Рішення № 73369757, 06.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2018Справа № 910/23246/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП"доПриватного акціонерного товариства "КИЇВХІМПОСТАЧ"простягнення 2 847 216, 25 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

Представники сторін:

від позивача: Карплюк Л.Р. - представник за довіреністю;

від відповідача: Голубашенко М.В. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" (далі - позивач, ТОВ "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "КИЇВХІМПОСТАЧ" (далі - відповідач, ТОВ "КИЇВХІМПОСТАЧ") про стягнення 2 240 532, 49 грн. заборгованості по Договору про розробку проектної документації на нове будівництво № 25.1/07/2013 від 05.08.2013 року, 111 752,00 грн. 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання зобов'язання, 494 931,76 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору про розробку проектної документації на нове будівництво № 25.1/07/2013 від 05.08.2017 року та чинного законодавства не виконав зобов'язання щодо сплати грошових коштів за виконану роботу, та виконав лише часткову оплату.

Відповідно до Ухвали Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 року відкрито провадження у справі № 910/23246/17 та призначено підготовче судове засідання на 02.02.2018 року.

З огляду на те, що у судовому засіданні 02.02.2018 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники позивача та відповідача у даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 02.03.2018 року.

06 лютого 2018 року через загальний відділ суду відповідач надав клопотання про поновлення строків на подачу відзиву на позовну заяву, а також письмові пояснення щодо обставин справи.

28 лютого 2018 року від позивача надішли письмові пояснення на відзив відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2018 року наполягав на позові, надав усні пояснення по суті спору.

Відповідач проти позову заперечував, безпосередньо в судовому засіданні 02.03.2018 року надав додаткові письмові пояснення по справі. Крім того, відповідач вважає, що між сторонами відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому предмет спору відсутній.

Позивач щодо зарахування зустрічних однорідних вимог заперечував, акт звірки розрахунків суду не надав.

На підставі викладеного, з урахуванням особливостей розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи по суті на 06.04.2018 року, зобов'язавши позивача та відповідача виконати вимоги суду.

у судовому засіданні 06.04.2018 року представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по справі та з приводу зарахування зустрічних вимог.

Представник відповідача наполягав на тому, що між сторонами по справі було зараховано зустрічні позовні вимоги, а тому позов задоволенню не підлягає. Крім того, представник відповідача усно звернувся до суду про відкликання заяви про застосування строку позовної давності, оскільки його не пропущено.

Судом було завершено з'ясування обставин та перевірку їх доказами, проведено судові дебати відповідно до вимог процесуального законодавства.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством "КИЇВХІМПОСТАЧ" (далі також - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" (далі також - Генеральний проектувальник) було укладено договір № 25.1/07/2013 про розробку проектної документації на нове будівництво, відповідно до умов якого замовник доручає Ген. проектувальнику розробити і передати у власність замовника проектну документацію для будівництва об'єкта "Громадсько-торгівельного центру" загальної проектної (тієї, що проектується) площі 84 258 мІ", на території м. Київ, Московський проспект, 36 у відповідності з вимогами даного договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що замовник зобов'язується здійснити оплату робіт на умовах договору.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 2 від 03.02.2014 року до договору, сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. договору в новій редакції:

- " загальна вартість робіт, які виконуються Ген. проектувальником по даному договору, визначається в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору і на дату підписання договору складає 1 611 876, 98 доларів США, що за міжбанківським курсом на момент підписання договору еквівалентно 13 604 241, 71 грн., в т.ч. ПДВ - 2 267 373, 61 грн.

Надалі між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору про розробку проектної документації на нове будівництво № 25.1/07/2013 від 05.08.2013 року, які є невід'ємною частиною договору № 25.1/07/2013 від 05.08.2013 року, серед яких:

Як стверджує позивач, по договору про розробку проектної документації на нове будівництво № 25.1/07/2013 від 05.08.2013 року ним виконано проектні роботи на загальну суму 21 467 949, 10 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та актами прийому-передачі документації, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.2.1. договору, остаточна оплата робіт здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дня підписання Акту прийому-передачі виконаних проектних робіт.

Згідно з п. 5.3. договору № 25.1/07/2013 від 05.08.2013 року всі оплати Ген. проектувальнику по даному договору здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок в національній валюті України виходячи з міжбанківського курсу продажу долару США на день здійснення платежу. Зобов'язання замовника по оплаті вважаються виконаними в день поступлення грошових коштів на рахунок Ген. проектувальника, що при необхідності підтверджується банківською випискою, завіреною уповноваженим представником банку. Підставою для оплати є рахунки і акти здачі-прийняття виконаних робіт.

Пунктами 7.2.3 та 8.2.2. договору передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти Проектні роботи, виконані відповідно до умов договору та оплатити їх. Ген. проектувальник має право на оплату своєчасно виконаних робіт, на умовах договору.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, на думку позивача, що відповідач у порушення умов договору та чинного законодавства не виконав зобов'язання щодо сплати грошових коштів за виконану роботу, оплатив останню частково у розмірі 19 227 416, 61 грн., відтак сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2 240 532, 49 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 837-891 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 Господарського кодексу України, за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався на наступні обставини:

- господарські відносини відповідача з позивачем не обмежуються лише рамками договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги у справі, та виходять за рамки одного договору, а ґрунтуються на ряді договорів на виконання різного виду робіт у сфері будівництва;

- відобразити всю історію господарських стосунків сторін спору можливо завдяки Оборотно-сальдовій відомості, оскільки чинним законодавством України не передбачено єдиного первинного документа, який би відображав повну картину господарської взаємодії сторін, які виникли з різних підстав - тобто такі, які ґрунтуються на різних господарських договорах;

- як видно з Оборотно-сальдової відомості, долученої до матеріалів справи, по ряду договорів у позивача є дебіторська заборгованість перед відповідачем на загальну суму 2 681 592, 19 грн., і в той же час у позивача існує кредиторська заборгованість на загальну суму 9 642 866, 69 грн. Загальне сальдо станом на момент подачі позову показує заборгованість позивача перед відповідачем на загальну суму 6 961 274, 50 грн.;

- відповідач 23.01.2018 року звернувся до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій заявив про припинення зобов'язань відповідача перед позивачем по договорам: № 01/10/13-АН від 01.10.2013 на суму 295 431, 73 грн., № 25.1/07/2013-У від 11.11.2015 на суму 6 094, 00 грн., № 04/12/15 від 29.09.2015 на суму 139 533, 97 грн., № 25.1/07/2013 від 05.08.2013 на суму 2 240 532, 49 грн. внаслідок зарахування боргу відповідача із сум, перерахованих відповідачем на рахунок позивача по договору № БЛК30/08/13 від 06.08.2013 року;

- загальна сума зарахування зустрічних однорідних вимог складає 2 681 592, 19 грн.;

- відповідно до п. 3.5. договору № БЛК 30/08/13 від 06.08.2013 року відповідач доручив, а позивач зобов'язався надати послуги при умові дотримання своєчасного фінансування відповідно до Графіка виробництва і фінансування робіт. Порядок фінансування визначений в розділі 11 договору № БЛК 30/08/13 від 06.08.2013 та відображений в акті звіряння взаємних розрахунків, сформованому відповідачем станом на 02.03.2018 року. Таким чином сума, перерахована відповідачем на рахунок позивача в рамках співпраці за даним договором є достатньою умовою належного фінансування, передбаченою договором № БЛК 30/80/13 від 06.08.2013, однак позивач в кінці 2016 року припинив належним чином виконувати умови договору № БЛК 30/08/13 від 06.08.2013 року, у зв'язку із чим виникла значна заборгованість.

В силу положень ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Так, зобов'язання зі сплати відповідачем позивачеві 2 240 532, 49 грн. виникло на підставі договору № 25.1/07/2013 про розробку проектної документації на нове будівництво.

Відповідач, у свою чергу зазначає, що кошти у розмірі 2 240 532, 49 грн. є частиною вартості сплаченою відповідачем на користь позивача за договором № БЛК 30/08/13.

Як вбачається із заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. № 23/01/18-472 від 23.01.2018 року, ПрАТ "КИЇВХІМПОСТАЧ" було заявлено про припинення зобов'язань перед ТОВ "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" по договорам: № 01/10/13-АН від 01.10.2013 на суму 295 431, 73 грн., № 25.1/07/2013-У від 11.11.2015 на суму 6 094, 00 грн., № 04/12/15 від 29.09.2015 на суму 139 533, 97 грн., № 25.1/07/2013 від 05.08.2013 на суму 2 240 532, 49 грн. внаслідок зарахування боргу відповідача із сум, перерахованих відповідачем на рахунок позивача по договору № БЛК30/08/13 від 06.08.2013 року.

Відповідно до договорів, за якими відповідач заявив про зарахування вимог, сторонами також є позивач та відповідач у справі № 910/23246/17. Тобто, можна зробити висновку, що вимоги відповідача є зустрічними.

Доказів виконання зобов'язань у повному обсязі за договором № БЛК30/08/13 від 06.08.2013 року сторонами не надано. Таким чином, зустрічні вимоги відповідача до позивача є однорідними, оскільки йде мова про грошові кошти, які були сплачені або повинні сплачуватися за спірними договорами.

Підтвердження направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання щодо яких настав долучено відповідачем до матеріалів справи.

З наведеного вище суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 25.1/07/2013 про розробку проектної документації на нове будівництво відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на наявні у матеріалах справи фактичні дані, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП".

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладають на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 218, 220, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЛАЙН КАПІТАЛ ГРУП" до Приватного акціонерного товариства "КИЇВХІМПОСТАЧ" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2018 року.

Суддя Ю.О.Підченко