Постанова № 73370723, 10.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2018 р. Справа№ 910/4852/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представники сторін:

від апелянта - не прибули,

від позивача - Шкаровський Д.О. - ордер КВ № 28730 від 01.05.2017,

Ващенко В.О. - ордер КВ № 381502 від 01.07.2017,

від відповідача - не прибули

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект»на рішенняГосподарського суду міста Києвавід 29.06.2017у справі№ 910/4852/17 (суддя Мандриченко О.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»доПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Николаєвстройкомплект»прозобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - позивач, ТОВ «МГЗ») звернулося з даним позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, ПАТ «Укрзалізниця») про зобов'язання відповідача змінити дані в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів по власних вантажних вагонах ТОВ «МГЗ» за №№ 59499921, 59537159, 59533158, 59493106, 59535229, 59498618, 59499368, 59534180, 59533851, 59493072, 59534958, 59499970, 59534768, 59537662, 59530113, 59499145, 59495119, 59536748, 59498766, 59535302, 59533877, 59493262, 59492371, 59535419, 59530071, 59499939, 59495127, 59492348, 59536474, 59536342, 59493247, 59492561, 59536805, 59533083, 59499475, 59493767, 59532770, 59499962, 59494278, 59492660, 59538165, 59537753, 59537233, 59536946, 59534784, 59534081, 59532622, 59494229, 59543454, 59535575, 59535559, 59536516, 59535443, 59534552, 59533927, 59530121, 59498642, 59536912, 59530212, 59499855, 59493700, 59493486, 59533836, 59493213, 59537654, 59492637, 59538082, 59492025, 59495077, 59492249, 59494567, 59543926, 59535781, 59534941, 59534578, 59534313, 59533976, 59533042, 59492967, 59535708, 59534842, 59530667, 59537274, 59534172, 59492231, 59532705, 59535823, 59493320, 59534511, 59492702, 59495150, 59532853, 59534651, 59493957, 59533703, 59533729, 59535252, 59537449, 59537803, 59534883, 59533174, 59532945, 59499384, 59537738, 59493734, 59532812, 59492306, 59536953, 59499822, 59536888, 59533067, 59534115, 59534503, 59530170, 59492264, 59492074, 59498675, 59537456, 59535930, 59536334, 59495101, 59492777, 59536201, 59533711, 59538322, 59538264, 59538132, 59537340, 59537027, 59535757, 59535369, 59535237, 59535013, 59532929, 59530659, 59530535, 59499111, 59498501, 59495069, 59495036, 59499566, 59494880, 59494807, 59494203, 59493122, 59492728, 59492546, 59492538, 59492413, 59492389, 59537464, 59533653, 59532465, 59530543, 59530485, 59499673, 59499277, 59498915, 59492488, 59492082, 59538116, 59537886, 59536565, 59536243, 59535047, 59534255, 59534073, 59492983, 59492934, 59492215, 59533133, шляхом зняття ознаки оренди з причини «Повернення орендованого вагону власнику» (код 08).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір про передачу рухомого складу в тимчасове користування №260-У від 16.08.2012 (далі - Договір) припинив свою дію з 01.01.2016, оскільки позивач відмовився продовжувати його дію. Для можливості використання позивачем власних вагонів необхідно зняти ознаку оренди з вагонів у Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів по власних вантажних вагонах. Відмова внести відповідні зміни до банку даних порушує право позивача на користування та розпорядження власними вагонами.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість вимог позивача належними доказами, просив суд у позові відмовити. При цьому відповідач наголошував на тому, що для зняття ознаки оренди з вагонів позивачу необхідно подати заяву про зняття ознаки оренди та акти повернення майна з оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/4852/17 позов задоволено повністю.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінити дані в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів по власних вантажних вагонах, шляхом зняття ознаки оренди з причини «Повернення орендованого вагону власнику».

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» 1 600,00 грн. судового збору.

В обґрунтування рішення суд послався, зокрема, на відсутність правових підстав для відмови внести відповідні зміни, оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі № 915/1316/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Приватного підприємства «Николаевстройкомплект» зобов'язано останнього повернути вагони в кількості 171 одиниці та стягнуто неустойку в сумі 18 441 734,40 грн. Також цією постановою було встановлено, що Договір про передачу рухомого складу в тимчасове користування №260-У від 16.08.2012 припинив свою дію з 01.01.2016. З урахуванням звернення позивача до відповідача щодо внесення відповідних змін, яке не було виконано, що порушує права позивача на користування власним майном, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство «Николаєвстройкомплект» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/4852/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає про помилковість та передчасність висновків суду першої інстанції, оскільки постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі № 915/1316/16, яку прийнято судом до уваги та покладено в основу рішення, переглядається в касаційному порядку. Неврахування судом першої інстанції, що в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів по власних вантажних вагонах міститься запис про перебування спірних вагонів у користуванні апелянта, що свідчить про необхідність залучення останнього в якості третьої особи. Також не було враховано, що дії відповідача щодо невнесення змін відповідали вимогам «Порядку внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді: Пашкіна С.А., Чорногуз М.Г. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2017.

29.08.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив припинити провадження за апеляційною скаргою, оскільки оскаржуване рішення не зачіпає права та обов'язки апелента. Крім того, до відзиву було додано постанову Вищого господарського суду України від 02.08.2017 у справі № 915/1316/16, якою залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017.

У зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному, розгляд справи 05.09.2017 не відбувся.

Після виходу судді Агрикової О.В. з лікарняного, Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.09.2017, у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці та судді Чорногуз М.Г. на навчанні, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/4852/17 колегію суддів у складі головуючого судді Агрикової О.В., суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.,

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 справу № 910/4852/17 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 04.10.2017.

03.10.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» надійшло клопотання про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 відкладено розгляд справи на 01.11.2017.

01.11.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному, розгляд справи 01.11.2017 не відбувся.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Агрикової О.В. на лікарняному, призначено проведення повторного автоматичного розподілу, в результаті чого справу № 910/4852/17 передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 справу № 910/4852/17 прийнято до провадження у складі колегії суддів головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.01.2018.

15.01.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 915/1316/16.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції від 15.12.2017, зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.01.2018, у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/4852/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 справу № 910/4852/17 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 14.02.2018.

31.01.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» надійшли:

- відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив припинити провадження за апеляційною скаргою, оскільки оскаржуване рішення не зачіпає права та обов'язки апелента,

- заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 відкладено розгляд справи на 14.03.2018 та надано Приватному підприємству «Николаєвстройкомплект» тиждень для подання всіх клопотань та додаткових доказів.

20.02.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» надійшло клопотання про призначення судової залізнично-транспортної експертизи.

05.03.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення та набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 915/1316/16, № 915/59/18, № 915/1043/16.

07.03.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» надійшли:

- заперечення на клопотання про призначення судової залізнично-транспортної експертизи.

- клопотання про застосування заходів процесуального примусу.

13.03.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

14.03.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» повторно надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 915/1316/16.

У судовому засіданні 14.03.2018 було оголошено перерву в розгляді справи до 19.03.2018.

У судовому засіданні 19.03.2018 представниками сторін було надано пояснення стосовно клопотань та по суті спору, які також відображені в письмових поясненнях сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 було відмовлено у задоволенні клопотань Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» про: залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; призначення судової залізнично-транспортної експертизи; зупинення провадження у даній справі до вирішення та набрання законної сили судовими рішеннями у пов'язаних справах № 915/1316/16, № 915/59/18, № 915/1043/16. Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про застосування заходів процесуального примусу. Оголошено перерву в розгляді справи до 20.03.2018. Мотиви відмови у задоволенні клопотань наведені в цій ухвалі.

Враховуючи перебування головуючого судді Ткаченка Б.О. з 20.03.2018 на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 розгляд справи призначено на 03.04.2018.

03.04.2018 через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Руденко М.А., Мартюк А.І.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого суддям: Ткаченко Б.О., Мартюк А.І., Руденко М.А. відводу, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 матеріали справи № 910/4852/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2018 заяву Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Руденко М.А. передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Суліма В.В., суддів: Гаврилюка О.М., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 колегією суддів у складі головуючого судді Суліма В.В., суддів: Гаврилюка О.М., Шаптали Є.Ю. у задоволенні заяви Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» про відвід головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Руденко М.А. - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 розгляд справи у складі головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Руденко М.А. призначено на 10.04.2018.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.04.2018, у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/4852/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 справу прийнято до провадження у зазначеному складі колегії.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» у поясненнях, наданих у судових засіданнях, заперечували проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просили суд припинити провадження за апеляційною скаргою, у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення не зачіпає його прав та інтересів. У випадку, якщо суд дійде висновку про порушення прав апелянта, відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представник Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» у поясненнях, наданих у попередніх судових засіданнях, зокрема 19.03.2018, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/4852/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» у судові засідання не прибув, пояснення по суті спору надав у відзиві.

Колегія суддів звертає увагу на ч. 3 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Тобто, положеннями ч. 3 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України апелянту надано процесуальні права та обов'язки учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Колегія вважає, що у випадку встановлення судом порушення прав, інтересів та (або) обов'язків оскаржуваним рішенням, апелянта слід залучити у якості третьої особи.

Судова колегія, з урахуванням наданих сторонами усних та письмових пояснень, дійшла висновку про необхідність залучення Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Про порушення прав та інтересів апелянта оскаржуваним рішенням свідчить те, що він є користувачем спірних вагонів, не залежно від припинення дії Договору, доки не будуть внесені відповідні зміни до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів по власних вантажних вагонах, які є предметом даного позову.

Щодо відсутності представників апелянта та відповідача у судовому засіданні, слід відмітити, що ухвала суду про дату та час судового засідання була направлена за тим ж адресами, що й попередні ухвали. Явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалася. Представник Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» був присутнім у попередніх судових засіданнях, в останньому - заявив відвід, який відповідно до ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України вирішується протягом двох днів. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Приватне підприємство «Николаєвстройкомплект» та Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» були належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи тривалий строк розгляду спору, наявні письмові пояснення у справі від апелянта та відповідача, а також надання пояснень по суті спору апелянтом та позивачем у попередніх судових засіданнях, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні без участі відсутніх представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

16.08.2012 між ТОВ «МГЗ» (далі - власник) та ПП «Николаєвстройкомплект» (далі - замовник) укладено Договір про передачу рухомого складу в тимчасове користування №260-У (далі - Договір).

За умовами Договору власник зобов'язався передати у тимчасове платне користування замовнику залізничні вагони, зокрема, хопер-цементовози.

На виконання умов Договору ТОВ «МГЗ» передало, а ПП «Николаєвстройкомплект» прийняло 191 вагон, що підтверджується додатками до Договору від 16.08.2012 № 1, від 18.05.2013 № 2, від 01.08.2013 № 3, від 15.10.2013 № 4, від 28.10.2013 № 5 та відповідними актами приймання-передачі вагонів у ремонт.

У зв'язку з поверненням ПП «Николаєвстройкомплект» наприкінці 2014 року 20 вагонів, у користуванні замовника залишилися вагони у кількості 171 одиниці.

27.11.2015 ТОВ «МГЗ» надіслало ПП «Николаєвстройкомплект» лист № 1642/101-05117-05 від 26.11.2015, в якому запропонувало розірвати Договір на підставі п. 8.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 18.05.2013), яким передбачено розірвання (припинення) Договору шляхом письмового повідомлення іншої сторони за 15 днів до закінчення його строку дії.

15.09.2016 ТОВ «МГЗ» звернулося до ПП «Николаєвстройкомплект» повторно з вимогою про повернення вагонів.

ПП «Николаєвстройкомплект» вимоги ТОВ «МГЗ» про повернення вагонів виконані не були.

Враховуючи наведене, ТОВ «МГЗ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ПП «Николаєвстройкомплект» про зобов'язання повернути вагони в кількості 171 одиниці та стягнути неустойку в сумі 18 441 734,40 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2017 у справі № 915/1316/16 за позовом ТОВ «МГЗ» до ПП «Николаєвстройкомплект» про зобов'язання повернути вагони в кількості 171 одиниці та стягнення неустойки у сумі 18 441 734,40 грн. відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «МГЗ».

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі № 915/1316/16 позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ПП «Николаєвстройкомплект» повернути ТОВ «МГЗ» вагони в кількості 171 одиниці на станцію повернення (станція Жовтнева). Стягнуто з ПП «Николаєвстройкомплект» на користь ТОВ «МГЗ» неустойку в сумі 18 441 734,40 грн., витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 206 700,00 грн. та зі сплати судового збору за апеляційний перегляд справи у сумі 228 885,80 грн.

При цьому, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі № 915/1316/16 встановлено, зокрема, що Договір припинив свою дію з 01.01.2016.

Тобто, станом на дату винесення оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/4852/17, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі № 915/1316/16 встановлено факт припинення дії Договору з 01.01.2016 та обов'язок ПП «Николаєвстройкомплект» повернути вагони ТОВ «МГЗ».

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналогічні положення містить ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017), якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, зазначені вище обставини були встановлені у справі № 915/1316/16 та не потребують повторного доказування, оскільки її учасниками були ТОВ «МГЗ» та ПП «Николаєвстройкомплект».

Крім того, судова колегія звертає увагу, що постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 у справі № 915/1316/16, було залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017.

16.09.2016 ТОВ «МГЗ», вважаючи припиненим Договір з 01.01.2016, звернулося до ПАТ «Укрзалізниця» з листом № 1152/10105-11705 про зняття ознаки оренди з вагонів у кількості 171 одиниці згідно з переліком, що належать позивачу на праві приватної власності.

03.10.2016 позивач отримав від відповідача лист № Н31-01/703, в якому було зазначено, що згідно з п. 2.2 Порядку внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (далі - АБД ПВ), затвердженого 25.03.2015 № ЦЗМ-14/458 (далі - Порядок), реєстрація вагонів в АБД ПВ по причині повернення орендованих вагонів власнику здійснюється при наданні акту приймання-передачі вагонів з оренди із зазначенням дати та станції виведення з оренди; при достроковому розірванні договору оренди надаються додатково: документи, передбачені договором оренди (лист-погодження про дострокове розірвання договору оренди, додаткова угода тощо).

06.03.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою № НГЗ-Исх.-01-17-121 про зміну даних по власних вантажних вагонах.

Відповідач відповіді на вказану заяву не надав, зміни до АБД ПВ не вніс.

Позивач посилається на те, що у зв'язку з наявністю в АБД ПВ ознаки оренда, він позбавлений права розпоряджатися вагонами, які є його власністю.

Враховуючи, що відповідач не вніс зміни до АБД ПВ, позивач звернувся за захистом свого порушеного права та просить суд зобов'язати відповідача змінити дані в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів по власних вантажних вагонах ТОВ «МГЗ» за наведеним переліком вагонів, шляхом зняття ознаки оренди з причини «Повернення орендованого вагону власнику» (код 08).

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

За приписами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

За змістом положень ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться і в ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного прав, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Обраний позивачем спосіб захисту відповідає змісту порушеного права та, у разі задоволення позову, може призвести до фактичного відновлення порушеного права.

Як передбачено ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи припинення дії Договору з 01.01.2016 внаслідок його розірвання, правовідносини сторін за Договором юридично припинились, що підтверджено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі № 915/13146/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017.

Таким чином, у ПП «Николаєвстройкомплект» виник обов'язок повернути ТОВ «МГЗ» вагони в кількості 171 одиниці, які перебували у користуванні апелянта.

Обмеження ТОВ «МГЗ» щодо користуванням власними спірними вагонами було пов'язане з переданням їх в оренду ПП «Николаєвстройкомплект» на підставі Договору, про що внесено відповідні дані до АБД ПВ.

У зв'язку з припиненням дії Договору, ТОВ «МГЗ» звернулося до ПАТ «Укрзалізниці» з питанням щодо зняття ознаки оренди з спірних вагонів.

Необхідність внесення та зміни даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ передбачена Порядком внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, який розроблено у відповідності до Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 14.02.2015 № 168/26613 та Методичних положень по веденню Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затверджених шістдесят першою Радою із залізничного транспорту держав-учасниць СНД.

Цей Порядок розповсюджується на вантажні вагони, що перебувають у власності операторів, підприємств, організацій, установ, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які орендують їх в інших власників або якими вони володіють на підставі договору управління майна, договору про спільну діяльність тощо, а також на вагони, які перебувають на балансі державних вагонних компаній.

Як встановлено вище, відповідач, як на підставу відмови у задоволенні вимоги позивача, посилався на відсутність акту приймання-передавання вагонів з оренди.

Відповідно до положень п. 2.2 Порядку, для внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах в АБД ПВ НЧ залізниці приписки вагону отримує від власника вагонів заявку за формою додатку 1 до цього Порядку та відповідний пакет документів.

Приписами п. 2.3 Порядку передбачено перелік документів, які НЧ залізниці (служба статистики залізниці, однією з функцій якої є приймання та перевірка документів власника вагонів за місцем їх приписки) приписки вагонів отримує від власника вагонів, залежить від причин внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до АБД ПВ згідно таблиці.

