Рішення № 73370508, 11.04.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року Справа № 923/108/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», в особі Скадовської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», місцезнаходження: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, ідентифікаційний код: 38728486

до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт», місцезнаходження: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, ідентифікаційний код: 01125703

про стягнення 21099,34 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Ясиненко В.І., представник за довіреністю № 8187 від 06.12.2017 року

від відповідача - не прибув.

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Скадовської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - Позивач) звернулося із позовом про стягнення з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» (далі - Відповідач) заборгованості за стоянку буксирів біля причалів за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, у розмірі 21099,34 грн., з яких: 19649,22 грн. - основний борг, 309,67 грн. - 3 % річних, 1140,45 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на положення Закону України «Про морські порти України», Наказу Міністерства інфраструктури України № 216 від 27.05.2013 року «Про портові збори», ст. 193 ГК України ст. ст. 526, 530, 610, 625 ЦК України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем вимог законодавства щодо сплати причального збору за використання об'єктів портової інфраструктури (причалів) для стоянки буксирів м/б «Скадовськ», м/б «Инженер Капустин» та б/к «Николай Иванченко».

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.02.2018 року. Розгляд справи, на підставі ст. ст. 12, 247 ГПК України здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження.

Справу розглянуто в судових засіданнях 28.03.2018 року та 11.04.2018 року, в межах строку, визначеного ст. 248 ГПК України.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов, з підстав зазначених у ньому та вирішити питання про відшкодування за рахунок Відповідача понесених ними витрат на оплату судового збору.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями з відмітками про отримання повноважним представником Відповідача: ухвали про відкриття провадження від 28.02.2018 року - 13.03.2018 року, ухвали від 28.03.2018 року - 06.04.2018 року. Своїм правом подати відзив на позовну заяву Відповідач у строки, встановлені судом, не скористався.

Таким чином, справа, відповідно до ч.9 ст. 81, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, була розглянута за відсутності Відповідача за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні 11.04.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення позивача, суд

встановив:

Правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України визначені Законом України «Про морські порти України».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України», адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).

Пунктом 13 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про морські порти України» визначено, що адміністрація морських портів України утворюється, в тому числі, з метою справляння та цільового використання портових зборів.

Позивач - Скадовська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» здійснює свою діяльність на основі Положення про Скадовську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрацію Скадовського морського порту), затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, № 184 від 18.04.2014 року (а.с. 50-56).

Відповідно до п. 2.1. Положення, філія створена з метою забезпечення функціонування морського порту Скадовськ, організації та забезпечення безпеки мореплавства, утримання та ефективного використання державного майна закріпленого за філією та отримання прибутку.

До повноважень філії, згідно п. 2.2. Положення, зокрема, відноситься справляння та цільове використання портових зборів.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 10842808 від 14.10.2013 року (а.с. 137), Позивач на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України № 163 від 19.03.2013 року, Наказу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 17 від 13.06.2013 року, на праві господарського відання користується, в тому числі, причалами № 1-5 Скадовського морського торговельного порту.

Вказані причали, згідно довідки за вих. № 23-21-04-683 від 02.04.2018 року (а.с. 139) знаходяться на балансі Позивача.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 22 Закону України «Про морські порти України», у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

За змістом ч. 4 ст. 22 Закону України «Про морські порти України», причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача.

Згідно із п. п. 5.1. та п. 5.2. Наказу Міністерства інфраструктури України № 216 від 27.05.2013 року «Про портові збори», причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу. Для суден груп А, Б, В (буксири), Г, Д (крім військових суден ВМС ЗС України) і Е (спортивні судна, приватні яхти, парусні судна та риболовні судна, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій, а також судна портового флоту, що не належать або не орендуються власником(ами) (балансоутримувачами) причалів) застосовуються ставки, наведені у додатку 5 до цього Порядку, який передбачає наступні ставки причального збору, для інших випадків, а також для буксирів, спортивних суден, приватних яхт, парусних суден та риболовних суден, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій (куб. м за добу) - 0,0114дол. США для суден закордонного плавання, 0,00114дол. США для суден каботажного плавання.

Отже, зобов'язання сторін в даній справі виникають безпосередньо із законів України.

Як вбачається із довідки, складеної головним диспетчером Скадовської філії Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» (а.с. 9) з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року для стоянки суден м/б «Скадовськ», м/б «Инженер Капустин», б/к «Николай Иванченко» використовувалися об'єкти портової інфраструктури Позивача - причали морського порту Скадовськ.

Згідно класифікаційних свідоцтв (а.с. 121-123), вказані судна відносяться до категорії буксирів та належать Відповідачу. До вказаних суден, згідно п. 5.2 Наказу № 216 від 27.05.2013 року застосовуються ставки, наведені у додатку 5.

За фактом використання Відповідачем, протягом січня-грудня 2017 року причалів морського порту Скадовськ, Позивачем по кожному із суден були виставлені дисбурсментські рахунки (а.с. 85-120) та виставлені окремі рахунки зі сплати причального збору за стоянку буксирів, які разом з актами виконаних робіт, що були підписані та скріплені печатками обох сторін (а.с. 29-34) направлялися на адресу Відповідача.

Так, Позивачем протягом січня-грудня 2017 року були виставлені: за січень 2017 року, рахунок № 17 від 31.01.2017 року на суму 1697,93 грн. (а.с. 10), що був отриманий Відповідачем 03.02.2017 року (а.с. 17); за лютий 2017 року, рахунок № 53 від 28.02.2017 року на суму 1530,05 грн. (а.с. 10), який був отриманий Відповідачем 03.03.2017 року (а.с. 18); за березень 2017 року, рахунок № 104 від 31.03.2017 року на суму 1688,96 грн. (а.с. 11), отриманий Відповідачем 06.04.2017 року (а.с. 19); за квітень 2017 року, рахунок № 164 від 30.04.2017 року на суму 1608,86 грн. (а.с. 11), отриманий Відповідачем 10.05.2017 року (а.с. 20); за травень 2017 року, рахунок № 227 від 31.05.2017 року на суму 1649,95 грн. (а.с. 12), отриманий Відповідачем 07.06.2017 року (а.с. 21); за червень 2017 року, рахунок № 291 від 30.06.2017 року на суму 1581,29 грн.(а.с. 12) отриманий Відповідачем 10.07.2017 року (а.с. 22); за липень 2017 року, рахунок № 357 від 31.07.2017 року на суму 1622,72 грн. (а.с. 13), отриманий Відповідачем 03.08.2017 року (а.с. 23); за серпень 2017 року, рахунок № 446 від 31.08.2017 року на суму 1601,69 грн.(а.с. 13), отриманий Відповідачем 04.09.2017 року (а.с. 24); за вересень 2017 року, рахунок № 476 від 30.09.2017 року на суму 1606,86 грн.(а.с. 14), отриманий Відповідачем 13.10.2017 року (а.с. 25); за жовтень 2017 року, рахунок № 529 від 31.10.2017 року на суму 1679,95 грн. (а.с. 14), отриманий Відповідачем 03.11.2017 року (а.с. 26); за листопад 2017 року, рахунок № 415 від 30.11.2017 року на суму 1636,72 грн.(а.с. 15), отриманий Відповідачем 05.12.2017 року (а.с. 27); за грудень 2017 року, рахунок № 464 від 22.12.2017 року на суму 1744,24 грн.(а.с. 16), отриманий Відповідачем 03.01.2018 року (а.с. 28). Усього на суму 19649,22 грн.

Разом з тим, Відповідач, оплату причального збору за жодним рахунком не здійснив, що стало підставою для звернення Позивача до суду із цим позовом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. В свою чергу, згідно із статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки строк виконання Відповідачем зобов'язань з оплати причального збору не визначений, здійснити оплату він мав протягом семи днів з дня пред'явлення Позивачем такої вимоги. Отже, зі спливом семиденного строку з моменту пред'явлення вимоги таке зобов'язання вважається простроченим.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними, допустимими та достовірними доказами Позивачем доведено факт виникнення та прострочення зобов'язань Відповідача з оплати причальних зборів за період з січня по грудень 2017 року, що визначені Законом України «Про морські порти України» та Наказом Міністерства інфраструктури України № 216 від 27.05.2013 року «Про портові збори» у сумі 19649,22 грн. Відповідачем вказані обставини у встановленому законом порядку не спростовані, з огляду на що суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості у заявленій сумі.

Також, Позивачем до стягнення з Відповідача заявлено 309,67 грн. - 3% річних та 1140,45 грн. - інфляційних збитків.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Прострочення Відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення з Відповідача 3 % річних та інфляційних втрат (а.с. 36-48), суд задовольняє їх у заявленій сумі, зі стягненням з Відповідача 309,67 грн. - 3 % річних та 1140,45 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України Позивачу за рахунок Відповідача відшкодовується 1762,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Скадовської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» (місцезнаходження: 75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, ідентифікаційний код: 01125703) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Скадовської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (місцезнаходження: 75700, Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2, ідентифікаційний код: 38728486) заборгованість у розмірі 21099,34грн., з яких: 19649,22 грн. - основний борг, 309,67 грн. - 3% річних, 1140,45 грн. - інфляційні збитки, а також судовий збір у сумі 1762,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 16.04.2018 року

Суддя Т.А. Остапенко