Рішення № 73377194, 27.03.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10199/17

2/296/171/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Бондарчука В.В.,

секретаря Тузенко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАККО Холдинг” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку , -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ ,,ПАККО Холдинг” та з урахування заяви про збільшення позовних просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 49720,33грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що перебував у трудових відносинах з ТОВ ,,ПАККО Холдинг” з 14.12.2009 року по 29.09.2017 року на посаді керуючого магазином “Вопак” в м.Житомирі. 29.09.2009 року позивач звільнений із займаної посади за угодою сторін, трудову книжку отримав 03.10.2017 року. Також 03.10.2017 року з ним фактично проведено розрахунок. За період з 02 по 03 жовтня 2017 позивачеві було додатково нараховано 710,21 грн. Позивач зазначає, що при проведенні остаточного розрахунку відповідач не здійснив доплати за інтенсивність. Про зміну оплати праці позивачеві в частині скасування доплати за інтенсивність за вересень 2017 року йому не повідомлялось. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем затримано розрахунок при звільненні позивача і йому не були виплачені належні на день звільнення суми, а тому на підставі ст.117 КЗпП України на його користь має бути стягнуто середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи по день прийняття рішення.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 1.01.2018 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з викладених у позовній заяві підстав.

Представник ТОВ ,,ПАККО Холдинг” у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 звільнено з посади керуючого магазином “Вопак” за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці.

Враховуючи, що розрахунок не був здійснений на день звільнення, відповідач донарахував і виплатив позивачеві середній заробіток за період 02 -03 жовтня 2017 року в розмірі 710,21 грн., що підтверджується розрахунковим листом за жовтень 2017 року (а.с.12).

При розрахунку середнього заробітку за два робочі дні жовтня 2017 року відповідачем, розрахунок проводився за 2 останні календарні місяця роботи, тобто липень – серпень 2017 року з включенням доплати за інтенсивність ( при окладі 3000,00 грн. за 2 робочі дні було нараховано оплати по середньому заробітку 882,24 грн. до виплати 710,21 грн.).

З наказів №7/1 від 31.07.2017 року та №8/1 від 31.08.2017 року вбачається, що позивачеві дійсно нараховувалась і виплачувалась додаткова заробітна плата за інтенсивність у відсотковому відношенні до заробітної плати.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків , передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є: угода сторін.

У відповідності до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст.2 Закону України “Про оплату праці” основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Н підприємстві ТОВ ,,ПАККО Холдинг” розроблено і затверджено дирекцією товариства 31.12.2010 року “Положення про заробітну плату”.

Згідно п.1.4 Положення структура заробітної плати включає в себе основну та додаткову заробітну плату.

Відповідно до п.3.1 Положення – додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми за особливі трудові успіхи та винахідливість, за інтенсивність праці за особливі умови праці, за виконання додаткових завдань.

Згідно п.3.3 Положення – додаткова заробітна плата, а також премії нараховуються та виплачуються за рішенням директора товариства у відсотковому відношенні до основної заробітної плати у межах від 1% до 10000%. Конкретний розмір додаткової заробітної плати та премій встановлюється директором і залежить від інтенсивності праці, тобто, найбільшої продуктивності праці працівника, від характеру напруженої роботи працівника при виконанні посадових обовязків, збільшення обсягу роботи, тощо.

Суд дійшов висновку, що ч. 4 ст. 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці.

Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16. Зокрема чітко визначила, що рішення керівника підприємства щодо нарахування або не нарахування додаткової заробітної плати працівнику не можна кваліфікувати як погіршення умов праці, про яке працівник повинен бути заздалегіть попереджений.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Даючи юридичну оцінку доказам та поясненням сторін, враховуючи те, що відповідач виплатив позивачеві середній заробіток за 02-03 жовтня 2017 року ( за час затримки по день фактичного розрахунку) при обчисленні якого врахував доплати за інтенсивність за липень-серпень 2017 року у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, рішення директора ТОВ ,,ПАККО Холдинг” щодо не нарахування та невиплати додаткової заробітної плати позивачу за вересень 2017 року прийнято у межах його компетенції, судом не встановлено порушення законних прав позивача з боку відповідача, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, отже, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 206, 223, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАККО Холдинг” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 03.04.2018 року.

Головуючий суддя В. В. Бондарчук