Рішення № 73373054, 12.04.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/406/18

2/201/1040/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 квітня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Кияшко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу в порядку загального провадження за позовом департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року до суду з позовом звернувся Департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків та судових витрат.

В своєму позові позивач посилався на те, що Депатраментом ДАБІ у Дніпропетровській області 03.06.2016 року зареєстрована декларація № ДП 143161551943 про готовність до експлуатації об'єкту «Реконструкція приміщень №№ 01 - 4 - 3 - 01 - 4 - 7 магазину непродовольчих товарів за адресою проспект Леніна, 51 (вбудоване приміщення № 01) (проспект Свободи, 51 у м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області) під кафе типу «Закусочна» забудовник - ОСОБА_3 Відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування. Посилаючись на закон, зазначив, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюю органи місцевого самоврядування відповідно до закону. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Законом встановлено строки, упродовж яких мають бути укладені договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Пайова участь у розвитку інфраструктури міста полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до міського до міського бюджету коштів для створення і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста. У разі ухилення замовника від укладання договору про пайову участь або несплату пайової участі до введення об'єкту в експлуатацію, пайова участь сплачується або стягується після введення об'єкта в експлуатацію. Згідно зі ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Таким чином, на думку позивача, на підставі викладених норм законодавства відповідач зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування. Проте, визначений законодавством та Порядком обов'язок замовник будівництва ОСОБА_1 не виконав, не уклав з департаментом економічного розвитку Кам'янської міської ради договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста до прийняття вищевказаного об'єкта будівництва до експлуатації. Відповідно до положень ст. 71 Бюджетного кодексу України, надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». На момент будівництва відповідачем об'єкта та прийняття його в експлуатацію, органи місцевого самоврядування знаходились поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та були позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору. Позивачем було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виконання вимог закону листом (лист від 19.10.2017 № 06 - 04/650), який було отримано відповідачем, що підтверджено повідомленням про вручення поштового повідомлення. Згідно з Порядком, у разі ухилення замовника від укладання договору про пайову участь або несплату пайової участі до введення об'єкту в експлуатацію, пайова участь сплачується або стягується після введення об'єкта в експлуатацію. Посилаючись на практику розгляду судами цивільних справ, зокрема, постанову ВСУ від 22.03.2017 року № 3-1553гс16, позивач зазначив, що реконструкція будівлі без забудови нової земельної ділянки не звільняє замовника від обов'язку укласти договір про пайову участь, а також від перерахування коштів пайової участі. Крім цього, неправомірна бездіяльність замовника щодо його обов'язку взяти участь у створенні та розвитку інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту є протиправною формою поведінки, внаслідок якої міська рада позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів (упущена вигода), що перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача, сукупність наведених елементів є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків. Розрахунок суми стягуваних збитків (несплачених коштів пайової участі) відповідача становить 17 969 грн. Розмір пайової участі, який підлягає перерахуванню до міського бюджету становить 1 796,90 грн. Відповідач своє зобов'язання не виконав. Тому, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету м. Кам'янське 1 796,9 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди а також стягнути з відповідача на користь департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради судові витрати у справі у розмірі 1 600 грн.

У судове засідання представник позивача Департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради Ігнатенко О.Ю. не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. ст. 280, 281,282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням міської ради від 30.03.2016 року № 122 - 06/VII затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дніпродзержинськ (а.с. 6 - 7).

Вказаним Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дніпродзержинськ визначено, що залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури міста Кам'янське з департаментом економічного розвитку міської ради (а.с. 8 - 12).

03 червня 2016 року департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Дніпропетровській області зареєстрована декларація № ДП143161551943 про готовність до експлуатації об'єкту «Реконструкція приміщень №№01-4-3-01-4-7 магазину непродовольчих товарів за адресою: проспект Леніна, 51 (вбудоване приміщення № 01) (проспект Свободи, 51) у м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області під кафе типу «Закусочна». Замовник - громадянин України ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, 12.09.1998 року; 49010, АДРЕСА_1 (а.с. 21).

Відповідно до відомостей наданих ВАДР Управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України ГУДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований 12.03.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 40).

Загальна кошторисна вартість реконструкції становить 17 969 грн. (а.с. 23).

Листом департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради від 19.10.2017 року вих. 06 - 04/650 керівникові ПП «Еталон» ОСОБА_5 повідомлено про необхідність укладення договору про пайову участь та сплати коштів до бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету (а.с. 27).

24 жовтня 2017 року раніше зазначений лист було отримано ПП «Еталон» за адресою проспект Свободи, 32 м. Кам'янське.

Листом департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради від 20 грудня 2017 року вих. 06 - 02/788 ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1, було повідомлено про необхідність укладення договору про пайову участь та сплати коштів до бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету (а.с. 25).

Відповідно до розрахунку суми, наданої департаментом економічного розвитку Кам'янської міської ради, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 32), розмір коштів пайової участі, який підлягає сплаті становить 10 (десять) % загальної кошторисної вартості будівництва без застосування відповідних коефіцієнтів. Збитки у вигляді упущеної вигоди від несплачених коштів пайової участі становлять 1796,90 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані наступними нормативно - правовими актами.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надане визначення замовника, яким є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Частиною 1 ст. 40 цього Закону передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Законом встановлено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а саме - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

На виконання цих вимог, рішенням Камянської міської ради від 30.03.2016 №122-06/VІІ "Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Дніпродзержинськ" затверджено Порядок та умови розрахунку розміру пайової участі замовників, що залучатимуться на розвиток інфраструктури міста (далі Порядок).

Рішенням міської ради від 30.03.2016 №122-06/VІІ визначено, що залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури міста Кам'янське з Департаментом економічного розвитку міської ради.

Згідно з п.1.4 - 1.6, п.п. 2.1.3 Порядку, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у місті Дніпродзержинськ, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством та Порядком та письмово звернутись до департаменту економічного розвитку міської ради із заявою щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Пайова участь у розвитку інфраструктури міста полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до міського бюджету коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. У разі ухилення замовника від укладення договору про пайову участь або несплату пайової участі до введення об'єкту в експлуатацію, пайова участь сплачується або стягується після введення об'єкта в експлуатацію.

Пайова участь здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між замовником та міською радою або виконавчим органом міської ради - департаментом економічного розвитку міської ради відповідно до наданих повноважень.

Згідно ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дніпродзержинськ встановлено, що саме на замовника покладено обов'язок укладення договору про пайову участь і сплати відповідних коштів.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію та капітальний ремонт існуючої забудови (ст.ст. 2, 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 4,9 Закону України "Про архітектурну діяльність")

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва: реконструкція будівлі №№01-4-3-01-4-7 магазину непродовольчих товарів за адресою: проспект Леніна, 51 (вбудоване приміщення № 01) (проспект Свободи, 51) у м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області під кафе типу «Закусочна».

Тобто, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16 та від 22.03.2017 у справі №908/312/16.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.ч.1,2 ст.22 Цивільного кодексу України).

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 4.1 Порядку, затвердженого рішенням від 30.03.2016 №122-06/VІІ, встановлено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста визначається департаментом економічного розвитку міської ради на підставі наданої інформації управління містобудування та архітектури міської ради протягом 10 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста визначається шляхом добутку базового розміру пайової участі на відповідні коефіцієнти, зазначені у порядку, за виключенням розміру пайової участі зазначеному в п.4.4 Порядку (4.2 Порядку).

Згідно з п.4.4 Порядку у разі введення обєкта в експлуатацію без сплати пайової участі, розмір пайової участі, яка сплачується замовником становить 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва нежитлових споруд та 4 відсотка загальної кошторисної вартості будівництва житлових будинків і споруд.

Граничний розмір пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури з урахування коефіцієнтів не може перевищувати, зокрема: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва обєкта для нежитлових будівель та споруд (п.4.5 Порядку).

Згідно з пунктом 16 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованого Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 03.06.2016 №ДП 143161551943, кошторисна вартість будівництва об'єкта:

- Реконструкція приміщень №№ 01-4-3-01-4-7 магазину непродовольчих товарів за адресою: проспект Леніна, 51 (вбудоване приміщення № 01) (проспект Свободи, 51) у м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області під кафе типу «Закусочна» складає 17 969 грн.

Розрахунок величини пайової участі наведено в розрахунку стягуваної суми (а.с. 32) та здійснено на підставі даних про кошторисну вартість будівництва об'єктів, зазначену замовником, згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами за базовою формулою: ПУ = Кв х Б х Кс х Р х Ке х Кз х Кі, де:

ПУ - розмір пайової участі замовника під час будівництва об'єкта;

Кв - загальна кошторисна вартість об'єкта будівництва - 17 969,00 грн. (інформація вказана замовником будівництва в декларації про готовність об'єктів до експлуатації №ДП 143161551943);

Б - базовий розмір пайової участі замовника) - (п.4.3 Рішення №122-06/УП);

Кс - коефіцієнт соціально-економічного значення об'єкта будівництва для міста -(таблиця 1 додатка 1 до Рішення);

Р - коефіцієнт, що враховує кількість збережених та додатково створених робочих місць - 1 (таблиця 2 додатка 1 до Рішення);

Ке - коефіцієнт, що враховує екологічну безпеку - (таблиця 3 додатка 1 до Рішення);

К3 - зональний коефіцієнт, що враховує територіальне розміщення об'єкта будівництва;

Ко - коефіцієнт, що враховує обсяг інвестицій - (таблиця 5 додатка до Рішення).

Позивачем враховано, що розмір пайової участі замовника не може перевищувати 10% кошторисної вартості об'єкта будівництва відповідно до статті 40 Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності".

У разі введення об'єкту в експлуатацію без сплати пайової участі, розмір пайової участі, яка сплачується замовником становить 10 (десять) відсотків загальної кошторисної вартості будівництва нежитлових будівель і споруд.

Враховуючи, що об'єкт будівництва введений в експлуатацію, розмір коштів пайової участі, який підлягає сплаті становить 10 (десять) відсотків загальної кошторисної вартості будівництва.

Розмір завданих збитків у вигляді упущеної вигоди від несплачених коштів пайової участі становить 1796,90 грн.

ОСОБА_1 не прийняв участь в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, хоча зобов'язаний був це зробити.

Оскільки об'єкт будівництва введений в експлуатацію у 2016 році, укласти договір про пайову участь не є можливим з огляду на вимоги Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як зазначалося вище, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода) (ст. 22 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особо, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обовязкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Камянська міська рада позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому, наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному звязку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 22.03.2017 у справі № 908/312/16.

Судом встановлено, що відповідач є замовником реконструкції, а отже відповідно до наведених вище норм зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом укладення відповідного договору.

Відповідач не звернувся до Департаменту економічного розвитку Камянської міської ради для укладення договору пайової участі, чим порушив норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Оскільки позивач обрав спосіб захисту у вигляді стягнення збитків, а саме упущеної вигоди, то розмір цих збитків має розраховуватися станом на день звернення з позовом до суду. На момент звернення позивача з позовом до суду чинним є рішення Камянської міської ради від 30.03.2016 №122-06/VІІ "Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Дніпродзержинськ", яким затверджено Порядок та умови розрахунку розміру пайової участі замовників, що залучатимуться на розвиток інфраструктури міста.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2018 у справі №904/3110/17 замовник будівництва, який не звернувся до органу місцевого самоврядування та не сплатив кошти пайової участі у розвитку інфраструктури під час дії нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування, який на момент звернення позивача до суду втратив чинність, зобов'язаний виконати свій обов'язок на підставі чинного на момент звернення позивача до суду нормативно-правового акта.

Таким чином, позивачем вірно обрано нормативний акт для розрахунку збитків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, то на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1 600 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків та судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь бюджету міста Кам'янське 1 796 (одну тисячу сімсот дев'яносто шість) гривень 90 коп. збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу) згідно з розрахунком суми збитків на бюджетний рахунок (р/р 31519921700013 управління держказначейства у Дніпропетровській області, МИФО 805012, код ОКПО 38028588 УДКС м. Кам'янське; код бюджетної класифікації 24170000:01).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради (р/р 35411001035081, ГУДКСУ у Дніпропетровській обл., МФО 805012, ЄДРПОУ 34827792) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одну тисячу шістсот) гривень.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.С. Федоріщев