Постанова № 73376242, 04.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2204/18 Справа № 207/2003/17 Головуючий у 1 й інстанції - Скиба С. А. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 вересня 2017 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулися до суду з позовною заявою, у якій просили стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 69096 грн. 41 коп.

Позов мотивовано тим, що 04 січня 2012 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач отримав кошти, але своїх зобов'язань у повному обсязі не виконав.

Заочним рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 вересня 2017 року ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 69096 грн. 41 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 7652 грн. 29 коп., заборгованості по процентам в сумі 57677 грн. 62 коп., штрафу (фіксована частина) 500 грн., штрафу (процентна складова) 3266 грн. 50 коп. та судові витрати 1600 грн.

Заочне рішення суду мотивовано тим, що відповідач отримав кошти, але своїх зобов'язань у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позов ПАТ КБ "ПриватБанк" було подано з порушенням трирічного строку позовної давності, проте він не мав можливості звернутися до суду першої інстанції із заявою про застосування такого строку, оскільки судом було винесено заочне рішення по справі.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що04 січня 2012 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку у розмірі 8000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач отримав кошти, але своїх зобов'язань у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором у розмірі у розмірі 69096 грн. 41 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 7652 грн. 29 коп., заборгованості по процентам в сумі 57677 грн. 62 коп., штрафу (фіксована частина) 500 грн., штрафу (процентна складова) 3266 грн. 50 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 6 - 8).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з кредитного договору він був укладений за волевиявленням обох сторін, про що свідчить особистий підпис відповідача в анкеті позичальника, проте останній ухилився від виконання своїх зобов'язань по кредитному договору, що і призвело до утворення заборгованості, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим є правильним та обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що при зверненні до суду позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості останнє погашення заборгованості було здійснено відповідачяем саме 25 липня 2014 року, тоді як із даним позовом банк звернувся до суду 18 липня 2017 року, тобто в межах строку позовної давності.

Крім того, в суді першої інстанції заява про застосування строку позовної давності не була подана, а тому підстав для застосування статтей 256-267 ЦК України немає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ці доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення норм права на свою користь.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при розгляді справи, судом першої інстанції були виконані всі вимоги процесуального закону, всебічно перевірено обставини, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними. Отже апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова