Рішення № 73372736, 20.02.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2480/17

Провадження № 2/175/1009/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.,

при секретарі Ратушній Л.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою страховою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо», третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення суми страхового відшкодування, шкоди, про захист прав споживача, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з додатковою страховою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо», третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення суми страхового відшкодування, шкоди, про захист прав споживача.

На підтвердження позову ОСОБА_1, посилається на те, що ним було укладено договір добровільного страхування з Товариством з додатковою страховою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо». Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався здійснювати позивачу страхові виплати за умови настання страхового випадку. 26 жовтня 2016 року стався страховий випадок перелом п'яточної кістки (згідно довідки від 27 жовтня 2016 року виданої КЗ Новомосковським ЦРЛ «ДОР» м. Новомосковськ).

Згідно Листка Непрацездатності, серія АДБ № 648096, виданого Комунальним закладом «Новомосковською центральною міською лікарнею» Дніпропетровської області від 27 жовтня до 24 листопада 2016 року перебував на лікарняному, а також згідно Листка непрацездатності, серія АДБ № 531198, виданого Комунальним закладом «Новомосковською центральною міською лікарнею» Дніпропетровської області від 25 листопада до 23 грудня 2016 року, позивач продовжував перебував на лікарняному, з діагнозом перелом правої п'яточної кістки.

Відповідно Довідки виданої Комунальним закладом «Новомосковською центральною міською лікарнею» Дніпропетровської області від 23 грудня 2016 року, в якій вказано, що ОСОБА_1, перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря травматолога КЗ «Новомосковської центральної міської лікарні Дніпропетровської обласної ради» з 25 листопада 2016 до 23 грудня 2016 року, і в Новомосковський центральній районній лікарні з 26 жовтня 2016 до 24 листопада 2016 року.

Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, видана КЗ «Новомосковською центральною міською лікарнею» Дніпропетровської обласної ради» від 23 грудня 2016 року, що позивач дійсно перебував на лікуванні, з діагнозом перелом правої п'яточної кістки (виписка додається).

Відповідно даного вищевказаного положення, ОСОБА_1, 26 грудня 2017 року, звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової Компанії «Кредо» з відповідною заявою про виплату відшкодування, у зв'язку зі страховим випадком, який з ним стався 26 жовтня 2016 року.

Відповідач, вказані виплати у встановлений договором строк не провів, а направив листа відповідь № 37.7.0.0/179 від 06 лютого 2017 року про відмову у страховому відшкодуванні, опираючись на п. 3.1 умов страхування до договору, у разі настання події, яка має ознаки страхового випадку, страхувальник або застрахована особа, повинні в термін, передбачений договором, повідомити страховика про його настання.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь страхові виплати.

У судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином. Про поважність причини неявки представник відповідача суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавства, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, на користь якої ухвалено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки до виконання іншої умови договору.

Судом було встановлено, що позивачем було укладено договір добровільного страхування з Товариством з додатковою страховою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо». Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався здійснювати позивачу страхові виплати за умови настання страхового випадку. 26 жовтня 2016 року стався страховий випадок перелом п'яточної кістки (згідно довідки від 27 жовтня 2016 року виданої КЗ Новомосковським ЦРЛ «ДОР» м. Новомосковськ).

Відповідно до ч. 3 ст. 991 ЦК України рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2017 року, позивач звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової Компанії «Кредо» з відповідною заявою про виплату відшкодування, у зв'язку зі страховим випадком, який з ним стався 26 жовтня 2016 року.

Відповідач, вказані виплати у встановлений договором строк не провів, а направив листа відповідь № 37.7.0.0/179 від 06 лютого 2017 року про відмову у страховому відшкодуванні, опираючись на п. 3.1 умов страхування до Договору, у разі настання події, яка має ознаки страхового випадку, страхувальник або застрахована особа, повинні в термін, передбачений Договором, повідомити страховика про його настання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обов'язки страховика та страхувальника передбачені ст.ст. 988, 989 ЦК України.

Страховик зобов'язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; 5) за заявою страхувальника, у разі здійснення страховиком заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна, переукласти з ним договір страхування; 6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.

Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди.

Страхувальник зобов'язаний: 1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором; 2) при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; 3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним; 4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення; 5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника.

Підстави для відмови від здійснення страхової виплати передбачені ст. 991 ЦК України, а саме страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

На підставі зазначеного, судом встановлено порушення відповідачем ст.526 ЦК України та норми ЗУ «Про страхування», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності ст. 141 ЦПК України судові витрати, віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 76-83, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 901, 979, 988, 989, 991 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою страховою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо», третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення суми страхового відшкодування, шкоди, про захист прав споживача - задовольнити.

Стягнути з ТДВ Страхової компанії «КРЕДО» (ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) страхові виплати.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Ребров