Рішення № 7337790, 24.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.09           Справа № 9/300-09. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вогес», м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько – норвезького підприємства «Глобал Харвест», м. Біловоди Сумського району Сумської області

Про стягнення 411 587 грн. 27 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Мелащенко І.М.

Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 411587 грн. 27 коп., в тому числі основний борг - 327799 грн. 28 коп., збитки від інфляції – 66765 грн. 86 коп. та 3 % річних -17022 грн. 13 коп., а також витрати пов’язані з оплатою державного мита та на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вогес» поставив Відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю Українсько-норвезьке підприємство "Глобал Харвест" на виконання договору № 3-03/08 від 03.03.08р. препарати захисту рослин на загальну суму 457799.28 грн. (чотириста п'ятдесят сім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень 28 коп.).

Поставка товару підтверджується довіреностями Відповідача НБК № 418055 від 20.03.08р. та НБК № 418075 від 15.04.08 р. та накладними: № 30-03/08 від 21.03.08р. на суму 89164,80 грн., № 31-03/08 від 31.03.08р. на суму 3926,88 грн., № 16/04-08 від 16.04.08р. на суму 364707,60 грн.

Частиною 1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов’язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково - перераховано 130000 грн. (сто тридцять тисяч гривень) - банківські виписки додаються, в т.ч.:

22.07.08 - 30000 грн.; 16.09.08 - 20000 грн.; 28.01.09 - 20000 грн.; 09.02.09 - 20000 грн.; 30.03.08 - 20000 грн.; 15.04.09 - 10000 грн.; 03.08.09 - 10000 грн.

Згідно п.3.1 договору оплата повинна бути здійснена в строк до 25.04.2008р. До цього часу оплата поставленого товару в повному обсязі не здійснена. На листи вимоги про сплату боргу від 03.07.2008р. та від 15.08.2008р. Відповідач не відповів. До цього часу оплата поставленого товару в повному обсязі не здійснена. Заборгованість на день подачі позову становить 327799,28 грн. (триста двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень 28 коп.).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних складає 17022 грн. 13 коп., інфляційних нарахувань – 66765 грн. 86 коп.

Позивач не надав доказів сплати вищевказаних сум, у зв’язку з чим, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю Українсько-норвезьке підприємства "Глобал Харвест" ( Сумська область, Сумський район, м. Біловоди, вул. Советська, 1, код 34362861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вогес» (03191м. Київ, вул. Лятошинського, 4, а/с 54, код 16286518) 327 799 грн. 28 коп. основного боргу, 66 765 грн. 86 коп. –інфляційних нарахувань, 17 022 грн. 13 коп. – 3% річних, 4115 грн. 87 коп. – державного мита та 236 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя