Рішення № 73377201, 04.04.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3661/17

2/296/1102/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді - Драча Ю.І.,

при секретарі судового засідання - Івашко Т.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житомирської міської ради про визнання рішення незаконним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, в травні 2017 року звернувся до суд з позовом до Житомирської міської ради, в якому просить: поновити строк для звернення до суду із позовом, як такий, що пропущено з поважних причин; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.07.2008 за № 537 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» в частині включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі дозволу виконавчого комітету Житомирської міської ради за № 18/513 від 26 січня 2005 року, він разом із сім'єю заселилися в квартиру АДРЕСА_1, постійно проживає та сплачує комунальні послуги. Іншого житла у власності або в користуванні не має. На підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №543 від 13.11.2013 року «Про реєстрацію фізичних осіб за місцем проживання» йому було надано дозвіл на реєстрацію у даному приміщенні. В подальшому він звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із позовом до Житомирської міської ради про визнання дій неправомірними щодо відмови йому у приватизації даної квартири. Однак, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира йому було відмовлено в задоволенні позову з тих підстав, що згідно з додатком до рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.07.2008 року №537 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» квартира АДРЕСА_1 належить до фонду житла для тимчасового проживання громадян. Як зазначає позивач, про існування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.07.2008 року №537 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» він дізнався в Корольовському районному суді в січня місяці 2017 року. 20.03.2017 року він звернувся до суду з адміністративним позовом, але ухвалою суду йому було відмовлено у відкритті провадження. Дана ухвала ним була отримана у травні місяці 2017 року.

На думку позивача, прийняте виконавчим комітетом Житомирської міської ради рішення №537 від 23.07.2008 року «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» не узгоджене з вимогами законодавства та порушує його права, оскільки до фондів житла для тимчасового проживання можуть бути включені лише вільні житлові приміщення.

Ухвалою суду від 12 травня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Кононенко А.А. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила. 11.01.2018 року подала до суду заперечення, в яких вказала, що листом виконавчого комітету Житомирської міської ради від 26.01.2005 року №18/513 було надано дозвіл ОСОБА_2 на заселення, тимчасово до отримання житла, з тимчасовою реєстрацією терміном на один рік з обов'язковим проведенням розрахунків за комунальні послуги та по квартирній платі, за адресою АДРЕСА_1. Однак, на даний час, позивач зловживає своїм правом на перебування в кімнаті АДРЕСА_1. Будь-яких дій, спрямованих на отримання іншого житла не вчиняв, не ставав на облік як особа, яка потребує житло. Це порушує права тих категорій громадян, які мають право скористатися житлом, що належить до фонду житла для тимчасового проживання громадян. Крім того, посилання позивача на сплату комунальних послуг та проведення поточного ремонту у даній кімнаті, по-перше, не підтверджується жодними доказами, а по-друге, жодним чином не підтверджує право позивача проживати у даній кімнаті. Представник відповідача також зазначила, що позивачу не був виданий ордер на квартиру АДРЕСА_1, рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради про надання йому цієї кімнати не приймалось, а дана квартира надавалась тимчасово. Тому, фактично, після прийняття оскаржуваного рішення статус відповідної кімнати для позивача не змінився. Крім того, представник відповідача вказала, що будь-яких дій спрямованих на виселення позивача виконавчий комітет Житомирської міської ради не вчиняв (а.с. 62-64).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 47 Конституції України закріплений принцип непорушності конституційного права на житло, зокрема ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет міської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Законом України від 05.06.2003 р. № 898-IV Житловий кодекс України було доповнено главою 4-1 Користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання.

Статтею 132-1 ЖК України визначено, що до жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання.

Згідно ч. 2 та ч. 5 ст. 132-2 ЖК України формування фондів житла для тимчасового проживання здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок надання та користування жилою площею в жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 422 Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання фонди житла для тимчасового проживання формуються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською і Севастопольською міськдержадміністраціями. До фондів житла для тимчасового проживання можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення (п. 4 Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання).

В судовому засіданні судом були оглянуті матеріали цивільної справи №296/9073/16-ц; 2/296/865/17 за позовом ОСОБА_2 до Житомирської міської ради про визнання дій неправомірними щодо відмови у приватизації квартири.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25.01.2017 року, яке залишено без змін Апеляційним судом Житомирської області від 15.03.2017 року було встановлено наступні обставини.

ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає у АДРЕСА_1 з 26 січня 2005 р., що підтверджується відповідним дозволом виконавчого комітету Житомирської міської ради від 26.01.2005 року №18/513 (а.с.16.).

Крім того, виконавчий комітет Житомирської міської ради надав дозвіл на заселення ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 тимчасово, до вирішення питання постійного місця проживання, з тимчасовою реєстрацією терміном на 1 рік, з обов'язковим проведенням розрахунків за комунальні послуги та по квартирній платі (а.с.16).

Позивач звернувся до виконавчого комітету Житомирської міської ради із заявою щодо приватизації вказаної квартири.

Листом від 05 жовтня 2016 р. за № 25/А-4378-2 відповідач проінформував позивача про те, що квартира АДРЕСА_1 належить до переліку квартир, віднесених до фонду житла для тимчасового проживання громадян. Тому, громадяни, яким надане житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, не мають права його приватизувати. Також зазначив, що єдиною підставою для вселення в житлове приміщення державного житлового фонду є ордер, який надається виконавчим комітетом місцевої ради (а.с.4).

Так, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25.01.2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Житомирської міської ради про визнання дій неправомірними щодо відмови у приватизації квартири було відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Із встановлених судом обставин та досліджених доказів слідує, що у даному житловому приміщенні позивач проживає з 2005 року по даний час, зареєстрований за вказаною адресою, утримує квартиру та сплачує комунальні послуги. Ордер на квартиру позивачу не видавався та договору найму жилого приміщення між позивачем та житлово-експлуатаційною організацією укладено не було.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23 липня 2008 року №537 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» зазначена квартира включена до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 4 Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 березня 2004 року за №422, до фондів житла для тимчасового проживання можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення.

Зважаючи на те, що на час прийняття виконавчим комітетом Житомирської міської ради оскаржуваного позивачем рішення від 23.07.2008 року № 537 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян», яким квартиру АДРЕСА_1 включено до переліку будинків, квартир, кімнат, віднесених до фонду житла для тимчасового проживання громадян, зазначене жиле приміщення не було вільним, оскільки до нього було вселено позивача разом із сім`єю і у зв'язку з чим було зайняте ними, тому рішення в цій частині суперечить Постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 422 Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, якою передбачено можливість включення до фондів житла для тимчасового проживання лише вільних житлових приміщень.

За таких обставин, суд задовольняє вимоги позивача щодо визнання незаконним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 537 від 23.07.2008 року «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» та скасовує рішення в частині віднесення квартири АДРЕСА_1 до переліку квартир (кімнат), віднесених до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що про рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 537 від 23.07.2008 року «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» позивач дізнався в Корольовському районному суді м. Житомира в січня 2017 року під час розгляду справи №296/9073/16-ц; 2/296/865/17. Після чого, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення. Однак, ухвалою суду від 23.03.2017 року йому було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Таким чином, строк позовної давності був пропущений з поважної причини.

Згідно ст.141 ЦПК України із виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню 640 грн. 00 коп. судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 61, 132-1, 132-2 ЖК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 422 Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, ст. ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Позов ОСОБА_2 до Житомирської міської ради про визнання рішення незаконним задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.07.2008 за № 537 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян» в частині включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь ОСОБА_2 640 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю. І. Драч