Ухвала суду № 73376207, 16.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 811/952/15

У Х В А Л А

16 квітня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Аліменко В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України та прокуратури Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Служба безпеки України, про визнання незаконними дій, скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконними дії прокуратури Черкаської області щодо: надання необ'єктивної оцінки роботи прокурора Черкаського району ОСОБА_1. за результатами перевірки (доповідна записка від 29.04.2014), що викладено в п.п.1,2 рішення колегії прокуратури Черкаської області від 22.05.2014; направлення 13.08.2014 необ'єктивної інформації Генеральному прокурору щодо оцінки роботи підпорядкованого йому прокурора району ОСОБА_1 та висновків про необхідність застосування заходів дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення без урахування результатів попередньої роботи; направлення подання на звільнення від 13.08.2014 з дискримінаційних підстав;

- визнати незаконним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 30.08.2014 №79к;

- поновити ОСОБА_1 на роботі та зобов'язати відповідачів - Генеральну прокуратуру України та прокуратуру Черкаської області, призначити його на посаду, рівнозначну посаді прокурора Черкаського району, яку він займав до звільнення;

- стягнути з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30.08.2014 по 01.01.2017, виходячи із розміру відкоригованої заробітної плати ОСОБА_1 за розрахунковий період з вересня 2014 року до 01.01.2017;

- стягнути за час вимушеного прогулу з 01.01.2017 по день поновлення на роботі заробітну плату у розмірі середньо місячної заробітної плати прокурора місцевої прокуратури за посадою, аналогічною посаді ОСОБА_1;

- стягнути з відповідачів 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди в рівних частках: 5000 грн. з прокуратури Черкаської області та 5000 грн. з Генеральної прокуратури України.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №79к від 30.08.2014. Зобов'язано Генеральну прокуратуру України та прокуратуру Черкаської області розглянути питання, у відповідності до норм чинного на час прийняття рішення законодавства, про призначення ОСОБА_1 на посаду в органах прокуратури, рівнозначну посаді прокурора Черкаського району, яку він займав до звільнення. Стягнуто з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 271297,95 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку в сумі 7030,1 грн. допущено до негайного виконання.

Не погодившись з таким рішенням, сторони (позивач та відповідачі) подали апеляційні скарги.

12.04.2018 року представником позивача заявлено відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 року заяву представника позивача про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В. - визнано необґрунтованою, справу № 811/952/15 передано для вирішення питання про відвід в порядку статей 31, 40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 8 ст. 40 КАС суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Вирішуючи питання заявленого позивачем відводу, суд виходить із наступного.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені у ч. 1 ст. 36 КАС відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС)

Заява про відвід мотивована тим, що суддя-доповідач у даній справі необґрунтовано залишив апеляційну скаргу позивача без руху, невірно визначив розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги. Представник позивача у заяві також зазначає, що судом апеляційної інстанції протиправно не вирішено в ухвалі від 02.04.2018 питання відкриття провадження за апеляційною скаргою позивача в частині зміни рішення суду першої інстанції щодо поновлення позивача на роботі.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у т.ч. подібних.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено, що наведені представником позивача обставини свідчать про наявність підстав для відводу колегії суддів.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ветштайн проти Швейцарії» Суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

У даній справі суд вважає, що побоювання заявника є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 325, 328 КАС, суд

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає

Суддя В.О. Аліменко