Рішення № 73374348, 11.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/810/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Зубарєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №816/810/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (надалі - відповідач, УДМС України в Полтавській області) , в якій просить визнати протиправними дії щодо скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина Марокко ОСОБА_1 та скасувати відповідне рішення відповідача від 09.02.2018 №17.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що спірне рішення не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення, а застосований до нього захід є неспівмірним реальним і потенційним загрозам.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою цього ж суду від 22.03.2018 відмовлено у задоволенні заперечення УДМС України в Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

03.04.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання УДМС України в Полтавській області щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. 03.04.2018 надала відзив на позов, яким доводить правомірність оскаржуваного рішення. Зазначає, що рішення ґрунтується на поданні Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1, оскільки його дії становлять загрозу громадського порядку, здоров'ю, правам і законним інтересам громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 є громадянином Марокко, прибув до України 04.10.2016 з метою навчання. 26.10.2016 позивач звернувся до УДМС України в Полтавській області із заявою для отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі пункту 12 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (а.с. 42-43). 09.11.2016 за клопотанням Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка позивачу була видана посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 терміном дії до 31.07.2017, з подальшим продовженням строку дії посвідки до 01.08.2022. З липня 2017 року позивач навчався у ВДНЗ України "Українська медична стоматологічна академія".

06.02.2018 до УДМС України в Полтавській області за вх. №2734/1/5301-18 надійшло подання начальника Управління патрульної поліції в Полтавській області Мельничук В.В. щодо вирішення питання про скасування посвідки на тимчасове проживання іноземців на території України відповідно до підпункту 4 пункту 19 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 28.03.2012 №251, щодо громадянина Марокко ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 77).

09.02.2018 УДМС України в Полтавській області прийнято рішення №17 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1 від 09.11.2016, виданої 09.11.2016 громадянину Марокко ОСОБА_1 (а.с. 78).

Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить з наступних міркувань.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України, визначений Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (надалі - Закон №3773-VI).

Згідно з частиною тринадцятою статті 4 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

Посвідкою на тимчасове проживання є документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-VI).

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання визначені Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251 (надалі - Порядок №251).

Відповідно до пп. 4 п. 19 Порядку №251 посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Саме ця норма покладена в основу спірного рішення від 09.02.2018 №17 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1 від 09.11.2016, виданої громадянину Марокко ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, фактичною підставою для прийняття вищевказаного рішення слугувало відповідне подання начальника Управління патрульної поліції в Полтавській області, винесене у зв'язку з наявністю обставин неодноразового притягненням іноземця до адміністративної відповідальності.

Саме ці обставини, на переконання відповідача, свідчать про те, що дії іноземця становлять загрозу громадському порядку, здоров'ю, правам і законним інтересам громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

З метою перевірки повідомлених учасниками справи обставин суд здійснював процесуальні заходи на витребування відповідних доказів, в ході яких ухвалою від 16.03.2018 витребував від Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції відомості щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

На виконання ухвали суду Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області надіслав копії постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, складених відносно ОСОБА_1, зокрема:

- №198751, якою зафіксовано, що той 18.10.2017 о 03 год. 02 хв у м. Полтава по вул. Соборності, керуючи Т/З AUDI A3, номерний знак НОМЕР_2, не маючи права керувати таким ТЗ, чим порушив п.п. 2.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП. Застосовано штраф у розмірі 510,00 грн (а.с. 31);

- №198771, якою зафіксовано, що 18.10.2017 о 03 год 02 хв в м. Полтава по вул. Соборності керував автомобілем без розпізнавального знака держави, в якій його зареєстровано, чим порушив п.п. 29.1 "б" ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 125 КУпАП. Застосовано попередження (а.с. 32, зворот);

- №057045, якою зафіксовано, що 18.10.2017 о 04 год. 50 хв в м. Полтава по вул. Соборності керував автомобілем без розпізнавальних знаків держави, в якій його зареєстровано, чим порушив п.п. 29.1 "б" ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП. Застосовано попередження (а.с. 32);

- №057044, якою зафіксовано, що 18.10.2017 о 04 год. 50 хв. в м. Полтава по вул. Соборності поблизу будинку 62, водій керував ТЗ не маючи права керувати таким ТЗ, чим порушив п.п 2.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП. Застосовано штраф у розмірі 510,00 грн (а.с. 33 зворот);

- №198578, якою зафіксовано, що 25.10.2017 о 21 год. 25 хв. в м. Полтаві водій керуючи ТЗ проїхав перехрестя вул. Сінна - О.Гончара на заборонений сигнал світлофора, а також керував ТЗ не маючи посвідчення водія, тобто не маючи права керувати таким ТЗ, чим порушив п.п. 8.73, 2.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КупАП та частиною 2 статті 126 КУпАП, застосовано штраф у розмірі 510,00 грн (а.с. 33);

- №642451, якою зафіксовано, що 14.02.2018 о 21 год. 36 хв. в м. Полтава по вул. М.Бірюзова, 17 водій керував ТЗ у якого в темну пору доби не були ввімкнені фари ближнього світла, чим порушив п.п. 19.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП. Застосовано штраф у розмірі 425,00 грн (а.с. 31, зворот).

Факт відсутності посвідчення водія на момент виявлення правопорушень сам позивач не заперечував. Пояснював суду, що забув його взяти з собою, а тому надати співробітнику поліції не міг.

На вимогу суду надати для огляду вказане посвідчення, заявив, що відіслав його на Батьківщину і надати може лише копію, що й зробив 11.04.2018 (а.с. 97).

У зв'язку з цим суд визнає неприйнятними будь-які виправдовування позивача з посиланням на свою забудькуватість, оскільки оригіналу власного посвідчення водія той не надав ані співробітникам поліції, ані суду, що може пояснюватися лише однією причиною - його відсутністю у країні тимчасового перебування.

Таким чином, знаючи про заборону керування транспортним засобом без водійського посвідчення, ОСОБА_1 знехтував законами країни тимчасового перебування та допустив свідоме порушення правил дорожнього руху. Неодноразовість вчинення такого правопорушення свідчить про наявність стійкого умислу на порушення законів, що характеризує схильність особи до порушень правил співіснування у будь-якій сфері та само по собі свідчить про наявність загрози здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Про правильність такого висновку свідчать і інші обставини в їх сукупності. Зокрема, 25.10.2017 ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом у м. Полтаві проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора. Вказаний транспортний засіб весь цей час перебуває на Литовській реєстрації і пересувається містом без розпізнавальних знаків держави, в якій його зареєстровано, 14.02.2018 позивач керував цим же транспортним засобом, у якого в темну пору доби не були ввімкнені фари ближнього світла.

В той же час суд визнає недоведеними належними засобами доказування твердження відповідача про факт порушення позивачем громадського порядку, оскільки наявність складу правопорушення у таких діях має доводитися обставинами, визначення яких наведене у главі 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення "Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку", що включає в себе статті 173 - 184 КУпАП. Правопорушення ж вчинені позивачем передбачені статтями 122, 126 КУпАП і охоплюються главою 10 "Адміністративні правопорушення на транспорті", що передбачає види відповідальності у галузі шляхового господарства і зв'язку, а тому не відносяться до дій, що становлять загрозу громадському порядку.

Відповідно до статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Жодних винятків щодо дотримання правил та забезпечення безпеки дорожнього руху для іноземців чинне законодавство не містить.

За таких обставин сукупність зібраних у справі доказів свідчить на користь висновку про наявність у поведінці ОСОБА_1 ознак діянь, що несуть у собі загрозу здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідач довів суду, що при прийнятті спірного рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Сторона позивача цих обставин спростувати не спромоглася.

Відтак, дії відповідача щодо скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина Марокко ОСОБА_1 суд визнає правомірними, а відповідне рішення відповідача від 09.02.2018 №17 - таким, що відповідає критеріям правомірності та об'єктивності, у зв'язку з чим позовні вимоги суд визнає необґрунтованими та відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36039) до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м.Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 37829297) про визнання протиправними дій та скасування рішення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 16.04.2018.

Суддя Є.Б. Супрун