Постанова № 73372042, 12.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/13774/17 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О.М. Провадження № 22-ц/773/431/18 Категорія: 69 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар судового засідання - Вергун Т.С.,

за участю: представника заявника ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа Управління Державної міграційної служби у Волинській області, про встановлення факту постійного проживання на території України за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України ОСОБА_4. Заяву мотивує тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Безмеін Туркменської Радянської Соціалістичної Республіки. 10.12.2011 року між нею та громадянином Польської Республіки був зареєстрований шлюб, відбулась зміна прізвища з ОСОБА_4 на ОСОБА_3. Вона є громадянином Польської Республіки, що підтверджується паспортом, виданим 25.03.2014 року органами влади Польської Республіки. На даний час перебуває в Україні, в м. Краматорську Донецької області. ЇЇ матір - ОСОБА_6, є громадянкою Туркменістану, за національністю - українка. Баба ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за національністю є українкою, в період з 1940-х по 1960-ті роки постійно проживала на території України. В листопаді 1944 року ОСОБА_4 разом з сім'єю була переселена з Люблінського воєводства Польщі в Дніпропетровську область, а вже 1946 року вона прибула до м. Луцьк, де надалі проживала в АДРЕСА_1. ОСОБА_4 навчалась у школі № 3 в період з 1946 рік по 1953 рік, однак жодних документів з того часу в заявника не збереглось. В 1960-х роках ОСОБА_4 з території України переїхала до Туркменістану, де і померла в 2015 році. Встановлення факту постійного проживання баби ОСОБА_4 на території України необхідно їй для отримання громадянства України.

Просить встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_4

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 07 лютого 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_3, заінтересована особа Управління Державної міграційної служби у Волинській області, про встановлення факту постійного проживання на території України ОСОБА_4 відмовлено.

Заявник ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції, в якій, покликаючись на неповне з'ясування обставин справи, неправильну оцінку доказів, просить скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким заяву задовольнити. Зазначає, що судом першої інстанції не були враховані та досліджені представлені заявником докази, було безпідставно і необґрунтовано відхилено заяву про виклик свідків, які могли надати безпосередню інформацію про проживання ОСОБА_4 на території України, а саме в м. Луцьку. Суд прийшов до хибного висновку щодо бажання заявника отримати подвійне громадянство.

Управлінням Державної міграційної служби України у Волинській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що заявник не подала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту проживання ОСОБА_4 на території України. З копії паспорта ОСОБА_4 вбачається лише, що вона за національністю українка, однак законодавство України не передбачає залежність набуття громадянства від національності, на яку посилається заявник.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не доведено наявність обставин, якими вона обґрунтовує заяву про встановлення факту постійного проживання її баби ОСОБА_4 на території України.

Такі висновки суду є правильними, ґрунтуються на повно встановлених обставинах справи та нормах матеріального права.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено чіткий перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути встановлені судом, в той же час частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

В заяві заявником зазначено, що встановлення факту постійного проживання її баби ОСОБА_4 на території України необхідний їй для отримання громадянства України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повно рідні та неповно рідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24.08.1991 р. на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повно рідні та неповно рідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

При цьому питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано, крім Закону України «Про громадянство України», також Указом Президента України від 27 березня 2001р. № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень». Відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» та Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт постійного проживання діда чи баби заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з дідом чи бабою, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року в місті Безмеін Туркменської РСР, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1. З копії даного свідоцтва також встановлено, що матір'ю ОСОБА_9 є ОСОБА_6.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 її матір'ю є ОСОБА_10.

10 грудня 2011 року ОСОБА_9 уклала шлюб з громадянином Польської республіки ОСОБА_11 та змінила прізвище на ОСОБА_3.

Заявником подано суду копію паспорта ОСОБА_10, з якого вбачається, що вона є громадянкою Туркменістану, за національністю - українка.

Згідно копії архівної довідки Державного архіву Львівської області вбачається, що ОСОБА_4 разом з родиною в 1944 році була переселена у Дніпропетровську область з населеного пункту Богутичі Грубешівського повіту Люблінського воєводства (Польща).

Разом з тим, з копії відповіді Державного архіву Волинської області від 24 липня 2017 року вбачається, що з перевірених частково збережених документах Луцького кущового адресного бюро при Луцькій міській управі за 1941-1944 роки відомості про ОСОБА_10 не виявлено.

Звертаючись із заявою, ОСОБА_3 зазначила, що її бабуся - ОСОБА_4, факт постійного проживання якої на території України вона просить встановити, померла, однак до справи не додано документів, які б підтверджували дану обставину, свідоцтва про смерть.

У матеріалах справи відсутні письмові докази, які б підтверджували факт саме постійного проживання ОСОБА_4 на території України в 1940-1960 рр., як зазначає заявник, і таких доказів суду не надано.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник заявника зазначила, що просить встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_4 в період з 1946 по 1953 роки.

З долучених до апеляційної скарги фотографій не вбачається, що вони зроблені на території України, та у вказаний в заяві період. Ці фотографії не підтверджують проживання ОСОБА_4 на території України. Покликання заявника про те, що судом безпідставно відмовлено в допиті свідків, які могли б підтвердити факт проживання її бабусі на території України, не заслуговують на увагу суду, оскільки покази даних свідків - родичів бабусі викликають сумніви в їх юридичній незацікавленості.

Судом першої інстанції підставно враховано, що заявником не надано будь-яких доказів про те, чи зверталась вона із заявою про припинення громадянства Польської Республіки до компетентних органів. До того ж, заявником не зазначено в зв'язку з чим вона хоче набути громадянство України, при тому що вона вже є громадянином Польської Республіки.

Відомості щодо постійного проживання ОСОБА_4 на території України відсутні, а тому суд правильно відмовив у встановленні даного факту.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді: