Ухвала суду № 73375971, 16.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16540/16

УХВАЛА

16 квітня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Аліменко В.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан» до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення інформації, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не було дотримано вимоги ст. 296 КАС України, а саме пропущено строк звернення до суду та не підтверджено повноваження представника.

Відповідно до п. п. 13 Перехідних положень КАС України у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За змістом наведеної норми, суддя, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі, повинен установити момент, з якого починається перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2017 року апелянт отримав 29.12.2017 року.

09.01.2018 року скаржником вперше подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, проте ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала у зв'язку із не усуненням недоліків скарги.

Наразі апелянт повторно оскаржує постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року, при цьому апеляційну скаргу ним подано 06.04.2018 року.

Однак, скаржником не надано доказів на підтвердження моменту отримання копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2017 року, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність правових підстав для поновлення строку подання апеляційної скарги.

Відсутність даних щодо цих обставин перешкоджає прийняттю скарги до апеляційного провадження, оскільки інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, вважаю за необхідне зазначити, що згідно ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Зі змісту ч. ч. 3, 6, 8 ст. 59 КАС України вбачається, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. При цьому оригінал такої довіреності, її копія, засвідчена суддею, або її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто керівник або представник на підставі довіреності. При цьому копія довіреності може засвідчуватись лише суддею, або у визначеному законом порядку.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, остання підписана Безсмертною М.В., яка визначає себе як представник Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві. Разом з тим, до апеляційної скарги не додано оригінал довіреності останньої або належним чином завіреної її копії, адже завірена безпосередньо Безсмертною М.В. копія довіреності не вважається документом, який підтверджує повноваження представника у розумінні процесуального закону. При цьому доказів наявності у Безсмертною М.В. повноважень щодо засвідчення копії довіреності до суду не надано.

Крім того, у матеріалах справи відсутній оригінал чи належним чином засвідчена копія довіреності на ім'я Безсмертною М.В. на представництво Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві із правом подання та підписання апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про повноваження представника, пропущено строк звернення до суду із апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання оригіналу або належним чином завіреної копії довіреності Безсмертної М.В. та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 КАС України, суд-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві - залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко