Рішення № 73375411, 14.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2018 року Справа № 808/249/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Центральна, буд. 42/10, м. Токмак, Запорізька область, 71701)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в розрахунку позивачу пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» та відмови у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій;

призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 роки) та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % починаючи з 17.10.2017;

виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, 2014-2016 роки.

Ухвалою суду від 29 січня 2018 року адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою суду від 13 лютого 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №808/249/18.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 16.12.2010 він перебував на обліку в Токмацькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 21.12.2010 виплату пенсії за вислугу років припинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду директора школи. З 03.10.2017 позивач набув право на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі чого 17.10.2017 звернувся із заявою про призначення пенсії. Відповідачем здійснено не призначення, а переведення з одного виду пенсії на інший, при цьому застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а не 1, 35%, як передбачено законодавством при призначенні пенсії за віком. Крім того, відповідачем відмовлено у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, з підстав, що він вже отримував пенсію за вислугу років, а отже дія п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на нього не розповсюджується. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позов.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві (від 03.03.2018 вх. №7139) проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що 17.10.2017 відповідно до поданої заяви позивача переведено на пенсію за віком. Переведення проводилось відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII. Вважає, що позивач не має права на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, оскільки йому не лише призначалася пенсія за вислугу років, а по ній здійснювалась пенсійна виплата. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позову.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 16.12.2010 перебував на обліку в Токмацькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 21.12.2010 виплату пенсії за вислугу років припинено у зв'язку з працевлаштуванням позивача на посаду директора Балківської загальноосвітньої школи наказ Токмацького РВО від 21.12.2010 №153-к).

З 2010 по 2017 роки позивач продовжував працювати та отримувати заробітну плату, з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З 04.10.2017 ОСОБА_1 набув права на вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

17.10.2017 позивачем подано заяву про призначення/перерахунок пенсії, на підставі якої Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснило переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший.

08.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та виплату одноразової грошової допомоги з підстав, викладених у позові, та одержав відмову, оформлену листом від 26.12.2017 №69/Л-7.

Не погоджуючись з такими діями органу Пенсійного фонду, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV; тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Водночас, ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 29.11.2016 по справі №133/476/15-а.

Крім того, після призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абзацу першого пункту 4-4 розділу XV Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 до 17.10.2017 не був пенсіонером в розумінні Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Доводи відповідача про те, що позивачу вже здійснено перерахунок пенсії із застосуванням середнього показника заробітної плати за 2014-2016 роки суд не приймає, оскільки до матеріалів справи не надано жодного розрахунку або протоколу про призначення пенсії, на підставі яких можливо перевірити вказане твердження.

Щодо позовної вимоги про виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Не заперечуючи досягнення позивачем на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058-ІV, не заперечуючи того, що позивач на день досягнення пенсійного віку працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1058-ІV, не заперечуючи наявності у позивача страхового стажу 35 років, пенсійний орган вказує на те, що право на грошову допомогу мають особи за умови, якщо до часу призначення пенсії за віком вони не отримували будь-яку іншу пенсію.

Тобто, позиція відповідача полягає у тому, що оскільки позивачу раніше призначалася та виплачувалась пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», то під час призначення пенсії за віком у нього відсутнє право на отримання грошової допомоги, яка передбачена 7-1 розділу XV Закону №1058-ІV.

Таку позицію органу Пенсійного фонду України суд вважає необґрунтованою з наступних підстав.

З аналізу наведеної норми можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, виходу на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.

Тобто, конструкція зазначеної норми права свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги виникає за умови неотримання такою особою будь-якого іншого виду пенсії саме на момент виникнення у неї права на призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-ІV.

Отже, згідно 7-1 розділу XV Закону №1058-ІV підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком є отримання особою будь-якої пенсії на момент виникнення у неї права на призначення пенсії за віком на загальних підставах, а не призначення та виплата пенсії в минулому.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивач не отримував будь-якого виду пенсії, посилання відповідача на отримання ОСОБА_1 у лютому 2011 року пенсії за вислугою років у розмірі 171, 60 грн. не дають суду підстав для визнання відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій правомірною.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в розрахунку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» та відмови у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

3. Зобов'язати Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 роки) та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % починаючи з 17.10.2017.

4. Зобов'язати Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, 2014-2016 роки.

Судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Центральна, буд. 42/10, м. Токмак, Запорізька область, 71701; код ЄДРПОУ 37830810).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 14.03.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко