Рішення № 73375034, 11.04.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1819/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисельової Є.О.

при секретарі судового засідання: Жданової Г.Є.

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Ікешової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС в Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєверодонецьк, вул. Енергетиків, 72) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2017 №0027401314,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) до Головного управління ДФС в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС в Луганській області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 №0027401314 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 197 572, 00 грн. (далі - рішення).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на його адресу надійшло податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017№ 0027401314 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 197 572, 00 грн.

Зазначене рішення прийнято на підставі акта Головного управління ДФС у Луганській області від 29.09.2017 №279/12-32-13-14/НОМЕР_2 про результати документальної планової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України (далі - акт).

Вказане рішенням позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, а саме статті 3 (Мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності) органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику. Оскільки на теперішній час антитерористична операція не закінчена, м. Сєвєродонецьк відноситься до населених пунктів, розташованих в зоні проведення АТО, тому права на проведення відносно нього позапланової невиїзної перевірки у відповідача не було.

Таким чином, як вважає позивач, провівши перевірку, відповідач порушив не лише норми Закону України № 1669-VII, а й норми Конституції України, оскільки стаття 19 Конституції України встановлено, що державний орган повинен діяти у спосіб, передбачений Конституцією та Законами. Законом № 1669-VII встановлений такий спосіб для органу державної влади, яким є позивач, утриматись від проведення перевірки на час проведення АТО.

Щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем зазначено, що на підставі встановлених відповідачем в акті перевірки порушень, зроблено висновок про завищення податку, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 197572 грн. Проте висновки, зроблені відповідачем, не відповідають дійсності, оскільки первинна та бухгалтерська документація підтверджує факт здійснення операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів, електротоварів, обладнання та товарів зварювальних робіт, запасних частин для автомобілів, виконання підрядниками капітальних та поточних ремонтів вантажних автомобілів, послуг надання дозвільних документів, що придбані позивачем та використані у власній господарській діяльності.

На підставі викладеного, просив задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх з підстав, викладених в позові.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у відзиві( т. 1 а.с. 64-72). Також зазначив, що позивача правомірно включено до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2017 року, оскільки згідно інформаційно-аналітичної довідки щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено, що позивач відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Судом по справі вчинені такі дії.

Ухвалою суду від 04.12.2017 адміністративний позов залишено без руху (а.с. 42).

Ухвалою суду від 12.12.2017 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 14.12.2017 (а.с.1).

Ухвалою суду від 14.12.2017 провадження у справі зупинено за клопотанням представника відповідача до 30.01.2018 (т. 1 а.с.59).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 3 статті 3 КАС України закріплено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 30.01.2018 поновлено провадження у справі та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (т. 1 а.с. 130).

Вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.01.2006 за № 2 383 017 0000 002247, реєстраційний номер облікової картки платника податку та інших обов'язкових платежів НОМЕР_2. ФОП ОСОБА_1 як платник податків перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку.

Згідно інформації зазначеній у акті перевірки, основним видом діяльності позивача є: код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); код КВЕД 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Вказаний факт представниками сторін в судовому засіданні не заперечувався.

Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 15.08.2017 №478 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового Кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України від 08.07.2010 №2755-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та згідно плану-графіку проведення планових документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб на ІІІ квартал 2017 року призначено проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року. Термін проведення перевірки встановлено з 04.09.2017, тривалістю 10 робочих днів (а.с. 73) та наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 12.09.2017 541 продовжено строк проведення документальної планової невиїзної перевірки (т. 1 а.с. 74).

Вказані документи направленні на адресу позивача та отримані його матір'ю ОСОБА_4 18.08.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 76).

15 серпня 2017 року виконуючим обов'язки начальника Височиною О.А. направлено запит № ФОП-288/12-32-13-14-01 про надання ФОП ОСОБА_1 первинних документів необхідних для проведення перевірки (т. 1 а.с. 141).

В подальшому керівником робочої групи планової документальної перевірки Калинич Н.Ю. складені ще два запити щодо надання ФОП ОСОБА_1 первинних документів необхідних для проведення перевірки, які також отримала його мати позивача - ОСОБА_4 12.09.2017 та 21.09.2017 відповідно, що підтверджується її особистим підписом на цих запитах (а.с.142,143).

Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 12.09.2017 №541 продовжено термін проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 на п'ять робочих днів з 18.09.2017 (т. 1 а.с. 74).

За результатами проведення документальної планової невиїзної перевірки Головним управлінням ДФС у Луганській області складено акт від 29.09.2017 №279/12-32-13-14/НОМЕР_2 про результати документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 (т. 1 а.с.10-37).

Згідно акту встановлено порушення самозайнятою особою ОСОБА_1, зокрема:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст.198 ПКУ у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 257683 грн., у тому числі за лютий 2016 року у сумі 54207 грн., за березень 2016 року у сумі 15167 грн., за квітень 2016 року у сумі 43633 грн., за травень 2016 року у сумі 19303 грн., за червень 2016 року у сумі 26971 грн., за липень 2016 року у сумі 18795 грн., за серпень 2016 року у сумі 36140 грн., за вересень 2016 року у сумі 23 965 грн., за жовтень 2016 року у сумі 19568 грн.;

- п. 198.1, п.198.2, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПКУ у результаті чого завищено суму податку, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 197,572 грн., у тому числі за лютий 2016 року у сумі 327 грн., за березень 2016 року у сумі 29 грн., за травень 2016 року у сумі 2845 грн., за липень 2016 року у сумі 21790 грн., за серпень 2016 року у сумі 29726 грн., за вересень 2016 року у сумі 25359 грн., за жовтень 2016 року у сумі 21713 грн. за листопад 2016 року у сумі 40588 грн., за грудень 2016 року у сумі 55432 грн. та заниження за січень 2016 року у сумі 237 грн.;

На підставі вищевказаного акту ГУ ДФС у Луганській області складено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 № 0027401314 про застосування штрафних санкцій у сумі 197 572, 00грн. за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, що є предметом оскарження по даній справі (т. 1 а.с. 38-39).

Позивач правом адміністративного оскарження не скористався та звернувся до суду з даним позовом.

Обставини, з яких виходив відповідач, встановлюючи зазначені порушення, наведені у пункті 2.6 акта перевірки від 29.09.2017 №279/12-32-13-14/НОМЕР_2 (т. 1 арк. спр. 26-31).

Вивченням зазначеного пункту акта перевірки встановлено порушення в частині ненарахування ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань на загальну суму 296314 грн. з вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів, електротоварів, обладнання та товарів для зварювальних робіт, запасних частин для автомобілів, виконання підрядниками капітальних та поточних ремонтів вантажних автомобілів, послуг з надання дозвільних документів тощо, які придбано, але не використано у власній господарській діяльності, чим занижено загальний розмір податкових зобов'язань з ПДВ на суму 296314 грн.

Крім того, встановлено порушення в частині ненадання ФОП ОСОБА_1 документів, які є підтвердженням здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів та послуг, тому відсутні підстави включати до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними 2015 року, які задекларовано підприємцем у складі податкового кредиту на загальну суму 15985 грн., в т.ч. січня 2016 року на загальну суму 12861 грн. та лютого 2016 року на суму 3124 грн.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до частини статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі Закон № 1669-VII), що визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, передбачено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 Закону № 1669-VII визначено, що:

-цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону (частина 1);

-дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення (частина 2);

-закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону (частина 3).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Статтею 2 Закону № 877-V визначено сферу дії цього Закону, а саме:

-дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 1);

-дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення (частина 2);

-заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (частина 4);

- зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - восьмої, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1-4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1-4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону (частина 5).

Слід зазначити, що статтю 2 Закону № 877-V частинами 4 та 5 доповнено згідно із Законом України від 03.11.2016 № 1726-VІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон № 1726-VІІІ), який набрав чинності з 01 січня 2017 року.

Пунктами 5, 6, 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1726-VІІІ встановлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб'єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Установити, що заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб'єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

Заходи державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб'єктів господарювання, зазначених у пунктах 5 та 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, можуть здійснюватися у разі їх ліквідації (реорганізації) або за письмовою заявою таких суб'єктів господарювання.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються та актуалізуються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Системним аналізом вищевикладеного встановлено, що, починаючи з 01.01.2017 Законом № 1726-VІІІ поширено дію Закону № 877-V на заходи контролю, що здійснюються органами. Відповідно, починаючи з 01.01.2017 на такі заходи контролю поширено й Закон № 1669-VII. Разом з тим, закони № 1669-VII та № 877-V слід застосовувати, з урахуванням особливостей, зазначених у пунктах 5 та 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на період проведення антитерористичної операції Законами № 1669-VII та № 1726-VІІІ введено мораторій на проведення органами Державної фіскальної служби України планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" місто Сєвєродонецьк, де позивач здійснює свою господарську діяльність, не включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та не відноситься до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

З описаних вище документів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що позивач не є тим суб'єктом господарювання, щодо якого протягом 2017 року Законами № 1669-VII та № 1726-VІІІ поширювалася заборона (мораторій) органам ДФС проводити планові та позапланові перевірки.

Відповідно, з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що твердження позивача про неможливість призначення відповідачем у 2017 році планової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 внаслідок дії мораторію судом визнаються незмістовними.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що перевірка проведена правомірно.

Вирішуючи питання правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з такого.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.5. статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вже зазначалося судом раніше, відповідачем за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення в частині ненарахування ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань на загальну суму 296314 грн. з вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів, електротоварів, обладнання та товарів для зварювальних робіт, запасних частин для автомобілів, виконання підрядниками капітальних та поточних ремонтів вантажних автомобілів, послуг з надання дозвільних документів тощо, які придбано, але не використано у власній господарській діяльності.

Позивачем в обґрунтування використання у власній господарській діяльності придбаних паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів, електротоварів, обладнання та товарів для зварювальних робіт, запасних частин для автомобілів, виконання підрядниками капітальних та поточних ремонтів вантажних автомобілів, послуг з надання дозвільних документів, надано первинну та бухгалтерську документацію за перевіряємий відповідачем період, а саме: договір позички від 05.01.2015 № 05/15-01, акт приймання-передачі об'єкта позички від 05.01.2015, договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті; поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів; договір про надання послуг та авторемонтних робіт від 01.02.2016 № 010216; наказ від 11.12.2013 № 18 про використання автотранспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, обладнання, ТМЦ; рахунки-фактури; видаткові накладні; акти виконаних робіт; довідка ПАТ «Альфа-Банк» від 03.04.2018 про відкритті рахунки ФОП ОСОБА_1; банківських виписки з установ за період: 01.01.2016 по 31.12.2016, які скріплені відбитком печатки ФОП ОСОБА_1 ( томи 2-8).

Оглядом вказаних документів встановлено, що позивач придбав паливно-мастильні матеріали, будівельні матеріали, електротовари, обладнання та товари для зварювальних робіт, запасні частини для автомобілів, тощо. В даних документах наведений детальний перелік матеріалів, товарів, обладнання, запчастин, що придбавалися позивачем за перевіряємий період.

Посилання представника відповідача відсутність зазначення у документах первинної документації відомостей того, що саме ФОП ОСОБА_1 придбавалися матеріали, товари, тощо, судом визнаються незмістовними, з огляду на таке.

Зі змісту рахунків-фактури та видаткових накладних, складених позивачем протягом 2016 року, вбачається, що одержувачем зазначено ОСОБА_1, умовою продажу вказано - безготівковий розрахунок.

В обґрунтування та на підтвердження факту придбання і оплати матеріалів, товарів, обладнання, запчастин, тощо, позивачем надано довідку ПАТ «Альфа-Банк» від 03.04.2018 про відкритті рахунки ФОП ОСОБА_1 та банківські виписки з установ за період: 01.01.2016 по 31.12.2016.

Оглядом вказаних документів встановлено, що у ПАТ «Альфа-Банк» відкриті рахунки на ім'я ФОП ОСОБА_1 Ці розрахункові рахунки також вказані у банківських виписках.

Таким чином, докази, надані позивачем, в обґрунтування придбання паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів, електротоварів, обладнання та товарів для зварювальних робіт, запасних частин для автомобілів, тощо, які використовувалися ФОП ОСОБА_1, судом визнаються належними, оскільки довідка з банківської установи від 03.04.2018 про відкриті рахунки на ім'я ФОП ОСОБА_1 та банківські виписки за 2016 рік підтверджують факт придбання та використання товарів і матеріалів саме у підприємницькій діяльності позивачем - ФОП ОСОБА_1

Посилання представника відповідача на факт використання ФОП ОСОБА_1 двох легкових автомобілів (марки Таврія і Мерседес) протягом 2016 року, які є власністю ОСОБА_1, тому не можуть використовуватися ФОП ОСОБА_1 у підприємницькій діяльності, судом визнаються незмістовними з огляду на наступне.

Позивачем в ході розгляду справи в обґрунтування використання автомобілів марки Таврія і Мерседес в підприємницькій діяльності надано договір позички від 05.01.2015 № 05/15-01, акт приймання-передачі об'єкта позички від 05.01.2015, наказ від 11.12.2013 № 18 про використання автотранспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, обладнання, ТМЦ (том 1 а.с. 172-173, том 6 а.с. 224-226).

Оглядом договору позички від 05.01.2015 № 05/15-01 встановлено, що між ФОП ОСОБА_4 - «Позичкодавець» та ФОП ОСОБА_1 - «Користувач» укладено договір позички.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 Позичкодавець передає Користувачу у безоплатне користування на строк, обумовлений договором, позичку, яку Користувач зобов'язується повернути Позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого договором.

Згідно пп. 1.2 п. 1 цього договору об'єктами позички за договором є автомобіль марки MERCEDES-BENZ IIICDI, рік випуску 2004, тип Т3 вантажний (вантажопасажирський), реєстраційний номер НОМЕР_3.

Підпунктом 1.3 пункту 1 цього договору визначено, що автомобіль використовується для перевезення вантажів.

Таким чином, даним договором підтверджується факт передачі у користування автомобіля марки MERCEDES-BENZ IIICDI, рік випуску 2004, тип Т3 вантажний (вантажопасажирський), реєстраційний номер НОМЕР_3, від ФОП ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_1, який використовувася ФОП ОСОБА_1 у підприємницькій діяльності протягом 2016 року.

Оглядом наказу від 11.12.2013 № 18 про використання автотранспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, обладнання, ТМЦ встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, згідно реєстру кодів КВЄД-2010, зареєстрованих у ДПІ м. Сєвєродонецька здійснює підприємницьку діяльність.

Даним наказом, зокрема, закріплено парк автотранспортних засобів, які ФОП ОСОБА_1 використовує у своїй підприємницькій діяльності.

У переліку транспортних засобів заначено транспортні засоби, а саме:

-MERCEDES-BENZ IIICDI, рік випуску 2004, тип Т3 вантажний (вантажопасажирський), реєстраційний номер НОМЕР_3;

- ЗАЗ 110557, рік випуску 2006, тип ТЗ грузовий (Пікап), реєстраційний номер НОМЕР_4.

Таким чином, даним наказом підтверджується факт передачі ОСОБА_1, який власником транспортного засобу ЗАЗ 110557, рік випуску 2006, тип ТЗ грузовий (Пікап), реєстраційний номер НОМЕР_4, ФОП ОСОБА_1 для використання вказаного автомобіля у підприємницькій діяльності.

Відповідно до статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 42 Конституції України також закріплює право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно статті 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

З аналізу наведеного слідує, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що транспортні засоби (-MERCEDES-BENZ IIICDI, рік випуску 2004, тип Т3 вантажний (вантажопасажирський), реєстраційний номер НОМЕР_3; ЗАЗ 110557, рік випуску 2006, тип ТЗ грузовий (Пікап), реєстраційний номер НОМЕР_4) передані власниками майна ФОП ОСОБА_1 для використання останнім у підприємницькій діяльності на підставі договору позички від 05.01.2015 № 05/15-01 та наказу від 11.12.2013 № 18 про використання автотранспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, обладнання, ТМЦ, що не суперечить вимогам чинного законодавства України, тому позивач мав право використовувати вказані транспортні засоби у своїй підприємницькій діяльності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 02.11.2017 № 0027021314 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування штрафних санкцій у сумі 197572,00 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки вимоги позивача задоволені, то на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати при сплаті судового збору у розмірі 1975,72 грн. згідно частини 1 статті 139 КАС України (а.с. 2).

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-250, 255,295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС в Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєверодонецьк, вул. Енергетиків, 72) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2017 №0027401314 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області № 0027401314 від 03.11.2017 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування штрафних санкцій у сумі 197572,00 (сто дев'яносто сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний номер 39591445, адреса: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1975,72 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 13 квітня 2018 року .

Суддя Є.О. Кисельова