Рішення № 7337435, 16.12.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.2009                                                             Справа № 10/122

За позовом Тячівського районного заготівельно-виробничого об"єднання, м.Тячів

до відповідача 1 Тереблянського споживчого товариства, Тячівський район, с.Теребля

до відповідача 2 підприємство споживчої кооперації "Дизайнер", Тячівський район, с.Теребля

до відповідача 3 Тереблянської сільської ради, Тячівський район, с.Теребля

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Тячівська районна спілка споживчих товариств, м.Тячів

про скасування рішення виконкому Тереблянської сільської ради від 30.09.08 "Про розгляд заяви ПСК "Дизайнер";

визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно №25, видане виконкомом Тереблянської сільської ради від 11.12.08 підприємству споживчої кооперації "Дизайнер" на будівлю заготпункту по вул. Центральній, 134 в с.Теребля Тячівського району;

зобов"язання відповідачів ПСК "Дизайнер" та Тереблянське споживче товариство повернути будівлю заготпункту по вул. Центральній, 134 в с.Теребля Тячівського району Тячівському заготівельно-виробничому об"єднанню.

Суддя - І.В.Івашкович

представники:

від позивача – Богдан О.В., директор

від відповідача 1 – Роман В.І., голова правління

від відповідача 2 - Роман В.І., довіреність №5 від 24.10.09

від відповідача 3 - не з’явився

від третьої особи - Богдан В.С., довіреність №319 від 15.12.09

СУТЬ СПОРУ: Тячівське районне заготівельно-виробниче об"єднання, м.Тячів звернулось з позовом до відповідача 1 Тереблянського споживчого товариства, Тячівський район, с.Теребля ;до відповідача 2 підприємства споживчої кооперації "Дизайнер", Тячівський район, с.Теребля ;до відповідача 3 Тереблянської сільської ради, Тячівський район, с.Теребля про скасування рішення виконкому Тереблянської сільської ради від 30.09.08 "Про розгляд заяви ПСК "Дизайнер";визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно №25, видане виконкомом Тереблянської сільської ради від 11.12.08 підприємству споживчої кооперації "Дизайнер" на будівлю заготпункту по вул. Центральній, 134 в с.Теребля Тячівського району; зобов"язання відповідачів ПСК "Дизайнер" та Тереблянського споживчого товариства повернути будівлю заготпункту по вул. Центральній, 134 в с.Теребля Тячівського району Тячівському заготівельно - виробничому об"єднанню.

При обґрунтуванні позовних вимог посилається на ті обставини, що на підставі постанови №76 від 30.12.2004р. правління Тячівської райспоживспілки було передано з балансу Тячівського районного заготівельно-виробничого об’єднання на баланс Тереблянського споживчого товариства будівлю заготпункту площею 315,7 кв. м, розташовану в с. Теребля Тячівського району по вул.Центральній,134, однак без припинення при цьому права райкоопзаготпрому на зазначену будівлю, якому видано свідоцтво №23 від 16.01.06 про право власності на нерухоме майно. Разом з тим, постановою №3 від 21.03.07 правління Тереблянського споживчого товариства спірну будівлю заготпункту було передано до статутного фонду новоствореного ПСК ”Дизайнер”, а на підставі рішення №62 від 30.10.08 виконкому Тереблянської сільської ради ПСК ”Дизайнер” видано свідоцтво №25 від 11.12.08 про право власності на цю будівлю.

Позивач стверджує, що вищевказані рішення правління Тячівської райспоживспілки та Тереблянського споживчого товариства прийнято з перевищенням передбачених Законом України „Про споживчу кооперацію” та, відповідно, Статутом Тячівської райспоживспілки, Статутом Тереблянського споживчого товариства повноважень, оскільки розпорядження нерухомим майном віднесено до компетенції загальних зборів, зборів уповноважених чи ради райспоживспілки. Позивач наголошує, що ПСК ”Дизайнер” не міг бути набувачем права власності на спірну будівлю, оскільки чинним є свідоцтво від 16.01.06 про право власності на цю ж будівлю, видане Тячівському райкоопзагтопрому.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Тячівська райспоживспілка згідно з поданими письмовими поясненнями по суті спору позовні вимоги вважає підставними та обґрунтованими. Наголошує, що передача спірної будівлі на баланс Тереблянського СТ була обумовлена не об’єктивними економічними інтересами пайовиків, а інтересами тодішнього керівництва райспоживспілки. В порушення закону Тереблянською сільрадою на один і той же об’єкт нерухомого майна видано свідоцтво про право власності на двох різних осіб. Зазначає, що сама по собі передача об’єкта на баланс не є передачею у власність. Наголошено, що правлінням райспоживспілки у новому складі усунуто раніше допущене порушення та відмінено рішення про передачу заготпункту на баланс Тереблянського СТ.

Від відповідача 1 Тереблянського СТ та відповідача 2 підприємства споживчої кооперації ”Дизайнер”, яких представляє один і той же представник, подано письмовий відзив на позов за підписом їх уповноваженого представника, згідно з яким позовні вимоги заперечено. Зокрема, у спростування доводів позивача наголошено на тому, що:

-          постанова правління Тячівської райспоживспілки №76 від 30.12.04 була затверджена рішенням ради райспоживспілки від 17.03.05;

          - передача Тереблянським СТ ПСК”Дизайнер” будівлі заготпункту проведена на підставі рішення загальних зборів пайовиків СТ від 21.03.07,що відповідає вимогам ст.10 Закону України ”Про споживчу кооперацію” та Статуту споживчого товариства;

          - згідно з рішенням загальних зборів Тереблянського СТ від 14.05.09 товариство вийшло зі складу Тячівської РСС, а отже відповідно до Закону України „Про споживчу кооперацію”, Статуту Тячівської РСС, Статуту Тереблянського СТ останнє за результатами розподільчого балансу зобов’язано лише провести розрахунки за отриманий заготпункт;

           - видане Тячівському районному заготівельно-виробничому об’єднанню свідоцтво №23 від 16.01.06 про право власності є сумнівним, оскільки не відповідає його статутним положенням, відсутні документи на право користування земельною ділянкою, сумнівною є зазначена в ньому адреса.

Відповідач 3 - Тереблянська сільська рада згідно з поданим письмовим відзивом на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що рішення виконкому Тереблянської сільради від 30.09.08 приймалось на підставі постанов правління Тячівської Рай ССТ та Тереблянського СТ, які в своїй діяльності керуються Законом України ”Про споживчу кооперацію” та внутрісистемними нормативними актами. Зазначив, що при переході права власності від одного підприємства споживчої кооперації до іншого, якими є позивач та відповідач, майно не втратило статусу кооперативного, а власником його є всі члени споживчої кооперації(пайовики),які є засновниками як Тереблянського СТ, так і Тячівської РайССТ. Окрім того, зазначає, що земельна ділянка, на якій розміщена будівля заготпункту, відповідно до чинного законодавства передана в оренду ПСК ”Дизайнер”, строком на 49 років. Додатково стверджує, що за останні 5-6 років будівля заготпункту та прилегла до нього територія утримувались за рахунок пайовиків Тереблянського СТ.

Проаналізувавши доводи та заперечення сторін, документальні докази по справі, суд констатує такі висновки:

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що відповідно до п.3 постанови №76 від 30.12.04 правління Тячівської райспоживспілки зобов’язано райкоопзаготпром передати з свого балансу на баланс Тереблянського споживчого товариства основні засоби згідно з додатком №6( заготпункт з прилеглими територіями). Комісійним актом від 22.03.05 передачі основних засобів оформлено передачу від Тячівського райкоопзаготпрому до Тереблянського СТ будівлі заготпункту площею 155,6 кв. м., розташованої в с.Теребля. Правлінням Тереблянського споживчого товариства прийнято постанову №3 від 21.03.07 про передачу до статутного фонду ПСК ”Дизайнер” основних засобів, а саме будівлі заготпункту в с.Теребля, вул.Центральна,134. Рішенням загальних зборів членів Тереблянського СТ від 21.03.07 було надано згоду на передачу спірної будівлі до статутного фонду ПСК ”Дизайнер”. Виконавчим комітетом Тереблянської сільської ради прийнято рішення №62 від 30.09.08 „Про розгляд заяви ПСК ”Дизайнер”, яким вирішено оформити право власності на нерухоме майно заготконтори, яка розташована в селі Теребля по вул.Центральна,134 за підприємством споживчої кооперації ”Дизайнер” в цілому. На підставі вказаного рішення виконкомом Тереблянської сільської ради видано ПСК ”Дизайнер” свідоцтво№25 (серія САС №131178) від 11.12.08 про право приватної власності на нежитлову будівлю заготпункту, що розташована в с. Теребля по вул. Центральній (вул. Леніна),буд.134. Тячівським районним підприємством технічної інвентаризації проведено державну реєстрацію права власності ПСК ”Дизайнер” на спірний об’єкт заготпункту, що підтверджується Витягом №21412968 від 25.12.08 про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Не погоджуючись з правомірністю набуття відповідачем ПСК ”Дизайнер” права власності на спірний об’єкт, позивач звернувся з даним позовом про визнання недійсними та скасування рішення виконкому Тереблянської сільської ради №62 від 30.09.08 та виданого на його підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №25 від 11.12.08,а також про зобов’язання відповідачів ПСК ”Дизайнер” та Тереблянського споживчого товариства повернути спірну будівлю Тячівському райкоопзаготпрому. При цьому позивач посилається на норми ст.ст.387,393 Цивільного кодексу України, тобто обрано правовий механізм захисту права власності, визначений гл.29 Цивільного кодексу України. Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає перелік способів, у який позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, серед яких, зокрема, передбачено право особи на звернення до суду з вимогою про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. В силу норм ст.393 Цивільного кодексу України визнання незаконним правового акту, що порушує право власності, є способом захисту наявного у позивача права власності на відповідне майно. Зокрема, відповідно ч.1 ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Отже,позивачем за даним позовом може бути особа, яка посилається на наявні у неї відповідно до закону повноваження власника відповідного майна.

В даному випадку позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на суперечливі доводи про те, що згідно із свідоцтвом №23 від 16.01.06 про право власності на нерухоме майно спірна будівля належить Тячівському районному заготівельно-виробничому об’єднанню на праві приватної власності та стверджує одночасно, що ця будівля належить Тячівській райспоживспілці в особі райкоопзаготпрому.

Згідно ст. 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

За рішенням Конституційного Суду України від 11.11.04№ 16-рп/2004 (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації) в аспекті конституційного звернення положення п. 1 ст. 9, п. 1 ст. 10 Закону України "Про споживчу кооперацію" , ч. 4 ст. 37 Закону України "Про кооперацію" в контексті ч. 4 ст. 13, ч. 4 ст. 41 Конституції України і в системному зв'язку із ст. 48 Закону України "Про власність" , ст. 328 Цивільного кодексу України слід розуміти так, що:

- власністю споживчої кооперації є будь-яке майно, набуте у відповідності з цілями, які випливають зі статутної діяльності організацій споживчої кооперації, на підставі норм законодавства, чинного на час придбання цього майна;

-недоторканність власності споживчої кооперації передбачає забезпечення здійснення власником володіння, користування та розпорядження майном, заборони будь-яких порушень права на його майно, неприпустимості вчинення інших дій всупереч законним інтересам власника. Примусове відчуження об'єктів власності може бути застосоване лише за умов і в порядку, визначених Конституцією та законами України;

-гарантії недоторканності власності споживчої кооперації реалізуються шляхом державного захисту її права власності, передусім визначенням правових засобів захисту права власності від будь-яких протиправних дій, зокрема, з боку фізичних чи юридичних осіб, забезпечення стабільності правовідносин власності, створення державою рівних умов для розвитку та захисту всіх форм власності.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням виконкому Тереблянської сільської ради №38 від 30.10.02 оформлено за Тячівським райокоопзаготпромом (позивачем) право власності на нерухоме майно- будівлю заготпункту та прилеглі до нього споруди в цілому, що знаходиться в с.Теребля по вул.Центральна,123а. На підставі вказаного рішення виконкомом Тереблянської сільської ради видано свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно №23 від 16.01.06,яким посвідчено, що нерухоме майно в складі будівлі заготівельного пункту з надвірними спорудами, розташоване в с.Теребля вул.Центральна,123а, належать на праві власності Тячівському районному заготівельно-виробничому об’єднанню в цілому. Наданою до матеріалів справи довідкою № 324 від 09.10.09 за підписом сільського голови с.Теребля та секретаря виконкому Тереблянської сільської ради(а.с.62) підтверджено, що по погосподарській книзі №2 за 2009 рік будівля під №123 по вул. Центральній в с.Теребля не значиться. Одночасно, із змісту довідки№365 від 24.11.09,за підписом сільського голови с.Теребля(у матеріалах справи наявна копія,а.с.151) слідує, що у зв’язку із зміною нумерації дворогосподарств, будинків станом на 2009рік будівля заготпункту значиться під №134(бувший номер 123а).Таким чином, на даний час адресою, за якою розташована будівля заготпункту є: с.Теребля, вул..Центральна,134.

На момент прийняття вищевказаного рішення виконкому Тереблянської сільської ради №38 від 30.10.02 правовий статус позивача визначався Статутом СП Тячівського райкоопзаготпрому (затвердженим рішенням зборів ради засновників Тячівської райспоживспілки від 23.02.1993р. №2, зареєстрованим розпорядженням голови Тячівської райдержадміністрації №888 від 04.12.1995р.), відповідно до положень якого Тячівський райкоопзаготпром створено як спільне підприємство Тячівської райспоживспілки та зазначених у Статуті споживчих товариств. Передбачалось, що відповідно до визначених завдань спільне підприємство здійснює діяльність із заготівлі та переробки сільськогосподарських продуктів, їх реалізації через торгову мережу системи райспоживспілки. Майно спільного підприємства складається із основних фондів, оборотних коштів та інших матеріальних цінностей, а джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників, доходи, одержані від реалізації продукції, інших видів діяльності.

В подальшому до Статуту Тячівського райкоопзаготпрому внесено зміни шляхом затвердження нової його редакції розпорядженням Тячівської райспоживспілки №17 від 30.12.02 (зареєстровано Тячівською райдержадміністрацією 09.10.03 за №250),відповідно до положень якого Тячівське районне заготівельно-виробниче об’єднання є підприємством, створеним райспоживспілкою. Положеннями названого Статуту (в новій редакції) про правовий статус передбачено, зокрема, що підприємство є юридичною особою, його майно складається з основних засобів, переданих засновником райспоживспілкою в оперативне управління, іншого майна, джерела формування якого не заборонені законом.

Беручи до уваги те, що

-          за регламентацією вищенаведених правових норм, відповідно до яких власність споживчої кооперації є однією із форм колективної власності, а тому не може належати останній на праві оперативного управління, та, окрім того, власністю споживчої кооперації є засоби виробництва та інше майно, набуте відповідно до законодавства та необхідне для здійснення статутних завдань;

-          виданим на підставі рішення виконкому Тереблянської сільської ради №38 від 30.10.02 свідоцтвом №23 від 16.01.06 посвідчено право власності Тячівського районного виробничо-заготівельного об’єднання на спірну будівлю, яка безпосередньо використовується для здійснення статутної діяльності;

-          рішення виконкому Тереблянської сільської ради №38 від 30.10.02 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно №23 від 16.01.06 в установленому порядку не скасовано, не визнано недійсним;

-          суду не подано належних доказів на підтвердження виникнення в установленому законом порядку за Тячівською райспоживспілкою права власності на спірну будівлю та, відповідно, закріплення цієї будівлі за Тячівським райкоопзаготпромом на праві оперативного управління;

-          у відповідності до ст.ст.135,137 Господарського кодексу України право оперативного управління визначається як речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується та розпоряджається закріпленим власником майном для здійснення некомерційної діяльності, що спростовує наведені у Статуті Тячівського районного заготівельно-виробничого об’єднання положення про передачу йому райспоживспілкою основних засобів на праві оперативного управління, оскільки відповідно до Статуту об’єднання здійснює діяльність на засадах повного господарського розрахунку та з отриманням доходів,

суд констатує висновок про те, що спірний об’єкт нерухомого майна-будівля заготівельного пункту з надвірними спорудами, що розташована в с.Теребля вул.Центральна,134, належить на праві власності позивачу Тячівському районному заготівельно-виробничому об’єднанню.

Із обставин справи слідує, що в даному випадку відбулася господарська операція з передачі за актом від 22.03.05 з балансу Тячівського райкоопзаготпрому на баланс Тереблянського споживчого товариства спірної будівлі заготпункту, що не спричинило настання правових наслідків у вигляді зміни правового режиму вказаного об’єкту, а саме зміни власника. Суд погоджується з правовою позицією позивача про те, що знаходження майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою його права власності на це майно, оскільки баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку активів і пасивів на конкретну дату та свідчить про перебування на цю дату на бухобліку підприємства певного майна. Отже, передача спірної будівлі Тереблянським СТ, яке не являлось її власником, до статутного фонду ДСК ”Дизайнер” є неправомірною, суперечить положенням ст.111 Господарського кодексу України, ст.11 Закону України „Про споживчу кооперацію”, згідно з якими споживчі товариства можуть створювати для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об'єднань для розв'язання господарських і соціальних завдань, однак з використанням належних їм відповідно до закону речових прав на майно, що, зокрема, вноситься до статутного фонду відповідного підприємства.

Конституція України (ст.41) встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності. Принцип непорушності права власності , який деталізовано у ст.321 Цивільного кодексу України, означає, зокрема, невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону протиправного позбавлення цього права чи обмеження у його здійсненні.

Принцип недоторканості власності кооперативних організацій закріплено у ст.37 Закону України ”Про кооперацію”,ст.10 Закону України ”Про споживчу кооперацію”, згідно з якими власність кооперативних організацій перебуває під захистом держави, охороняється законом нарівні з іншими формами власності і передбачає, що відчудження власності може мати місце лише за умов та на підставах, визначених законом.

Таким чином, у випадку видання державним органом акта, яким порушується право власності підприємства споживчої кооперації, останнє має право на звернення до суду із позовом про визнання такого акту недійсним.

Ст.21 Цивільного кодексу України встановлює загальний порядок захисту судом цивільних прав та інтересів, порушених виданням органом місцевого самоврядування акту індивідуальної дії, який суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, шляхом визнання незаконним та скасування такого акту. Нормами ст.393 Цивільного кодексу України врегульовано захист судом права власності шляхом визнання незаконним та скасування за позовом власника майна правового акту органу місцевого самоврядування, який порушує права власника.

Таким чином прийняте стосовно спірного об’єкту нерухомого майна-будівлі заготпункту в с. Теребля, вул. Центральна, 134, право власності на який належить Тячівському районному заготівельно-виробничому об’єднанню та не вважається припиненим з передбачених законом підстав, рішення виконкому Тереблянської сільської ради рішення №62 від 30.09.08 „Про розгляд заяви ПСК ”Дизайнер” про оформлення права власності за ПСК ”Дизайнер” та видане ПСК ”Дизайнер” на підставі цього рішення свідоцтво про право власності на нерухоме майно №25 від 11.12.08(серія САС №131178), слід визнати такими, що порушують право власності позивача на спірну будівлю заготпункту. Із наведених підстав позовні вимоги про визнання незаконними та скасування вказаних актів є правомірними та підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених з посиланням на ст.387 Цивільного кодексу України позовних вимог про зобов’язання відповідачів ДСК ”Дизайнер” та Тереблянського СТ повернути позивачу спірну будівлю, суд констатує наступне.

Врегульований ст. 387 Цивільного кодексу України такий спосіб захисту права власності, як право власника витребувати своє майно із чужого незаконного володіння(віндикація), застосовується у випадку, коли власник фактично був позбавлений можливості володіти та користуватися належним йому майном в силу незаконного вибуття цього майна з його володіння. В даному випадку матеріалами справи підтверджується лише оформлення передачі спірної будівлі з балансу Тячівського райкоопзаготпрому на баланс Тереблянського СТ актом передачі основних засобів від 22.03.05.Отже, така передача здійснена самим позивачем, чим спростовується неправомірність вибуття майна із його володіння. Окрім того, позивач жодним чином не довів те, що він фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належним йому майном, що виключає наявність правових підстав для застосування передбаченого ст.387 Цивільного кодексу України способу захисту права власності.

Виходячи з вищевикладених обґрунтувань, позов підлягає задоволенню частково, в частині визнання недійсними на скасування рішення виконкому Тереблянської сільської ради рішення №62 від 30.09.08 „Про розгляд заяви ПСК ”Дизайнер” та виданого на його підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №25 від 11.12.08(серія САС №131178). В задоволенні решти вимог слід відмовити.

При вирішенні за правилами ст.49 ГПК України питань про розподіл судових витрат суд, враховуючи конкретні обставини справи та причини виникнення даного спору, витати позивача по оплаті держмита в розмірі 159,04 грн. та 236 грн.- по оплаті інформаційно-технічних послуг покладає на відповідача Тереблянське споживче товариство.

          Керуючись ст. ст. 43,49,82,84,85Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення № 62 від 30.09.08 виконавчого комітету Тереблянської сільської ради Тячівського району "Про розгляд заяви ПСК "Дизайнер".

3. Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно №25 від 11.12.08 ( серія САС №131178 ), видане виконавчим комітетом Тереблянської сільської ради Тячівського району підприємству споживчої кооперації "Дизайнер" на об"єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю заготпункту : вул. Центральна ( Леніна), буд. 134, с. Теребля Тячівський район.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Тереблянського споживчого товариства (Тячівський район, с.Теребля, вул. Центральна,95,і.к.31265139) на користь Тячівського районного заготівельно-виробничого об’єднання (м. Тячів, вул.Лазівська, 2, і. к. 01783412) 159,04 грн. відшкодування витрат по оплаті держмита та 236 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович

Рішення,оформлене відповідно до ст..84 ГПК України,підписано 25.12.09