Рішення № 73376013, 13.04.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 квітня 2018 р.справа № 814/421/18 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55002

до відповідачаЮжноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002

провизнання протиправним і скасування рішення від 05.12.17 р. № 79, зобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 5 грудня 2017 р. № 79, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за Законом України "Про державну службу" 2015 р., а також просить суд зобов'язати відповідача прийняти відповідне рішення та зарахувати до стажу державної служби період проходження строкової служби в Збройних Силах та період роботи в органах прокуратури.

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним: він має 35 років спеціального стажу, з яких більше 28 років стаж роботи на прокурорських посадах, і на теперішній час отримує пенсію за вислугу років, як працівник прокуратури, але має намір обрати пенсію державного службовця. Відповідач протиправно відмовив йому у призначенні такої пенсії, посилаючись на недостатність стажу державного службовця, так як ним не врахований стаж позивача, отриманий на прокурорських посадах і служба в Збройних Силах. На думку позивача, така відмова носить протиправний характер, так як Закон України "Про державну службу" 2015 р. у прикінцевих та перехідних положеннях містить застереження про обрахування стажу державної служби за періоди роботи до набрання чинності цим Законом в порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством, а згідно чинного на той час законодавства, служба позивача у Збройних Силах та в органах прокуратури, зараховувались до стажу державної служби.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у своєму відзиві просив в його задоволенні відмовити. Аргументи відповідача зводяться до того, що із прийняттям у 2015 році нового Закону України "Про державну службу", втратив чинність попередній аналогічний Закон, який визначав, що для призначення пенсії державного службовця особа повинна пропрацювати на певних посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, але у позивача такий стаж відсутній, відповідно, він не набув право на отримання пенсії державного службовця (а. с. 43-50).

Справа розглянута в спрощеному провадженні із викликом сторін. У судове засідання сторони не прибули, надіславши клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 71-72).

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

5 грудня 2017 р. відповідач розглянув звернення позивача про переведення його із пенсії за вислугою років, призначеної йому відповідно до Закону України "Про прокуратуру" 1991 р., на пенсію за Законом України "Про державну службу" 2015 р. За наслідками розгляду відповідачем прийнято Рішення № 79, яким відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за Законом України "Про державну службу" 2015 р., мотивуючи своє рішення тим, що у позивача станом на 1 травня 2016 р. відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (а. с. 10).

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач оскаржив його до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яке 12 січня 2018 р. своїм рішенням залишило скаргу позивача без задоволення (а. с. 11-18).

На переконання відповідача, позивач не має необхідного стажу для призначення йому пенсії як державному службовцю. При цьому, відповідач виходить з того, що стаж роботи позивача на прокурорських посадах, а також строкова служба у Збройних Силах не повинні включатись до стажу роботи для призначення пенсії за Законом України "Про державну службу" 2015 р. Суд не може погодитись із аргументацією відповідача, оскільки вона ґрунтується на помилковому тлумаченні законодавства.

Як слідує з матеріалів справи, з 2008 року позивач отримує пенсію за віком, як працівник органів прокуратури та має намір змінити цю пенсію на пенсію за Законом України "Про державну службу" 2015 р.

Право позивача обирати пенсію передбачено ст. 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, у період з 1971 р. до 1973 р. він проходив строкову військову службу, а з 1979 р. до 2008 р. перебував на різних посадах в органах прокуратури (а. с. 22-35).

Чинний Закон України "Про державну службу" 2015 р., в п. 8 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення, містить норму про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, законодавцем передбачено, що стаж державної служби слід визначати за законом, який діяв на час її проходження. Таке правове регулювання є цілком логічним і послідовним - правові норми мають часові межі своєї дії і під час чинності нормативного акту, саме ним визначають права та обов'язки, а подальша втрата чинності законодавчим актом не призводить до "автоматичної" відміни тих соціальних гарантій, які особа набула за час його дії. Протилежний підхід суперечить принципам соціальної і правової держави, які закріплені в ст. 1 Конституції України та створював би правову невизначеність у правовідносинах.

Як визначено п. 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 (далі - Порядок № 283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно п. 2 абз. 4 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

До стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях (п. 3 абз. 4 Порядку № 283).

Отже, Порядком № 283 прямо передбачено, що служба у Збройних Силах та робота в органах прокуратури зараховуються до стажу державної служби.

Та обставина, що Порядок № 283 втратив чинність із затвердженням 25 березня 2016 р. постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок № 229), не має значення, так як його норми були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби.

Порядок № 229 у п. 6 містить таку саму норму, як і в п. 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" 2015 р. про те що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Більше того, суд звертає увагу відповідача на правонаступництво в правовому регулюванні питання включення прокурорського стажу до стажу державної служби - як Порядок № 283 у п. 2 абз. 4, так і чинний на теперішній час Порядок № 229 у п. 4 абз. 6 передбачає, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах прокурорів.

Посилання відповідача на норми ст. 25 Закону України "Про державну службу" 1993 р. є безпідставними, так як вона передбачає класифікацію посад державних службовців, а не містить вичерпний перелік посад, які відносяться до державної служби - при визначені стажу державної служби та посад, які дають право на зарахування такого стажу в даному спорі, слід керуватись положеннями Порядку № 283.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до чинного законодавства на час здобуття позивачем трудового стажу, його служба в Збройних Силах, а також робота на прокурорських посадах, включались до стажу державної служби, і подальша втрата чинності Порядком № 283 і Законом України "Про державну службу" 1993 р. не має значення для призначення позивачу пенсії державного службовця, адже Закон України "Про державну службу" 2015 р. у п. 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень прямо передбачає, що в питанні обчислення стажу державної служби, слід керуватись нормами, які діяли на той час.

Як слідує з трудової книжки позивача, з вересня 1971 р. до листопада 1973 р. він проходив службу в Збройних Силах, а з липня 1979 р. до листопада 2008 р. перебував на прокурорських посадах і відповідач протиправно не врахував цей стаж до стажу, який дає право на призначення позивачу пенсії державного службовця.

Таким чином, відповідач, приймаючи спірне рішення про відмову в переведенні позивача на пенсію за Законом України "Про державну службу" діяв протиправно і його рішення підлягає скасуванню.

Вирішуючи вимогу позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення йому пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" 2015 р., із одночасним зарахуванням до стажу державної служби періоду служби в Збройних Силах та в органах прокуратури, суд входить з того, що як слідує із спірного рішення, помилковий висновок відповідача про недостатність у позивача трудового стажу, є єдиною підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії державного службовця, а так як суд дійшов висновку про наявність у позивача необхідного стажу, задоволенню підлягає і ця вимога.

За правилами ст. 139 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відзиві відповідач зазначає, що стягнення з нього судового збору є нецільовим використанням коштів фонду, але КАС України не містить обмежень у стягненні судового збору із сторони, яка є суб'єктом владних повноважень.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 29837668 від 13 лютого 2018 р. (а. с. 4) і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55002, код НОМЕР_1) до Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, код 40387386) задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати Рішення "Про призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" № 889-VIII" № 79, прийняте 5 грудня 2017 р. Южноукраїнським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Миколаївської області (б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, код 40387386).

3. Зобов'язати Южноукраїнське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, код 40387386) протягом десяти робочих днів з дня набрання рішенням в даній справі законної сили, прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55002, код НОМЕР_1) пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55002, код НОМЕР_1) період проходження строкової військової служби в Збройних Силах з 1 вересня 1971 р. до 10 листопада 1973 р., а також період роботи в органах прокуратури з 18 липня 1979 р. до 5 листопада 2008 р.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, код 40387386) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55002, код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз