Вирок № 73373051, 16.04.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1204/18

Провадження № 1-кп/175/89/18

Вирок

Іменем України

16 квітня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Данильченка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040440001050 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, ІПН НОМЕР_1, невійськовозобов'язаного, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

06 червня 2017 року приблизно о 22.00 годині, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_1 проходив по АДРЕСА_2, де на узбіччі дороги біля паркану побачив велосипед «STERN CITY 1.0 LADY 26» на 21 передачу білого кольору, який належить ОСОБА_2.

У цей момент у обвинуваченого виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який у зазначений час і у зазначеному місці він сів на вказаний велосипед вартістю 7874,10 грн. і залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав повністю і пояснив, що за обставин, викладених у обвинувальному акті, викрав велосипед ОСОБА_2, і того ж дня продав його малознайомому чоловіку за 1000 грн. У подальшому його батько компенсував потерпілому заподіяну ним шкоду, у зв'язку з чим ОСОБА_2 не має до нього претензій. У вчиненому щиросердно кається та просить призначити запропоноване прокурором покарання.

Його провина у вчиненні зазначеного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими за згодою сторін у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку про те, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 31 березня 2018 року, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу ОСОБА_1, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання разом з батьком, зі слів - фактично працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини та активне сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_1, його ставлення до наслідків злочину, віднесеного ч.3 ст.12 КК України до категорії середньої тяжкості, а також позиції прокурора та потерпілого щодо виду та міри покарання, суд вважає можливим призначити покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.185 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Потерпілий у своїй заяві від 31.03.2018 року вказав, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде (а.с.п.8).

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 300 грн., що підтверджується звітом про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 1005/18 від 20.03.2018 року (а.к.п.27).

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 300 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Дніпровському районі Дніпропетровської області, розрахунковий рахунок - 35210043080875, 35225243080875 в ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, ОКПО - 37976087, призначення платежу: за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1005/18 від 20 березня 2018 року).

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко