Рішення № 73374858, 07.03.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8251/17

Провадження № 2/185/565/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Кириленко Л.Г., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/8251/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Сулейманова С.М., про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 надіслала на адресу суду засобами поштового зв'язку позовну заяву до ОСОБА_2, в якій просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 однією сім'єю з 1997 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, з якою позивач проживала однією сім'єю з 1997 року та до часу відкриття спадщини. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається з: 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 8,530 га, розташованої на території Богданівської сільської ради, права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Б.Хмельницького розміром 8,79 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 25.08.2015 року №35/02-31 приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Сулейманова С.М. відмовила позивачу у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 8,530 га (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), розташовану на території Богданівської сільської ради; Права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Б.Хмельницького розміром 8,79 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, в зв'язку з неподанням документів, що вказують на факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш ніж як п'ять років до часу відкриття спадщини та в зв'язку з неподанням правовстановлюючого документу на житловий будинок АДРЕСА_1. Право на спадкування після смерті ОСОБА_4 має відповідач - ОСОБА_2, яка доводиться померлій рідною сестрою. Однак, протягом всього строку, що минув до сьогоднішнього часу з дня смерті ОСОБА_4, ОСОБА_2 не подавала до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та не бажає цього робити. Крім того, ОСОБА_2 не заперечує проти спадкування позивачем після смерті ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, дала пояснення аналогічні обставинам викладеним в позові, зазначила, що вони з померлою ОСОБА_4 з 1997 року до її смерті проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, піклувалися одна про одну, документи на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в неї відсутні, тому нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про спадщину.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі, підтвердила факт проживання позивача з померлою ОСОБА_4 однією сім'єю з 1997 року по день смерті ОСОБА_4, зазначила свою згоду на прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_4

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначили, що вони є сусідами позивача, та підтвердили факт проживання позивача з померлою ОСОБА_4 приблизно десять років до смерті ОСОБА_4 однією сім'єю, зазначили, що вони вели спільне господарство, піклувалися одна про одну.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши доводи позивача, допитавши свідків, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази у справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 26 квітня 2010 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що 26 квітня 2010 року зроблений відповідний актовий запис № 44.

Відповідно до Архівного витягу № 76 від 04.04.2013 року з Рішення виконавчого комітету Павлоградського району ради народних депутатів № 351/1 від 09.11.1988 року, право власності на будинок по АДРЕСА_1 було визнано за ОСОБА_4

Згідно довідки колективного підприємства «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 28 серпня 2015 року, право власності на будинок АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_4 1/2 частина домоволодіння, станом на 14 березня 1990 року на підставі свідоцтва про право власності, виданого 14 березня 1990 року Павлоградським райвиконкомом, ОСОБА_2 1/2 частина домоволодіння, станом на 04.01.1992 року, на підставі договору дарування, виданого 28 грудня 1991 року Богданівською сільською радо за р. № 203.

28 серпня 2015 року було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 за матеріалами інвентаризаційної справи № 1330, згідно якого право власності на вищевказане майно належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Згідно інформаційної довідки Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить відомостей щодо реєстрації права власності на вказане вище нерухоме майно.

Згідно відповіді № 4/02-14 від 22 січня 2018 року наданої Приватним нотаріусом Павлоградського районного нотаріального округу Сулеймановою Світланою Миколаївною на запит суду, 25.08.2015 року на підставі заяви про видачу свідоцтва про прийняття спадщини за законом, поданої ОСОБА_1, № 146/02-14, заведена спадкова справа № 2/2015. Згідно інформації № 41300348 від 25.08.2015 року зі Спадкового реєстру заповіти від імені ОСОБА_4 не посвідчувалися, спадкові справи будь-яким іншим нотаріусом після померлої ОСОБА_4 не заводилися (інформаційна довідка № 41300204 від 25.08.2015 року). Інші спадкоємці, окрім ОСОБА_1, не зверталися, що також підтверджується копією матеріалів спадкової справи № 2/2015.

Постановою Приватного нотаріусу Павлоградського районного нотаріального округу Сулейманової Світлани Миколаївни № 35/02-31 від 25 серпня 2015 року, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 8,530 га, розташовану на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області; право на земельну частку (пай) розміром 8,79 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в колективній власності с/г підприємства ім. Б.Хмельницького Богданівської сільської ради Павлоградського району; право на майновий пай, що перебуває в колективній власності с/г підприємства ім. Б.Хмельницького Богданівської сільської ради Павлоградського району у зв'язку з ненаданням документів, що вказують на факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини та ненадання правовстановлюючого документа на будинок АДРЕСА_1, що успадковується.

Перелік фактів, які можуть бути встановлені судом зазначені у ч. 1 ст. 256 ЦПК України, при цьому, у частині 2 ст. 256 ЦПК України зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до частин 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до даних паспорту серії НОМЕР_2 місце проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 з 25 квітня 1997 року.

В рамках Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у селі Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області перейменовані вулиці, зокрема, АДРЕСА_1 перейменована на «АДРЕСА_1».

Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 20 березня 2013 року №755, ОСОБА_4 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкала та була зареєстрована в АДРЕСА_1, на момент смерті разом з нею проживала та була зареєстрована: ОСОБА_1, 1967 року народження, племінниця, яка проживає та зареєстрована за вказаною адресою і на даний момент.

Також, вищевказаний факт підтверджує ОСОБА_2, яка у письмовій заяві суду, повідомила про те, що ОСОБА_4 є її сестрою, ОСОБА_1 проживала разом з її сестрою з 1997 року до моменту смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та на протязі цього часу ОСОБА_8 доглядала за ОСОБА_4 та турбувалась про неї.

Крім того, вищевказаний факт в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7

У зв'язку з наведеним суд вважає, що матеріалами справи доведено факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 однією сім'єю більш ніж п'ять років до моменту смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.

У відповідності до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1258, ч.1 ст.1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач є спадкоємцем четвертої черги, належним чином прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4, так як проживала разом зі спадкодавцем більш ніж п'ять років до моменту смерті, та звернулась з відповідною заявою до нотаріальної контори в установлений законом строк, що підтверджується письмовими матеріалами справи та письмовими поясненнями відповідача ОСОБА_2

Інших спадкоємців за законом, або за заповітом, які належним чином прийняли спадщину, матеріалами справи не встановлено, позивач є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину належним чином після смерті ОСОБА_4. Відсутність правовстановлюючого документу про право власності на спірне майно померлої ОСОБА_4 позбавляє позивача права отримати нотаріальне свідоцтво про право власності за законом на спадкове майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 319, ч, 1 ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач визнає позов, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість визнання за позивачем права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Керуючись: ст. 5,12,13, 81, 89,141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 318-319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Сулейманова С.М., про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частинку житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко