Рішення № 73373236, 13.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/226/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2017 № 008582 та припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 06.11.2017 № 004381.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні рейдової перевірки інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області 02.10.2017 року на 382 км автомобільної дороги М-07 Ягодин - Київ була проведена перевірка транспортного засобу марки DAF CF 85, д. р. н. НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (далі - ТЗ) АСС 107076 від 27.05.2009 належить позивачу, під керуванням ОСОБА_2 За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 034306 від 02.10.2017, у якому зазначено, що під час перевірки ТЗ виявлено відсутність товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) чи іншого, передбаченого законодавством документа на вантаж, а є лише видаткова накладна № РІ-004920 від 02.10.2017, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

06.11.2017 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі акту перевірки № 034306 від 02.10.2017, заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Степановим В.П. винесено постанову № 008582 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача у розмірі 1700,00 грн., за не оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39, 48 Закону № 2344-ІІІ, відповідальність за що передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Крім того, 06.11.2017 заступник начальника Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Степанов В.П. виніс позивачу припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт № 004381 з пропозицією вжити заходів до усунення виявлених порушень.

Позивач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2017 № 008582 та припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 06.11.2017 № 004381 протиправними з тих підстав, що вантаж перевозився для власних потреб без залучення перевізника на договірних умовах, а під час перевірки було надано документ на вантаж - видаткову накладну № РІ-004920 від 02.10.2017 про купівлю за готівку вантажу (щебінь базальтовий) у ДП «Регіон-Інвест».

Позивач просить визнати протиправними та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2017 № 008582 та припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 06.11.2017 № 004381.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 26-30) представник відповідача Бірук В.Я. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності за оскаржуваною постановою, оскільки в ході проведення перевірки не було надано ТТН або інший визначений законодавством документ на вантаж, при цьому, видаткова накладна не є документом на вантаж, а є первинним документом бухгалтерського обліку господарських операцій.

19.02.2018 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій не погодився із доводами відповідача (а. с. 44-45).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 1).

Крім того, ухвалою суду від 28.03.2018 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні (а. с. 52).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби з безпеки на транспорті від 29.09.2017 № 954 «Про затвердження щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби з безпеки на транспорті (а. с. 31-32) та згідно із направленням на перевірку Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 29.09.2017 року № 000049 (а. с. 33), головні спеціалісти Горбай М.П., Лущинський М.А., Котельчук М.С., Марков В.Ю. та старший державний інспектор Мельник В.І. на 382 км а/д М-07 «Ягодин - Київ» в зоні стаціонарного посту управління патрульної поліції смт. Маневичі Волинської області провели рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення, під час якої було складено акт № 034306 від 02.10.2017 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень і вантажів автомобільним транспортом (а. с. 34).

Як вбачається із вказаного акту № 034306 від 02.10.2017, проведено перевірку належного позивачу ОСОБА_1 транспортного засобу марки DAF CF 85, д. р. н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, при здійсненні внутрішнього перевезення вантажу «щебінь», та під час перевірки виявлені порушення: не оформлено ТТН або інший визначений законодавством документ на вантаж, не виконано припис № 011296 від 05.04.2017 (а. с. 34).

06.11.2017 заступник начальника Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Степанов В.П. виніс постанову № 008582 про застосування адміністративно-господарського штрафу, яким за не оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39, 48 Закону № 2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, постановив стягнути з перевізника ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. (а. с. 38).

Крім того, 06.11.2017 заступник начальника Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Степанов В.П. виніс припис № 004381 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до якого у зв'язку із виявленням у результаті перевірки порушення (відсутня ТТН або інший, визначений законодавством, документ на вантаж при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів) перевізнику ОСОБА_1 запропоновано вжити заходів до усунення виявлених порушень негайно з моменту отримання припису, але не пізніше 05.12.2017 (а. с. 39).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі постанови та припису, з огляду на таке.

Згідно із абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 цього ж Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні: документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про транзит вантажів», інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Згідно із розділом 1 (Терміни та поняття) Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Правила № 363), наведені у цих Правилах терміни та поняття вживаються в такому значенні: вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку; договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання; замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в узгоджені терміни; замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів; перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 3.1 розділу 3 (Правила укладання договорів) Правил № 363 визначено, що договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1.

