Рішення № 73371195, 12.04.2018, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/633/17

Провадження по справі № 2/129/52/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2018 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ковчежнюка В.М.,

з участю секретаря Хохлюк У.Ю.

представника позивача адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Гайсині в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «Зернопродукт МХП» про визнання договору оренди землі недійсним, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

Встановив:

20.02.2017 р. до суду заявлено позов ОСОБА_3 до Гайсинської філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» про визнання договору оренди землі недійсним, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

22.02.2017 р. відкрито провадження в справі і призначено її до попереднього розгляду на 10.03.2017 р.

23.03.2017 р. Гайсинська філія ПрАТ «Зернопродукт МХП» повідомила, що не може бути відповідачем в справі.

31.03.2017 р. заявлено уточнений ОСОБА_3 позов до ПрАТ «Зернопродукт МХП» про визнання договору оренди землі недійсним, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

01.06.2017 р. представник позивача заявила клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

01.06.2017 р. ухвалено призначити судову почеркознавчу експертизу, витребувано оригінали документів зі зразками почерку і підпису покійної ОСОБА_5 з договором оренди № 610 від 18.09.2007 р. включно, провадження зупинено до отримання висновку експертів.

28.08.2017 р. до суду надійшов висновок експертів № 4367/4368/17-21 від 18.08.2017 р.; 30.10.2017 р. і 13.11.2017 р. представник відповідача не з'явився, 04.12.2017 р. провадження в справі відновлено, замінено відповідача Гайсинську філію ПрАТ «Зернопродукт МХП» на ПрАТ «Зернопродукт МХП», справу до розгляду призначено на 15.01.2018 р.

22.01.2018 р. з урахуванням приписів ч.3 ст.274 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено її до розгляду на 09.02.2018 р.

20.02.2018 р. від відповідача надійшов відзив.

12.03.2018 р. ухвалено справу призначити до судового розгляду на 12.04.2018 р., за клопотанням представника відповідача з Гайсинського районного суду витребувано матеріали цивільних справ 129/4438/13-ц; 129/2195/15-ц.

В судовому засіданні 12.04.2018 р. допитаний як свідок представник позивача позовні вимоги підтримала і дала показання про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_5, єдиним спадкоємцем всіх прав та обов'язків якої є ОСОБА_3 згідно з заповітом від 12.10.2012 р.; до складу спадщини входить право власності на земельну ділянку № 41 кадастровий НОМЕР_1 розміром 2.8 га для сільськогосподарського виробництва на території Гранівської сільської ради та права і обов'язки зареєстрованого 03.04.2008 р. договору оренди цієї земельної ділянки між ОСОБА_5 та ПрАТ «Зернопродукт МХП» № 610-Г-Г-В від 18.09.2007 р., підпис на якому від імені орендодавиці ОСОБА_5 виконано іншою особою і оригіналу якого відповідач їй не надав; 26.10.2015 р. на підставі рішення Гайсинського районного суду № 129/2195/15-ц від 12.08.2015 р. та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 00039-В від 08.08.2001 р. право власності на спадкову земельну ділянку зареєстровано за спадкоємцем ОСОБА_3, реєстраційний № 758409705208; 16.11.2016 р. ОСОБА_3 як законний власник письмово звернувся до ПрАТ «Зернопродукт МХП» з вимогою припинити користування належною йому земельною ділянкою на території Гранівської сільської ради, але 30.11.2016 р. йому в цьому письмово відмовлено з огляду на те, що за ст.32 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-ХІV «Про оренду землі», п.38 договору оренди № 610 від 18.09.2007 р. земельної ділянки № 41 перехід права власності на орендовану земельну ділянку не є підставою розірвання договору.

Представник позивача вважала спірний договір оренди землі недійсним з моменту його укладення через непідписання його орендодавицею ОСОБА_5 і відсутністю внаслідок цього її волевиявлення, про що позивач міг довідатися з часу виникнення у нього права на позов - дня державної реєстрації за ним права власності на спадкову земельну ділянку 26.10.2015 р., а фактично довідався після ознайомлення з висновком експертів від 18.08.2017 р. про виконання підпису на спірному договорі від імені його матері ОСОБА_5 іншою особою; стверджувала, що підписання договору оренди № 610 земельної ділянки № 41 не орендодавцем та відмова відповідача повернути цю земельну ділянку позивачеві порушують його право власника використовувати її на власний розсуд, а тому просила визнати спірний договір недійсним та зобов'язати відповідача земельну ділянку повернути позивачеві зі стягненням на його користь всіх судових витрат (оплата судового збору, вартості експертизи і правничої допомоги).

Представник відповідача проти позову заперечив і з посиланням на висновки ВСУ в справах № 6-2469цс16; № 6-17цс17 від 16.11.2016 р. та від 22.02.2017 р. відповідно пояснив, що в задоволенні позову необхідно відмовити через пропуск строку позовної давності, про що письмово ним заявлено у відзиві, оскільки позивач ще з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 міг довідатися про непідписання спірного договору його матір'ю-орендодавицею, а звернувся до суду 20.02.2017 р., пропустивши загальний трирічний строк; при цьому звернув увагу, що висновок експертів від 18.08.2017 р. носить не категоричний, а вірогідний (ймовірний) характер через відсутність у експертів вільних зразків підпису ОСОБА_5 не менше ніж на 15 документах, що передбачено п.1.8 Наказу Мін'юсту від 08.10.1998 р. № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», - експерт же досліджував лише 6 документів; при цьому у відзиві (а.с.144) зазначено, що «сплив строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові лише за умови обґрунтованості позову, тобто за умови наявності порушеного права».

З урахуванням позицій представників сторін, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне позов задовільнити повністю з таких міркувань.

Доведено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, єдиним спадкоємцем за заповітом всіх прав та обов'язків якої є ОСОБА_3; до складу спадкових прав та обов'язків спадкодавиці входили право власності на земельну ділянку № 41 кадастровий НОМЕР_1 площею 2.8 га для сільськогосподарського виробництва на території Гранівської сільської ради та умови зареєстрованого 03.04.2008 р. договору її оренди на строк 15 років між ОСОБА_5 та ПрАТ «Зернопродукт МХП» № 610-Г-Г-В від 18.09.2007 р., якого орендодавець не підписувала і на руках не мала; юридичне право власності у ОСОБА_3 на цю земельну ділянку виникло під час його державної реєстрації 26.10.2015 р., з цього дня у нього виникли і право на його судовий захист та об'єктивна можливість довідатися про порушення права зверненням до суду за призначенням почеркознавчої експертизи; 16.11.2016 р. ОСОБА_3 письмово зажадав у ПрАТ «Зернопродукт МХП» припинити користування його земельною ділянкою, на що 30.11.2016 р. отримав письмову відмову через існування договору оренди від 18.09.2007 р.; 28.08.2017 р. до Гайсинського районного суду надійшов висновок експертів від 18.08.2017 р. про виконання в зазначеному договорі підпису в графі «орендодавець» не самою ОСОБА_5, а іншою особою, що згодом стало відомо позивачеві.

Спірні правовідносини в системному взаємозв'язку регламентуються нормами:

-ч.1 ст.215 ЦК України, за якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України;

-ч.3 ст.203 ЦК України, за змістом якої учасник правочину повинен виявити на нього волю, його волевиявлення має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-ч.1 ст.205, ч.2 ст.207, п.4 .1 ст.208, ч.2 ст.792 ЦК України, ст.14 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-ХІV «Про оренду землі», відповідно до яких договір оренди землі укладається в письмовій формі, а існування в учасника цього договору волевиявлення на його укладення підтверджується його особистим підписом в договорі;

-ст.ст.1216, 1218 ЦК України, за якими спадкуванням є перехід до спадкоємця прав і обов'язків спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті;

-ч.4 ст.334 ЦК України, згідно з якою права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону;

-ст.391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки ОСОБА_5 особисто не підписувала договору № 610-Г-Г-В від 18.09.2007 р. оренди земельної ділянки № 41 кадастровий НОМЕР_1 площею 2.8 га для сільськогосподарського виробництва на території Гранівської сільської ради, то цей договір є недійсним з моменту його укладення через відсутність волевиявлення орендодавця.

З огляду на те, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, а її спадкоємець ОСОБА_3 юридичне право власності на зазначену земельну ділянку отримав після державної реєстрації цього права на неї 26.10.2015 р., то саме з 26.10.2015 р. у нього як у юридичного власника виникло право на судовий захист цих прав.

Зважаючи на порушення з боку ПрАТ «Зернопродукт МХП» прав володіння і користування успадкованою землею власника ОСОБА_3 використанням земельної ділянки на підставі недійсного договору її оренди і відмовою повернути, то задля захисту цих прав позивача зареєстрований 03.04.2008 р. договір оренди № 610-Г-Г-В від 18.09.2007 р. необхідно визнати недійсним і зобов'язати відповідача земельну ділянку № 41 кадастровий НОМЕР_1 площею 2.8 га для сільськогосподарського виробництва на території Гранівської сільської ради повернути позивачеві.

Висновки суду підтверджуються такими доказами:

-зазначеними вище показаннями допитаного як свідок представника позивача;

-державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 00039-В, виданим 08.08.2001 р. на ім'я ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_5 належало право власності на земельну ділянку № 41 кадастровий НОМЕР_1 площею 2.8 га для сільськогосподарського виробництва на території Гранівської сільської ради (а.с.17);

-договором оренди № 610-Г-Г-В від 18.09.2007 р. земельної ділянки № 41 кадастровий НОМЕР_1 розміром 2.8 га для сільськогосподарського виробництва на території Гранівської сільської ради, зареєстрованим 03.04.2008 р. між ОСОБА_5 та ПрАТ «Зернопродукт МХП», в графі «орендодавець» якого проставлено підпис «Колісник» (а.с.8-11);

-висновком експертів № 4367/4368/17-21 від 18.08.2017 р. та зразками почерку і підпису покійної ОСОБА_5, згідно з якими підпис на договорі оренди № 610-Г-Г-В від 18.09.2007 р. від імені орендодавиці ОСОБА_5 виконано не самою ОСОБА_5, а іншою особою (а.с.81-85, 163-180);

-заповітом від 12.10.2012 р., яким ОСОБА_5 все своє майно заповіла ОСОБА_3 (а.с.14);

-свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 02.01.2013 р., відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років померла ОСОБА_5 (а.с.12);

-Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 46269815 від 26.10.2015 р., за яким 26.10.2015 р. за ОСОБА_3 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку № 41 кадастровий НОМЕР_1 розміром 2.8 га для сільськогосподарського виробництва на території Гранівської сільської ради на підставі рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 12.08.2015 р. № 129/2195/15-ц (а.с.16);

-заявою № 214 від 16.11.2016 р. до ПрАТ «Зернопродукт МХП» про вимогу ОСОБА_3 припинити користування належною йому земельною ділянкою № 41 розміром 2.8 га для сільськогосподарського виробництва на території Гранівської сільської ради (а.с.18);

-відповіддю ПрАТ «Зернопродукт МХП» № 233 від 30.11.2016 р. про відмову ОСОБА_3 в поверненні земельної ділянки № 41 через існування договору її оренди від 18.09.2007 р. і його неприпинення переходом права власності на неї від спадкодавиці до спадкоємця (а.с.19).

Заперечення представника відповідача проти позову суд відхиляє:

-щодо пропуску позивачем строку позовної давності три роки внаслідок початку його перебігу в день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1, - тому що з цього дня спірна земельна ділянка йому належала тільки фактично, в зв'язку з чим права на судовий захист і на перевірку підозри (припущення) про невчинення особисто його матір'ю ОСОБА_5 підпису на договорі оренди судово-експертним шляхом він не мав; лише з дня державної реєстрації права власності на спадкову земельну ділянку 26.10.2015 р. ОСОБА_5 отримав реальне юридичне право на позов проти орендаря для перевірки експертним шляхом підозри (припущення) про непідписання договору оренди орендодавцем та повернення її собі, - з цих міркувань строку позовної давності позивач не пропустив і саме в цьому аспекті потрібно враховувати висновки ВСУ в справах № 6-2469цс16 і № 6-17цс17, на які у відзиві послався представник відповідача як на правову підставу визначення часу початку перебігу строку позовної давності;

-щодо порушення експертами п.1.8 Наказу Мін'юсту від 08.10.1998 р. № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», то в зазначених нормативних актах такого пункту взагалі немає, а за п.12 Науково-методичних рекомендацій як вільні, так і експериментальні зразки буквеного письма бажано надавати не менше ніж на 5 аркушах; чим коротший досліджуваний текст, тим більше необхідно зразків; вільні зразки підпису надаються по можливості не менше ніж на 10 документах, - в нашому ж випадку експерти отримали достатньо зразків для вірогідного (ймовірного) висновку про непідписання спірного договору саме орендодавцем ОСОБА_5 і достовірність цього висновку поза розумним сумнівом підтверджується дослідницькою його частиною, фактом відсутності другого примірника договору оренди у спадкодавиці та спадкоємця і правовою позицією представника відповідача, який знає, що суд відмовляє в задоволенні позову через пропуск строку позовної давності тільки за умови обґрунтованості позовних вимог, тобто у разі існування порушень прав позивача з боку відповідача;

-щодо отримання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 орендної плати в повному обсязі, - зважаючи на невідносність зазначеного факту до змісту правовідносин недійсності правочину; в даному випадку юридичних підстав у відповідача використовувати землю спадкодавиці та спадкоємця не було і немає, а за фактичне користування ПрАТ «Зернопродукт МХП» з ними розрахувався в прийнятній мірі, що законом не заборонено.

З огляду на повне задоволення позову відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути всі судові витрати: 640,00 грн. судового збору, 2228,40 грн. вартості експертизи і 3108,00 грн. витрат на правничу допомогу, разом 5976,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,

Вирішив:

Позов задовільнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди № 610-Г-Г-В від 18.09.2007 р. земельної ділянки площею 2.800 га № 41 кадастровий НОМЕР_1 на території Гранівської сільської ради між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем ЗАТ «Зернопродукт МХП», зареєстрований Гайсинським відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗ», реєстровий номер у Державному реєстрі земель 040880900101 від 03.04.2008 р.

Зобов'язати ПрАТ «Зернопродукт МХП» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку № 41 площею 2.800 га кадастровий НОМЕР_1 на території Гранівської сільської ради відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 00039-В, виданого 08.08.2001 р., рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 12.08.2015 р. № 129/2195/15-ц та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 46269815 від 26.10.2015 р.

Стягнути з ПрАТ «Зернопродукт МХП» на користь ОСОБА_3 5976 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 40 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: