Рішення № 73370219, 11.04.2018, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 квітня 2018 р. Справа № 918/335/17

Суддя Марач В. В., при секретарі Ярощук О.С., розглянувши в матеріалах справи за заявою ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО": вул. Шкільна, 10а, с. Копиткове, Здолбунівський район, Рівненська область, 35720

до боржника Фермерського господарства "Ім. Шевченка": вул. Шкільна, 9, с. Копиткове, Здолбунівський район, Рівненська область, 35720

про визнання банкрутом

в загальному позовному провадженні позовну заяву заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Здолбунівська районна державна адміністрація до фермерського господарства імені Шевченка

про повернення земельної ділянки

За участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Лавренюк В.М.;

від боржника: Ткачук Д.В.;

від ліквідатора: Ткачук Д.В., Новак І.В.;

від ГУ Держгеокадастру у Рівненській області Верещук Л.В.;

від органу прокуратури: Марщівська О.П.;

від третьої особи: не з"явився.

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 35, 37 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (надалі - Позивач або ГУ Держгеокадастру) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до фермерського господарства імені Шевченка, в якому просить зобов'язати Фермерське господарство імені Шевченка повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області земельну ділянку, що знаходиться за межами населених пунктів на території Копитківської сільської ради, загальною площею - 20,55 га, з них біля села Степанівка - 4,76 га, села Копиткове (машинотракторний парк) - 3,19 га (молочно-товарна ферма) - 12,09 га, біля перехрестя автодороги Копитків - Степанівка (хімсклад) - 0,51 га, вартістю - 835187,76 грн., яка передана згідно договору оренди земельної ділянки від 25.07.2006 за №4.

Свої вимоги Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури мотивує наступним. На підставі розпорядження голови Здолбунівської державної районної адміністрації від 26.05.2006 року №180, 25.07.2006 між Здолбунівською РДА та ФГ ім. Шевченка укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування господарських будівель та споруд за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя - під господарськими будівлями і дворами), яка знаходиться за межами населених пунктів на території Копитківської сільської ради, загальною площею - 20,55 га, з них біля села Степанівка - 4,76 га, села Копиткове (машинотракторний парк) - 3,19 га (молочно-товарна ферма) - 12,09 га, біля перехрестя автодороги Копитків - Степанівка (хімсклад) - 0,51 га. Вказаний договір зареєстровано в Здолбунівському районному відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.07.2006 за №4. У відповідності до пункту 8 Договору, останній укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, термін дії договору оренди землі визначено сторонами до 25.07.2016.

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру в Рівненській області, Фермерське господарство ім. Шевченка протягом 2016-2017 років із заявами про поновлення договору оренди землі чи повернення земельної ділянки у державну власність не зверталось а тому відсутні підстави вважати, що договір оренди від 25.07.2006 року поновлено на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до п.21 договору оренди, після припинення дії договору, Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідач надав суду відзив на позов в якому проти вимог Позивача заперечив пославшись на те, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і орендодавець не заявляв орендавцю заперечень у поновленні договору оренди землі, а відтак такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Вважає, що договір оренди землі від 25.07.2006 року укладений між Здолбунівською РДА та ФГ ім. Шевченка з 25.07.2006 року є продовженим на 10 календарних років на тих же умовах.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Здолбунівської районної державної адміністрації в судове засідання не з"явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 11.04.2018 року представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з"ясувавши обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

За змістом частин 3, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів; інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин; в основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України держава покладає на прокуратуру представництво інтересів держави в суді.

Згідно ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ст. 53 ГПК України, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Статтею 14 конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 83 ЗК України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (частина 1 статті 84 ЗК України).

Судом встановлено, що Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (надалі - Позивач або ГУ Держгеокадастру) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до фермерського господарства імені Шевченка, в якій просить зобов'язати Фермерське господарство імені Шевченка повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області земельну ділянку, що знаходиться за межами населених пунктів на території Копитківської сільської ради, загальною площею - 20,55 га, з них біля села Степанівка - 4,76 га, села Копиткове (машинотракторний парк) - 3,19 га (молочно-товарна ферма) - 12,09 га, біля перехрестя автодороги Копитків - Степанівка (хімсклад) - 0,51 га, вартістю - 835187,76 грн., яка передана згідно договору оренди земельної ділянки від 25.07.2006 за №4.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

26.05.2006 головою Здолбунівської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №180, яким передано в оренду Фермерському господарству імені Шевченка земельну ділянку площею 20,55 га для обслуговування господарських будівель та споруд за межами населених пунктів на території Копитківської сільської ради.

25.07.2006 на підставі вищевказаного розпорядження, між Здолбунівською РДА та ФГ ім. Шевченка укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування господарських будівель та споруд за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя - під господарськими будівлями і дворами), яка знаходиться за межами населених пунктів на території Копитківської сільської ради, загальною площею - 20,55 га, з них біля села Степанівка - 4,76 га, села Копиткове (машинотракторний парк) - 3,19 га (молочно-товарна ферма) - 12,09 га, біля перехрестя автодороги Копитків - Степанівка (хімсклад) - 0,51 га.

Вказаний договір зареєстровано в Здолбунівському районному відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.07.2006 за №4.

У відповідності до пункту 8 Договору, останній укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, термін дії договору оренди землі визначено сторонами до 25.07.2016.

Згідно з ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.33 даного Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Згідно з ч.2 ст.ЗЗ Закону України «Про оренду землі», орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. При цьому, згідно з ч.3 цього ж Закону до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру в Рівненській області, фермерське господарство ім. Шевченка протягом 2016-2017 років із заявами про поновлення договору оренди землі чи повернення земельної ділянки у державну власність не зверталось.

ГУ Держгеокадастру в Рівненській області, з метою поновлення договору оренди землі управлінням Держгеокадастру у Здолбунівському районі 20.01.2016 та 07.12.2017 надіслано відповідні листи до ФГ ім. Шевченка, які залишено орендарем без реагування.

У п.5 ст.ЗЗ Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, рішення про поновлення договору оренди землі приймається орендодавцем лише у відповідь на лист орендаря і лише після узгодження з орендарем істотних умов договору (такою умовою згідно зі ст. 15 Закону є орендна плата). Встановлено, що орендну плату ФГ ім. Шевченка не погоджував.

Виходячи зі змісту ст. 33 Закону України «Про оренду землі», зважаючи на взаємозв'язок норм права викладених у даній статті, правило про продовження договору оренди за відсутності заперечень орендодавця (ч.6 ст.33) можна застосовувати лише нерозривно із правилом про попереднє завчасне повідомлення орендарем про намір продовжити дію договору оренди (ч.2 ст.33).

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 13.04.2016 в справі № 6-2027цс15 (№ рішення в ЄДРСР 57515160) та в постанові від 23.03.2016 в справі № 6-146цс16 (№ рішення в ЄДРСР 57201728). Так, Верховний Суд України у згаданих постановах зазначає: таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Крім того, у ч.4 ст.ЗЗ Закону України «Про оренду землі» зазначено що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Окрім того, згідно інформації Головного управління ДФС в Рівненській області ФГ ім. Шевченка згідно поданих податкових декларацій з плати за землю протягом 2012-2017 років, задекларована земельна ділянка на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району площею 20,55 га (під будівлями). Даний факт вказує, що фермерським господарством протягом терміну дії договору, так і після його закінчення використовувалася вказана земельна ділянка, проте дія договору не продовжувалася.

Згідно п. 35 договору визначено, що його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної небезпеки в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що договір оренди від 25.07.2006 року поновлено на той самий строк і на тих самих умовах.

Положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.21 договору оренди, після припинення дії договору, Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з ч.2 ст.795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Однак, на даний час орендарем, тобто ФГ ім. Шевченка, не здійснено жодних заходів щодо повернення земельної ділянки розпоряднику земель - Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області, що в свою чергу, призводить до того, що розпорядник землі позбавлений можливості передати її у користування іншим особам, внаслідок чого порушуються економічні інтереси держави, оскільки орендна плата за користування землею не надходить.

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру в Рівненській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що перебувала в оренді ФГ Шевченка, на даний час не проведена. Згідно інформації управління Держгеокадастру в Здолбунівському районі у Рівненській області, вартість земельної ділянки площею 20,55 га, що знаходиться на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району становить 835187,76 гривень.

Крім того, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.07.2017 порушено провадження у справі №918/335/17 про банкрутство боржника ФГ ім. Шевченка. Постановою Господарського суду Рівненської області від 31.01.2018 ФГ ім. Шевченка визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора Ткачука Дмитра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №272 від 02.04.2013).

Частина 1 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частиною 1 ст.136 ГК України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Разом з тим, індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору (ч.ч. З, 8 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Відповідно до п. 4 ст.122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Враховуючи те, що земельна ділянка не перебувала у Відповідача ні на праві власності, ні на праві господарського відання, тому остання підлягає поверненню розпоряднику землі Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області.

За таких обставин, оскільки Відповідачем (Орендарем), всупереч умовам договору оренди та приписам ст. 34 Закону України "Про оренду землі", після припинення дії договору (закінчення строку договору, на який його було укладено) не було повернуто Позивачу (Орендодавцеві) земельну ділянку, суд прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову про повернення Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області земельної ділянки, що знаходиться за межами населених пунктів на території Копитківської сільської ради, загальною площею - 20,55 га, з них біля села Степанівка - 4,76 га, села Копиткове (машинотракторний парк) - 3,19 га (молочно-товарна ферма) - 12,09 га, біля перехрестя автодороги Копитків - Степанівка (хімсклад) - 0,51 га, вартістю - 835187,76 грн., яка передана згідно договору оренди земельної ділянки від 25.07.2006 за №4.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області довели належними та допустимими доказами протиправну форму поведінки відповідача, а відтак позовні вимоги грунтуються на законі, є правомірними, і, відповідно, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання зазначеної позовної заяви підлягає сплаті 1762,00 грн. судового збору.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України, судовими витратами вважається в тому числі і судовий збір. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, при вирішенні даного спору на користь позивача, згідно із ст.129 ГПК України, відповідач зобов'язаний відшкодувати сплачений прокуратурою Рівненської області судовий збір у сумі 1762,00 грн..

Керуючись статями 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області задоволити. 2. Зобов'язати Фермерське господарство імені Шевченка (юридична адреса: с. Копиткове, вул. Шкільна, 9, Здолбунівський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 25320585) повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області (33000, вул. Симона Петлюри, 37, м. Рівне, Рівненська область, код ЄДРПОУ 39768252) земельну ділянку, що знаходиться за межами населених пунктів на території Копитківської сільської ради, загальною площею - 20,55 га, з них біля села Степанівка - 4,76 га, села Копиткове (машинотракторний парк) - 3,19 га (молочно-товарна ферма) - 12,09 га, біля перехрестя автодороги Копитків - Степанівка (хімсклад) - 0,51 га, вартістю - 835187,76 грн., яка передана згідно договору оренди земельної ділянки від 25.07.2006 за №4.

3. Стягнути з Фермерського господарства імені Шевченка (юридична адреса: с. Копиткове, вул. Шкільна, 9, Здолбунівський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 25320585) на користь прокуратури Рівненської області (33028, місто Рівне, вулиця 16 Липня, 52, р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації - 2800) судовий збір у сумі 1762,00 грн..

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано "16" квітня 2018 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.