенню підлягають вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Ната-Вар", вул. Шевченка, 75б/6, м. Львів 6.803.000 грн. та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, - 1.000 грн..
Судові витрати, покладаються на сторін у відповідності до ст. 49 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 551, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Ната-Вар", вул. Шевченка, 75б/6, м. Львів, код 34461770 на користь Приватного підприємства "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, код 32461721 6.803.000 грн. заборгованості за поставлений товар, 25.500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства "Оліяр", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, код 32461721 1.000 грн. заборгованості за поставлений товар.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "24" грудня 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 7337864, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 21.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/144-2225. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: