Рішення № 73375850, 13.04.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/502/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі позивач) до державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (відповідач) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд стягнути з відповідача податковий борг у загальній сумі 193 411 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в загальній сумі 193 411 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою до бюджету про строку сплати узгодженого зобов'язання на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість №9271565281 від 19.12.2017 р. за листопад 2017 р. в сумі 34 183 грн. (по строку сплати - 30.12.2017 р.) та №9296356153 від 19.01.2017 р. за грудень 2017 р. в сумі 159 228 грн. (по строку сплати - 30.01.2018 р.).

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача просив відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості в сумі 58 183 грн., оскільки підприємством було самостійно сплачено кошти з податку на додану вартість за листопад 2017 року в сумі 34 183 грн., про що свідчить платіжне доручення №29 від 12.01.2018 р. на суму 34 183 грн. та №30 від 12.01.2018 р. на суму 24 000 грн. про сплату ПДВ за грудень 2017 р.. Тобто, за відповідачем рахується заборгованість з ПДВ в сумі 135 228 грн. (193 411 грн. - 58 183 грн.), яку підприємство визнає та не заперечує проти її стягнення (а.с.25-28).

Згідно до ст.ст.262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши письмові докази у справі суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п.п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.2 ст.41 Кодексу).

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За визначеннями, наданими у п.п.14.1.39, п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальній сумі 193 411 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою до бюджету про строку сплати узгодженого зобов'язання на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість:

- № 9271565281 від 19.12.2017 р. за листопад 2017 р. в сумі 34 183 грн. по строку сплати - 30.12.2017 р. (а.с.7);

- № 9296356153 від 19.01.2017 р. за грудень 2017 р. в сумі 159 228 грн. по строку сплати - 30.01.2018 р. (а.с.6).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

11.04.2014 року податковим органом сформовано податкову вимогу № 369-25 на суму 34401,88 грн., яку отримано відповідачем 22.04.2014 р. (а.с.8). При цьому, доказів її оскарження або відкликання до суду не надано.

Згідно вимог ч. 1 ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому, стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Відповідно до п.95.1 і п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено те, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини

На підставі аналізу встановлених судом обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати узгодженої податкової заборгованості в загальній сумі 193 411,00 грн., яка підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів представника відповідача про часткову сплату податку на додану вартість в загальній сумі 58 183 грн., то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Дійсно, з матеріалів справи встановлено, що згідно платіжного доручення № 29 від 12.01.2018 року підприємством сплачено ПДВ за листопад 2017 р. в сумі 34 183 грн. (а.с.26).

На підставі платіжного доручення №30 від 12.01.2018 року підприємством сплачено ПДВ за грудень 2017 р. в сумі 24 000 грн. (а.с.27).

У поданому суду поясненні представник позивача зазначив, що згідно інтегрованої картки платника ПДВ на момент подання позову (13.02.2018 р.) за відповідачем рахувався податковий борг в сумі 600 614 грн. 06 коп., а тому сплачені суми згідно платіжного доручення № 29 від 12.01.2018 р. в сумі 34 183 грн. та №30 від 12.01.2018 р. в сумі 24 000 грн. зараховані на погашення податкового боргу, який виник раніше (а.с.39-45).

Так, за правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Сторонами не надано суду доказів того, що заборгованість, в рахунок погашення якої спрямовано сплачені відповідачем кошти в загальній сумі 58 183 грн., розстрочена за рішеннями судів, а тому доводи представника відповідача є необґрунтованими.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зазначених витрат не встановлено, а тому, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2901,16 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 2, 241, 243-249 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резервів України (код ЄДРПОУ: 00951862, 25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, проспект Інженерів, буд. 2) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 193 411 (сто дев'яносто три тисячі чотириста одинадцять) грн. 00 коп. із рахунків у банках, що обслуговують такого платника та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України, та може бути оскаржене сторонами до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Відповідно до вимог п.п.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько