Рішення № 73374008, 11.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/319/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Самчука А.М.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича (ФГ «Західний Буг», позивач) звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України (ДФС України, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС), від 27 грудня 2017 року №486566/36932997, №486567/36932997, №486568/36932997; зобов'язання зареєструвати податкові накладні від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28, від 27 жовтня 2017 року №29.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначеними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28, від 27 жовтня 2017 року №29 з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями Комісії ДФС, вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки у рішеннях чітко не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а подані платником пояснення та документи підтверджують факт здійснення господарських операцій, за якими були складені податкові накладні від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28, від 27 жовтня 2017 року №29, складених за господарськими операціями із Товариством з обмеженою відповідальністю «Оліяр-Захід» (ТзОВ «Оліяр-Захід»).

Позивач зазначає, що реєстрація вказаних податкових накладних зупинялася відповідачем з підстави «податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних»; виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів.

Незважаючи на надані пояснення та первинні документи до них (договір поставки, банківські виписки), котрі підтверджують факт здійснення господарських операцій та спростовують припущення про їх ризиковість, рішеннями Комісії ДФС відмовлено у реєстрації таких податкових накладних.

Відповідач, приймаючи рішення, не врахував, що основним видом діяльності позивача є вирощування зернових, бобових культур і насіння олійних культур. Предметом господарських операцій була поставка насіння соняшника врожаю 2017 року. Первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження. Крім того, позивач уже мав господарські відносини із ТзОВ «Оліяр-Захід» і податкові накладні, виписані 05, 13, 23 жовтня 2017 року, були зареєстровані відповідачем безспірно.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

На підставі ухвали від 01 березня 2018 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позов (а.с.50-51) його вимог не визнав з тих підстав, що за результатами перевірки податкових накладних від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28, від 27 жовтня 2017 року №29 їх реєстрація була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ті відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», про що сформовано відповідні квитанції. Так було виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Такий перелік документів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567.

Проте позивачем не було надано всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій (надано лише банківські виписки та договори).

На підставі наведеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач у відповіді на відзив (а.с.72-74) зауважив, що згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

За правилами пункту 187.1 статті 187 цього Кодексу спірні податкові накладні складені за першою подією - датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок позивача як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

На виконання обов'язку, визначеного пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, подано для реєстрації податкові накладні.

Ні у оскаржуваних рішеннях, ні у відзиві на позов відповідач не зазначив, яких документів бракує та що такі документи можуть підтвердити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Суду додатково зазначив, що позивач з 2010 року займається вирощуванням зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур; має для цього виробничі потужності (техніку, обладнання, складські приміщення тощо). Господарські відносини із його контрагентом мають тривалий характер; відповідач податкові накладні за аналогічними поставками реєстрував і питань щодо підтвердження господарських операцій не виникало. Тому відмова у реєстрації податкових накладних з поставки такого самого товару є необґрунтованою.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Суду пояснив, що позивач надав за місцем податкового обліку письмові пояснення і первинні документи про передоплату товару, однак не надав первинних документів щодо походження товару, тому подані документи не були достатніми для висновку про реєстрацію податкових накладних, оскільки виникали сумніви щодо обсягів постачання та придбання.

Перевіривши доводи позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, заяви по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ФГ «Західний Буг» зареєстроване як юридична особа з 04 березня 2010 року; господарство є платником податку на додану вартість (ПДВ). Ці обставини підтверджуються копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.42), витягу з Реєстру платників податку на додану вартість від 16 лютого 2016 року (а.с.9).

При здійсненні операцій з постачання товарів (соняшнику врожаю 2017 року) для ТзОВ «Оліяр-Захід» було оформлено та надіслано відповідачу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28, від 27 жовтня 2017 року №29 (а.с.16-18).

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між учасниками справи) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

ФГ «Західний Буг» отримало квитанції від 13 грудня 2017 року про зупинення реєстрації податкових накладних від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28, від 27 жовтня 2017 року №29 (а.с.19-21).

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач у зазначених вище квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних повідомив, що такі податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД: 1206.

Так відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року №753/30621, далі Критерії оцінки) моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних /розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, котрим затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, такими документами є:

1) договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації за податковими накладними від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28, від 27 жовтня 2017 року №29 вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Відповідно до підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

У порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, позивач надав копії документів та пояснення щодо обсягів придбання товару, що ним був реалізований за господарськими операціями, щодо яких подані для реєстрації податкові накладні. В матеріалах справи містяться повідомлення щодо подачі документів за податковими накладними, реєстрація яких зупинена (а.с.22-35). Зокрема, позивач подав такі письмові пояснення та їх документальні підтвердження: виписки банку про передоплату ТзОВ «Оліяр-Захід» згідно з договором №ЗЮ-1/231017 від 23 жовтня 2017 року, сам договір поставки.

27 грудня 2017 року Комісією ДФС прийнято рішення №486566/36932997 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24 жовтня 2017 року №27, №486567/36932997 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 жовтня 2017 року №28, та №486568/36932997 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27 жовтня 2017 року №29 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.36-38).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідач не довів правомірність рішень 27 грудня 2017 року №486566/36932997, №486567/36932997 та №486568/36932997.

Відповідно до абзацу першого постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29 березня 2017 року №190 (далі - Постанова №190) Комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 752/30620 (далі- Порядок №566), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів. Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

Згідно із пунктом 16 Порядку №566 Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V ПК України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

За приписами пункту 19 Порядку №566 розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи: 1) доповідь секретаря Комісії; 2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби); 3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; 4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; 5) голосування; 6) оголошення головою Комісії результатів голосування; 7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання. Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

З оскаржуваних рішень Комісії ДФС від 27 грудня 2017 року №486566/36932997 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24 жовтня 2017 року №27, №486567/36932997 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 жовтня 2017 року №28, та №486568/36932997 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27 жовтня 2017 року №29 в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що вони прийняті з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що вказані рішення формально містять підставу для їх прийняття, що зазначена у Постанові №190, а саме: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Разом з тим, у зазначених рішеннях не вказано, які саме надані платником податків копії документів складені з порушенням законодавства та якими мотивами керувалася Комісія ДФС, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Відповідач витяги з протоколів засідань Комісії ДФС, на яких були прийняті рішення від №486566/36932997, №486567/36932997 та №486568/36932997, суду не надав, хоч такі вимагалися ухвалою від 01 березня 2018 року. Крім того, суд додатково зобов'язував відповідача надати такі документи у судовому засіданні 21 березня 2018 року.

Висновки ГУ ДФС у Волинській області від 26 грудня 2017 року №5144, №5141, №5143 (а.с.52-54) також не містять будь-якого обґрунтування невідповідності документів, поданих позивачем відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України; у них лише вказано, що відсутні документи на походження та вирощування сільськогосподарської продукції.

Проте у квитанціях від 13 листопада 2017 року про зупинення реєстрації податкових накладних (а саме вони доводяться платнику податків) фіскальним органом в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (з тим визначенням, яке наведене у пункті 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків. Платник податків повинен чітко розуміти, а не здогадуватися, чому реєстрацію податкової накладної зупинено та які конкретно документи йому слід подати для реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, на думку суду, подані позивачем документи на підтвердження господарських операцій відповідають умовам поставки, визначеним договором поставки від 23 жовтня 2017 року №ЗЮ-1/231017; ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних.

Так судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що слідує із копії виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9, зворот). Для здійснення господарської діяльності позивач має у користуванні адмінбудівлю, приміщення для переробки та зберігання зернової продукції, складські приміщення, обладнання та техніку для вирощування сільськогосподарської продукції, про що свідчать копії свідоцтва про право власності від 01 грудня 2011 року, договору оренди від 26 травня 2016 року, відомості про основні засоби (будівлі і споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар) - а.с.91-101.

Предметом договору поставки від 23 жовтня 2017 року №ЗЮ-1/231017 був соняшник врожаю 2017 року, що відповідає за змістом основному виду діяльності позивача.

Відтак, за таких обставин продаж соняшнику не повинен викликати сумнів у контролюючого органу у можливості продавати позивачем такий товар, який він сам і вирощує.

Як вбачається із копії звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року, а також звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01 грудня 2017 року (а.с.75-90), посівні площі під соняшник становлять 1024,99 га; зібрано урожай із усієї засіяної площі з обсягом виробництва 21143,46 ц.

Відповідно до договору від 23 жовтня 2017 року №ЗЮ-1/231017 передбачалася поставка соняшнику врожаю 2017 року у кількості 1300 т. Тобто, обсяги вирощеної продукції покривають обсяги постачання.

Оскільки договором поставки передбачено проведення авансового платежу у розмірі 10000000,00 грн. (пункт 3.2.1 договору), то на виконання умов договору покупець ТзОВ «Оліяр-Захід» здійснив авансові платежі, які були зараховані на рахунок позивача 24 жовтня 2017 року у сумі 2295000,00 грн., 25 жовтня 2017 року у сумі 2705000,00 грн., 27 жовтня 2017 року у сумі 5000020,00 грн. (а.с.27, 32 зворот, 35).

За датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню позивач з урахуванням приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України виписав податкові накладні від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28 та від 27 жовтня 2017 року №29 на вказані суми.

Поставка товару відбулася за окремими партіями пізніше - у період з 31 жовтня по 21 листопада 2017 року, про що свідчать копії видаткових накладних (а.с.102-120).

Отже, позивачем операції з поставки товарів здійснені ним в межах його господарської діяльності, є фактичними та підтверджуються первинними документами.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач має тривалі відносини зі своїм контрагентом ТзОВ «Оліяр-Захід». Податкові накладні від 05, 13 та 23 жовтня 2017 року №24-26 відповідач зареєстрував у безспірному порядку (а.с.39-41). При цьому ці накладні також були виписані на поставку соняшнику (загальною кількістю понад 260 т).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення від 27 грудня 2017 року №486566/36932997, №486567/36932997, №486568/36932997 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28, від 27 жовтня 2017 року №29 відповідно прийняті з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у них мотивів їх прийняття, тобто, є необґрунтованими, а відтак, позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування підлягають задоволенню.

За приписами пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу на приписи підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до яких податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічний механізм визначений пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність для належного захисту порушеного права позивача зобов'язати ДФС України зареєструвати податкові накладні від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28, від 27 жовтня 2017 року №29 у Єдиному реєстрі податкових накладних. Задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання до суду даного позову сплатив відповідно до платіжного доручення від 26 лютого 2018 року 10572,00 грн. (а.с.2).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4, частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, 1762,00 грн. - установлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року). У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 05 лютого 2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» роз'яснив, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року у справі №П/800/559/16.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, складеної та надісланої позивачем до Єдиного реєстру податкових накладних, у зв'язку з чим той просить суд зобов'язати відповідача зареєструвати цю податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, у позовній заяві позивачем заявлено основну та похідну вимоги, які стосуються вирішення одного публічно-правового спору немайнового характеру: реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тому така немайнова вимога щодо однієї податкової накладної має бути оплачена судовим збором у сумі 1762,00 грн., а щодо трьох податкових накладних - 5286,00 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 5286,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 26 лютого 2018 року (а.с.2). Решта суми судового збору може бути повернута позивачу у порядку, встановленому пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, пунктом 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27 грудня 2017 року №486566/36932997, №486567/36932997, №486568/36932997.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фермерського господарства «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича від 24 жовтня 2017 року №27, від 25 жовтня 2017 року №28, від 27 жовтня 2017 року №29.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича (АДРЕСА_1, код юридичної особи 36932997) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код юридичної особи 39292197) судові витрати у сумі 5286,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 16 квітня 2018 року