Відповідно до пункту 11.1 розділу 11 (Правила оформлення документів на перевезення) Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Як вбачається із оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2017 № 008582, позивача притягнуто до відповідальності згідно із абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, у зв'язку із таким допущеним порушенням: не оформлені документи, перелік яких визначений статтями 39 та 48 зазначеного Закону.

Разом з тим, суд звертає увагу, що за приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян не за не оформлення документів, а за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Системний аналіз статей 1, 48, 60 Закону № 2344-ІІІ дає суду підстави дійти висновку, що до відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 60 цього Закону, можуть бути притягнуті лише ті автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату та мають укладені договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом на комерційній основі, але які надають такі послуги без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» окремо затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах (пункт 1) та для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб (пункт 2).

При цьому, як вбачається із пунктів 1, 2 вказаного Переліку, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, необхідно мати ТТН, тоді як для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, необхідно мати не ТТН, а накладну або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Відтак, визначальним для вирішення даного спору є встановлення того, чи здійснювалося 02.10.2017 перевезення вантажу «щебінь» належним ОСОБА_1 автомобілем марки DAF CF 85, д. р. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 на договірних умовах, чи таке перевезення зазначеного вантажу здійснювалося для власних потреб.

Як встановлено судом, під час проведення перевірки водій ОСОБА_2 надав документ, який підтверджує право власності на вантаж, а саме видаткову накладну № РІ-004920 від 02.10.2017, з якої вбачається придбання фізичної особи у ДП «Регіон-Інвест» (Рівненська область, Володимирецький район, с. Полиці, вул. Ковельська, 4) щебню базальтового в кількості 22,4 т за ціною 2016,00 грн., а також квитанцію до прибуткового касового ордеру від 02.10.2017 № 4426 про прийняття від ОСОБА_2 коштів в сумі 2016,00 грн. на підставі накладної № РІ-004920 (а. с. 14). Суд звертає увагу, що вказані документи датовані 02.10.2017, тобто днем проведення рейдової перевірки.

Суд бере до уваги доводи позивача про те, що вказаний щебінь, який 02.10.2017 перевозився належним ОСОБА_1 автомобілем марки DAF CF 85, д. р. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, був придбаний для власних потреб та транспортувався в с. Седлище Любешівського району, де був в подальшому вивантажений. При цьому, позивач подав суду документи, які підтверджують належність йому в с. Седлище Любешівського району земельної ділянки та нежитлового приміщення, які використовуються у його господарській діяльності (а. с. 15-16).

Таким чином, доказів того, що при здійсненні 02.10.2017 перевезення вантажу «щебінь» належним ОСОБА_1 автомобілем марки DAF CF 85, д. р. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 надавалися саме послуги з перевезення вантажу на договірних умовах відповідачем суду не надані.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин та поданих учасниками справи доказів, перевезення 02.10.2017 вантажу «щебінь» автомобілем марки DAF CF 85, д. р. н. НОМЕР_2 з с. Полиці Волидимирецького району Рівненської області (місце знаходження ДП «Регіон-Інвест», де було куплено щебінь) до с. Седлище Любешівського району Волинської області (місце здійснення господарської діяльності позивача) не є послугою з перевезення вантажу в розумінні статті 1 Закону № 2344-ІІІ, вказане перевезення вантажу здійснювалося для власних потреб та за наявності накладної на вантаж.

Відтак, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки акту перевірки від 02.10.2017 № 034306 про порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, у зв'язку з чим з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування прийнятих на підставі зазначеного акту постанови та припису.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір в сумі 3524,00 грн. згідно із квитанцією від 09.02.2018 № 0.0.959669373.1 (а. с. 2, 22). При цьому, оскільки позивач одночасно заявив дві позовні вимоги майнового (про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2017 № 008582) та немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування припису щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 06.11.2017 № 004381), тому відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 3674-VІ) позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 704,80 грн. за позовну вимогу майнового характеру та в сумі 1762,00 грн. за позовну вимогу немайнового характеру, а всього необхідно було сплатити судовий збір в сумі 2466,80 грн.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2466,80 грн. В той же час, переплачена сума судового збору у розмірі 1057,20 грн. може бути повернута позивачеві за його клопотанням ухвалою суду в порядку, визначеному статтею 7 Закону № 3674-VІ.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06 листопада 2017 року № 008582.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Укртрансбезпеки у Волинській області щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 06 листопада 2017 року № 004381.

Стягнути з Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1-Б) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 2466 гривень 80 копійок (дві тисячі чотириста шістдесят шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх