Ухвала суду № 73375635, 16.04.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"16" квітня 2018 р. справа № 809/670/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1, в інтересах якого звернулася ОСОБА_2

до Івано-Франківського обласного військового комісаріату

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання розглянути заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог закону та подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги разом із заявою та документами, поданими для призначення одноразової грошової допомоги з підстав не розгляду вказаної заяви,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 12.04.2018 звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання розглянути заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог закону та подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги разом із заявою та документами, поданими для призначення одноразової грошової допомоги з підстав не розгляду вказаної заяви.

Пунктом 2 та 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України), права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Частиною 2 статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Виходячи із приписів вищевказаних норм КАС України, представництво ОСОБА_1 можуть здійснювати батьки на підставі свідоцтва про народження дитини.

До матеріалів позовної заяви ОСОБА_2 долучено копії:

свідоцтва про народження ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 11 серпня 2008 року, в якому значиться мати - ОСОБА_2;

свідоцтва про розірвання шлюбу між чоловіком ОСОБА_4 і дружиною ОСОБА_2 НОМЕР_2 в якому зазначено, що після розірвання шлюбу їй присвоюється прізвище «ОСОБА_2»;

паспорта громадянина України - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_3

паспорт громадянина України ОСОБА_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 за НОМЕР_4;

довідка виконавчого комітету Дем'янівської сільської ради №233 від 31 травня 2016 року, видана громадянину ОСОБА_5 для подання в галич. Соцзабез, в якій до складу сім'ї входить « 1.ОСОБА_2 - дружина, 1971 р.н.» та « 2.ОСОБА_1 - син, 2001 р.н.».

Проаналізувавши вказані документи, суд зазначає про неможливість встановлення повноважень ОСОБА_2 захищати у суді права, свободи та інтереси ОСОБА_1.

Тому, для перевірки наявності повноважень у ОСОБА_2 щодо представництва ОСОБА_1 у суді, необхідно надати:

доказ зміни прізвища ОСОБА_2 з «ОСОБА_2» на ОСОБА_2»;

вказати в яких родинних зв'язках перебуває ОСОБА_2 з ОСОБА_1.

Відповідно до частини 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Дослідивши позовну заяву, судом не встановлено обґрунтування підстав звернення ОСОБА_2 з даним позовом в інтересах ОСОБА_1.

Згідно з частиною 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Обґрунтовуючи необхідність звільнення позивача від сплати судового збору, законний представник послалася на приписи пункту 2 частини 1 статті 5 Закону Україна «Про судовий збір». Відповідно до вказаного пункту Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю врегульовано параграфом 2 глави 82 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1195 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно з частиною 1 статті 1200 Цивільного кодексу України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Проте, предметом розгляду даної адміністративної справи є бездіяльність та зобов'язання вчинення дій щодо виплати одноразової грошової допомоги, врегульованої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

Суд зазначає, що предмет даної позовної заяви не входить до справ про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, а тому в суду відсутні правові підстав у звільненні позивача від сплати судового збору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із статтями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У випадку не надання законним представником інших доводів чи доказів звільнення від сплати позивачем судового збору, враховуючи, що позовні вимоги позивача є спорідненими, розмір судового збору повинен розраховуватися як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривні.

Абзацом 4 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою встановлена ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем становить 704,80 грн (1762*0,4).

За наявності вказаних недоліків, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам статтей 59, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 56, 59, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого звернулася ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання розглянути заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог закону та подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги разом із заявою та документами, поданими для призначення одноразової грошової допомоги з підстав не розгляду вказаної заяви - залишити без руху.

Надати законному представнику позивача строк для усунення вказаних недоліків шляхом:

подання доказів зміни прізвища ОСОБА_2 з «ОСОБА_2» на ОСОБА_2»;

зазначення в яких родинних зв'язках перебуває ОСОБА_2 з ОСОБА_1;

обґрунтування підстав звернення ОСОБА_2 з позовом в інтересах ОСОБА_1;

подання документу про сплату судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок або інші доводи чи документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.