Положеннями п. 2.2, 2.3 Порядку встановлено, що таким документом має бути, зокрема, акт приймання-передавання з оренди (код 8).

До внесення відповідних змін, ТОВ «МГЗ» позбавлене права користуватися та розпоряджатися власними вагонами. Після внесення відповідних даних до АБД ПВ позивач зможе повернути вагони самостійно і користуватися та розпоряджатися ними.

У свою чергу, ПП «Николаєвстройкомплект» зберігає право на таке користування, оскільки в АБД ПВ міститься відмітка про перебування вагонів в оренді.

Тобто, фактично правовідносини з оренди можуть припинитися після зняття ознаки оренди з вагонів у АБД ПВ.

З урахуванням встановленого, враховуючи припинення дії Договору та обов'язок ПП «Николаєвстройкомплект» повернути вагони, відмова ПАТ «Укрзалізниця» від внесення змін до АБД ПВ порушує права ТОВ «МГЗ» на користування та розпорядження власними вагонами.

При цьому, судова колегія відмічає, що Порядком дійсно вимагається акт приймання-передавання з оренди. Проте, підписання такого акту можливе у добровільному порядку при передачі вагонів.

Тобто, складається ситуація в якій відмова орендаря від передачі вагонів та підписання акту позбавляє орендодавця (власника) можливості внести відповідні зміни до АБД ПВ.

Колегія суддів звертає увагу, що встановлення постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі № 915/1316/16 факту припинення дії Договору та зобов'язання повернути вагони є підставою для внесення відповідних змін до АБД ПВ, яка не може ставитися у формальну залежність від положень Порядку. Зокрема з огляду на те, що Порядок є внутрішнім документом ПАТ «Укрзалізниця» та не може, у даному конкретному випадку, обмежувати право власника на розпорядження своїм майном (вагонами) з формальних причин.

Згідно ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що припинення дії Договору, підтверджене, зокрема, судовим рішенням, яке є обов'язковим на всій території України, є підставою для внесення відповідних змін до АБД ПВ.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

У відповідності до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1 та 2 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, наслідком припинення дії Договору та, відповідно, права тимчасового користування ПП «Николаєвстройкомплект» вагонами Позивача, в силу положень ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, є припинення зобов'язань та правовідносин за Договором.

Оскільки Договір був правовою підставою для оренди вагонів та внесення до АБД ПВ даних про їх оренду, то незняття ПАТ «Укрзалізниця» ознаки оренди порушує право власності Позивача, передбачене ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, а також свідчить про наявність підстав для припинення правовідносин щодо оренди вагонів ПП «Николаєвстройкомплект» між власником вагонів, замовником та ПАТ «Укрзалізниця» (щодо наявності відмітки про оренду в АБД ПВ).

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість вимоги позивача та зобов'язання відповідача внести зміни до АБД ПВ щодо 171 одиниці вагонів, власником яких є ТОВ «МГЗ».

Посилання апелянта у заяві про відвід на те, що даний спір підвідомчій адміністративним судам, судова колегія вважає безпідставними, оскільки жодних доводів та доказів, які б підтверджували віднесення даного спору до юрисдикції адміністративних судів апелянтом не наведено. У суду відсутні підстави вважати, що ПАТ «Укрзалізниця» виконує владні повноваження під час внесення змін до АБД ПВ на підставі Порядку. Крім того, Порядок затверджено Заступником генерального директора ПАТ «Укрзалізниця» та він є внутрішнім документом відповідача.

Слід також зазначити, що, у даному конкретному випадку, наявність чи відсутність договору між позивачем та відповідачем не є та не може бути підставою для відмови у внесенні змін до АБД ПВ, оскільки така відмова, у випадку не повернення добровільно вагонів та не складення акту, порушує право позивача на відновлення можливості фактичного використання власних вагонів. Більш того, укладення відповідного договору є відносинами між позивачем та відповідачем, на інтереси апелянта зазначена обставина жодним чином не впливає.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Приватним підприємством «Николаєвстройкомплект» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/4852/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Приватне підприємство «Николаєвстройкомплект» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 50, 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Залучити Приватне підприємство «Николаєвстройкомплект» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Николаєвстройкомплект» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/4852/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4852/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 16.04.2018