Рішення № 73377497, 06.04.2018, Селидівський міський суд Донецької області

242/3356/15-ц

2/242/72/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Капітонова В. І., при секретарі Нарижній О. Г., за участю відповідача ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Банк Форум» 06 серпня 2015 року звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Позивні вимоги мотивовані тим, що між АКБ « Форум» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0459/08/19 - ZNv від 04 червня 2008 року, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 65 000,00 доларів США. За умовами кредитного договору позичальник зобов'язався оплачувати банку відсотки за користування кредитом з розрахунку 13,5% річних, та повернути кредитні кошти в строк до 01 червня 2018 року. Відповідно до п. 2.3, 2.5, 2.6, 2.7 кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно та сплачувати самостійно відсотки за користування кредитом не пізніше 20-го числа місяця. В якості забезпечення виконання умов позичальника за кредитним договором було укладено договір іпотеки, однак звернення стягнення на предмет іпотеки не здійснювалось.

Крім того, в якості забезпечення виконання умов кредитного договору позичальником , між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 0459/08/19-ZNv/S-1 від 04 червня 2008 року. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов'язується у разі невиконання або порушення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором. За умовами п. 1.1 договору поруки у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні відповідачі.

За умовами п. 4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% за кожен день.

Позичальник не сплачує відсотки за користування кредитом та не вносить обов'язкове часткове повернення кредитних коштів, чим суттєво порушує умови кредитного договору.

Станом на 24 липня 2015 року заборгованість за кредитним становить 30 048,41 доларів США та 90 079,39 грн. та складається з наступних сум:

-Прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 6 501,23 доларів США (143 129,10 грн.);

-Поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 19 472,00 доларів США ( 428 689,61 грн.);

-Прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 3 851,16 доларів США (84 785,96 грн.);

-Поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 224,02 доларів США (4 931,96 грн.);

-Сума пені - 3864,49 доларів США (85 079,39 грн.)

-Штраф за порушення умов п. 4.4 кредитного договору - 5 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач , з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 30 048,41 доларів США, пені в розмірі 85 079,39 грн. та штрафу в розмірі 5000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, згідно з якими відповідач звернувся до позивача із проханням надати йому кредит для споживчих потреб. При оформленні кредитного договору працівники банку не попередили його про те, що в Україні існує заборона на видачу споживчих кредитів в іноземній валюті та не запропонували брати споживчий кредит в національній валюті - гривні. Таким чином, відповідач вважає, що кредитний договір суперечить вимогам чинного законодавства. Просить суд провадження по справі припинити та визнати кредитний договір № 0459/08/19-ZNv від 04 червня 2008року недійсним.

Представником позивача була подана до суду відповідь на відзив, згідно з яким заперечення відповідача вважає безпідставними та такими, що не можуть бути прийнятими до уваги. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно та сплачувати самостійно відсотки за користування кредитним и коштами щомісячно не пізніше 20-го числа місяця. Валюта кредиту, яка була встановлена сторонами в кредитному договорі- долар США. Крім того, позивач отримав ліцензію № 62 на право здійснення банківських операцій та Дозвіл № 62-3 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». З викладених обставин, укладення кредитного договору в іноземній валюті як засобу платежу за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підстав для визнання кредитного договору недійсним немає. Крім того, слід зазначити, що питання щодо визнання кредитного договору недійсним повинно розглядатися шляхом подання відповідної позовної заяви до суду. На теперішній час вимоги відповідача про визнання кредитного договору недійсним не заявлені, тому не можуть бути предметом розгляду в даній справі. Просить позовні вимог задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В судовому засіданні встановлено, що 04 червня 2008 року між АКБ « Форум» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0459/08/19- ZNv, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 65 000,00 доларів США.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору кредитні кошти надаються строком до 01 червня 2018 року, за користування кредитним и коштами встановлюється плата в розмірі 13,5 процентів річних.

Відповідно до п. 2.3 договору позичальник здійснює повернення кредиту щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі 542 долари США на відкритий йому позичковий рахунок.

Пунктом 2. 5 договору передбачено, що проценти за користування кредитним коштами сплачуються позичальником згідно з п. 2.7 цього Договору. Несплата позичальником процентів до дати, встановленої п. 2.7 цього Договору, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для дострокового звернення банком стягнення на заставлене майно.

Згідно з п. 2.7 Договору проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

За умовами п. 4. 1 кредитного договору за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% за кожен день. Пунктом 4.4 кредитного договору передбачено, що за кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань позичальник сплачує банку штраф в сумі 5 000,00 грн.

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору позичальником , між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 0459/08/19-ZNv/S-1 від 04 червня 2008 року. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов'язується у азі невиконання або порушення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором. За умовами п. 1.1 договору поруки у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні відповідачі.

На виконання умов кредитного договору банком були надані позичальник у кредитні кошти в розмірі 24 662, 20 доларів США та 40 448,80 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами № 173642 від 04 червня 2008 року та № 174329 від 04 червня 2008 року.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0459/08/19-ZNv від 04 червня 2008 року, станом на 24 липня 2015 року заборгованість відповідачів становить 30 048,41 доларів США та 90 079,39 грн. та складається з наступних сум:

- Прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 6 501,23 доларів США (143 129,10 грн.);

- Поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 19 472,00 доларів США (428 689,61 грн.);

- Прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 3 851,16 доларів США (84 785,96 грн.);

- Поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 224,02 доларів США (4 931,96 грн.);

- Сума пені - 3864,49 доларів США (85 079,39 грн.).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що банк належним чином виконав свої обов'язки по наданню кредиту, а похичальник отримав кредит, але належним чином не виконав свої обов'язки за договором.

Стосовно доводів відповідача щодо невідповідності кредитного договору вимогам чинного законодавства в зв'язку із наданням споживчого кредиту в іноземній валюті, суд виходить з наступного.

Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.

Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) в іноземній валюті за своєю правовою природою є валютною операцією.

Одночасно статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність" документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Пунктом 10 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, визначено, що згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність") банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

Як вбачається з матеріалів справи , банк отримав ліцензію № 62 на право здійснення банківських операцій та Дозвіл № 62-3 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та 4 ст. 47 Закону України « Про банки і банківську діяльність».

Таким чином, суд не приймає доводи відповідача щодо недійсності кредитного договору в зв'язку із наданням споживчого кредиту в іноземній валюті.

Крім того, суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що питання щодо визнання кредитного договору недійсним повинно розглядатися шляхом подання відповідної позовної заяви до суду. На теперішній час вимоги відповідача про визнання кредитного договору недійсним не заявлені, тому не можуть бути предметом розгляду в даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитом та відсоткам за його користування.

Разом з тим, згідно ст..2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані у місті Донецьку, тобто населеному пункті, яке відповідно до Розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р , відноситься до населеного пункту, де здійснювалася антитерористична операція.

Суд вважає необхідним відмовити у позовних вимогах щодо стягнення пені та штрафу за порушення зобов'язання зі сплати кредиту, оскільки, згідно розрахунку вимог банку щодо кредитної заборгованості, банк повинен зупинити ці нарахування з 14 квітня 2014 року.

Як вбачається з розрахунку, наданим позивачем, до заборгованості відповідачів входять пеня в розмірі 85 079,39 грн. та штраф у розмірі 5 000,00 грн., які, згідно з розрахунком, були нараховані після 14 квітня 2014 року.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: стягнення заборгованості за кредитом без урахування сум пені та штрафу.

Крім того, у відповідності зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи , позов був поданий 06 серпня 2015 року.

На час подання позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір» ( в редакції, чинній на час звернення позивача до суду).

Відповідно до ст. 4 Закону України « Про судовий збір» ( в редакції, чинній на час звернення позивача до суду), за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Законом України « Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2015 року становить 1218 грн. З урахуванням ціни позову, при зверненні до суду підлягав сплаті судовий збір в розмірі 3 654 грн.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, на 88%, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь держави, пропорційно задоволеним вимогам, 88 % від 3 654 грн., що становить 3 215,52 грн., який слід стягнути з кожного по 1 607,76 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства « Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0459/08/19-ZNv від 4 червня 2008 року в розмірі 30 048 (тридцять тисяч сорок вісім) доларів США 41 цент, що за в гривневому еквіваленті станом на 24 липня 2015 року становить 661 536 (шістсот шістдесят одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 63 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ПАТ «Банк Форум» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1607 (одна тисяча шістсот сім) грн.. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1607 (одна тисяча шістсот сім) грн.. 76 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 квітня 2018 року.

Суддя В. І. Капітонов