Рішення № 73374887, 16.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/381/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови йому у винесенні постанови передбаченої Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та зобов'язання винести таку постанову про визначення розміру шкоди, завданої йому незаконними діями органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 23 березня 2011 року старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Волинській області Михалко Т.М. відносно нього ( директора Спільного Українсько-польського підприємства ТзОВ «Сотерс» ОСОБА_1) було порушено кримінальну справу за частиною 3 статті 212 КК України, за ухилення від сплати податків на загальну суму 2282060 грн. Тоді ж було накладено арешт на рахунки ТОВ «Сотерс» у банківських установах та майно товариства, а також на приватне майно позивача. 28 березня 2011 року у житловому будинку позивача та адміністративному приміщенні ТОВ «Сотерс» було проведено обшуки, під час яких було вилучено документи та оргтехніку, чим фактично повністю заблоковано господарську діяльність ТОВ «Сотерс». Позивачем було укладено з адвокатом угоду про надання правової допомоги у кримінальній справі. 15 липня 2011 року цим же слідчим кримінальну справу відносно позивача було закрито та порушено кримінальну справу за фактом вчинення невстановленими особами злочинів, передбачених частиною 3 статті 212 , частиною 1 статті 201 КК України. 26 червня 2012 року старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Волинській області Михалко Т.М., кримінальну справу порушену за фактом умисного ухилення службовими особами СП «Сотерс» ЛТД від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України було закрито за відсутністю складу злочину. Про те, лише 25 березня 2017 року, враховуючи неодноразові звернення позивача, була винесена постанова про зняття арешту, який був накладений на майно ОСОБА_1 на підставі винесення постанови про порушення кримінальної справи від 23 березня 2011 року.

02 лютого ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДФС у Волинській області з заявою, у якій на підставі ст.12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», просив винести постанову про визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди, завданої йому органом досудового розслідування внаслідок незаконного кримінального переслідування, проведення в ході кримінального провадження обшуку, незаконного накладення арешту на майно.

Слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області листом повідомило позивача про відсутність підстав для відшкодування шкоди, відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» рішення на його звернення має бути прийняте відповідним органом у формі постанови, просив позов задовольнити.

У відзиві на позов, Головне управління ДФС у Волинській області просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 покликаючись на те, що відсутні підстави для відшкодування шкоди, відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки у встановленому законом порядку не встановлено: незаконність слідчих та процесуальних дій (рішень), які проводилися у рамках досудового розслідування у кримінальній справі №55-021-11, фактичний розмір шкоди, заподіяної внаслідок проведення таких незаконних слідчих та процесуальних дій, причинно-наслідковий зв'язок між проведеними незаконними слідчими процесуальними діями та заподіяною шкодою. Відповідач вважає, що надана відповідь регламентується нормами чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.

28 березня 2018 року судом було відмовлено у задоволенні заяв Головного управління ДФС у Волинській області про закриття провадження у справі та розгляді справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно зі статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дослідивши докази та письмові пояснення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

23 березня 2011 року старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Волинській області Михалко Т.М. відносно директора Спільного Українсько-польського підприємства ТзОВ «Сотерс» ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за частиною 3 статті 212 КК України.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень, на підставі зазначеної постанови було накладено арешт на майно ОСОБА_1

28 березня 2011 року у житловому будинку ОСОБА_1 та адміністративному приміщенні ТОВ «Сотерс» було проведено обшуки, під час яких було вилучено документи та оргтехніку.

31 березня 2011 року позивачем було укладено з адвокатом Півнем Г.В. угоду про надання правової допомоги у кримінальній справі, а 30 червня 2011 року було укладено додаткову угоду про надання правової допомоги.

15 липня 2011 року старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Волинській області Михалко Т.М., кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України було закрито за відсутністю складу злочину та порушено кримінальну справу за фактом вчинення невстановленими особами злочинів, передбачених частиною 3 статті 212 , частиною 1 статті 201 КК України.

26 червня 2012 року старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Волинській області Михалко Т.М., кримінальну справу порушену за фактом умисного ухилення службовими особами СП «Сотерс» ЛТД від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України було закрито за відсутністю складу злочину.

25 березня 2017 року, за зверненнями позивача, слідчим СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області Наврусевич Н.В. була винесена постанова про зняття арешту, який був накладений на майно ОСОБА_1 на підставі винесення постанови про порушення кримінальної справи від 23 березня 2011 року.

02 лютого ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДФС у Волинській області з заявою, у якій на підставі статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», просив винести постанову про визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди, з завданої йому органом досудового розслідування внаслідок незаконного кримінального переслідування, проведення в ході кримінального провадження обшуку, незаконного накладення арешту на майно.

Слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області листом повідомило позивача про відсутність підстав для відшкодування шкоди, відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки у встановленому законом порядку не встановлено: незаконність слідчих та процесуальних дій (рішень), які проводилися у рамках досудового розслідування у кримінальній справі №55-021-11, фактичний розмір шкоди, заподіяної внаслідок проведення таких незаконних слідчих та процесуальних дій, причинно-наслідковий зв'язок між проведеними незаконними слідчими процесуальними діями та заподіяною шкодою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження, зокрема, за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.

Як встановлено судом, 15 липня 2011 року старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Волинській області Михалко Т.М., кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України було закрито за відсутністю складу злочину, а 26 червня 2012 року цим же слідчим кримінальну справу порушену за фактом умисного ухилення службовими особами СП «Сотерс» ЛТД від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України було закрито за відсутністю складу злочину.

Таким чином, проведення у позивача обшуку та накладення арешту на майно в межах кримінального провадження, яке згодом було закрито за відсутністю складу злочину, дає право позивачу на відшкодування матеріальної шкоди за весь час перебування під слідством за Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Виходячи з цих положень законодавства суд вважає помилковим покликання відповідача на необхідність відмови у позові через відсутність судового рішення, яким би було встановлено незаконність дій органу досудового розслідування.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

З наведених норм слідує, що у разі звернення громадянина про відшкодування шкоди у випадках, передбачених статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», рішення за таким зверненням має бути прийняте відповідним органом у формі постанови, як того вимагає стаття 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а не у формі листа.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідну постанову повинно приймати, Головне управління ДФС у Волинській області, оскільки саме структурний підрозділ цього органу розглянув матеріали досудового розслідування та закрив кримінальне провадження, а відтак вимога щодо зобов'язання Головне управління ДФС у Волинській області винести постанову за заявою позивача про визначення розміру шкоди, завданої йому незаконними діями органу досудового розслідування у відповідності до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

З врахуванням того, що за зверненням ОСОБА_1 рішення у формі постанови відповідач не прийняв, суд обирає спосіб захисту позивача відповідно до вимог статті 245 Кодексу та приймає рішення про визнання бездіяльності Головного управління ДФС у Волинській області протиправною.

Також суд зазначає, що право ОСОБА_1 на відшкодування шкоди підтвердив своїм рішенням від 26 березня 2018 року Апеляційний суд Волинської області, стягнувши в користь позивача з Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

З врахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у винесені за його заявою постанови, передбаченої статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» протиправною.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4 , код ЄДРПОУ 39400859) винести постанову за заявою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) від 02 лютого 2018 року про визначення розміру шкоди, завданої йому органами досудового розслідування у відповідності до статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.Д. Ковальчук