Постанова № 73367619, 13.04.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/9517/17 Провадження № 22-ц/795/494/2018 Головуючий у I інстанції - Литвиненко І. В. Доповідач - Шарапова О. Л.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді: Шарапової О.Л.

суддів: Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.

позивач: ОСОБА_2

відповідачі: ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»

особи, які подали апеляційні скарги - ОСОБА_2, ОСОБА_3

Оскаржується рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 лютого 2018 року, суддя Литвиненко І.В., проголошене 20 лютого 2018 року о 14 год. 54 хв., м. Чернігів.

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та ПАТ «СГ «ТАС», в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства « Страхова група «ТАС» у відшкодування матеріальної шкоди 4893 грн. 93 коп. та стягнути з ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 березня 2017 року ОСОБА_3, порушивши п.п.1.3, 1.5, 2.3 б), 18.1, 19.3 ПДР України, на пішохідному переході здійснив на неї наїзд. У зв»язку з отриманими тілесними ушкодженнями на лікування нею було витрачено 4893 грн. 93 коп.. На час дорожньо-транспортної пригоди відповідальність ОСОБА_3 була застрахована, а тому витрати, понесені на лікування, мають бути стягнуті зі страхової компанії. Зазначені події спричинили моральні страждання, які полягають в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із необхідністю коштовного лікування, загострення супутніх захворювань, пошкодженням речей і які вона оцінює в 20 000 грн. та які мають бути відшкодовані винуватцем дорожньо-транспортної події.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 лютого 2018 року позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.; в іншій частині заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржуване рішення змінити в частині стягнення з нього на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. , відмовивши у задоволенні цих позовних вимог; вирішити питання про стягнення матеріальної шкоди зі страхової компанії.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що ним було відшкодовано позивачу кошти у сумі 2850 грн., про що була складена відповідна розписка 22 березня 2017 року, які були надані не на придбання ліків, а саме для лікування психологічних страждань внаслідок ДТП та відносяться до коштів на відшкодування моральної шкоди. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на те, що в судовому рішенні зазначається, що розмір матеріальної шкоди становить 2619.7 грн., а він сплатив позивачці 2850 грн., що також свідчить про те, що грошові кошти були сплачені саме на відшкодування моральної шкоди. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що його відповідальність була застрахована, а тому матеріальна шкода мала бути відшкодована страховою компанією. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що він має інвалідність, має на утриманні малолітню дитину, а тому розмір моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. є непомірним.

В апеляційній скаргу ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди із ПАТ «СГ «ТАС» скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, стягнувши зі страхової компанії на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 4893 грн. 93 коп.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СГ «ТАС», суд не звернув увагу на доводи ОСОБА_3 щодо сплати 2850 грн. саме на відшкодування моральної шкоди і самостійно змінив цільове призначення даної грошової компенсації і відніс її до відшкодування матеріальної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення в тому, що він, 20 березня 2017 року, о 08.30, у м.Чернігові, по вул. 1 Травня,161, керуючи транспортним засобом «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкості руху і не зупинився, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, внаслідок якого остання отримала тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п.п.1.3, 1.5, 2.3 б), 18.1, 19.3 ПДР України.

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 червня 2017 року закрите провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП в зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

З висновку експерта №383 від 04 травня 2017 року вбачається, що у ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синцями, саднами та забиттям м'яких тканин обличчя. Також у неї маються садна обох колінних суглобів. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів або при ударі об такі ж, по давності утворення, можуть відповідати даті 20 березня 2017 року, як не це вказано в постанові про призначення експертизи. Враховуючи те, що всі описані вище тілесні ушкодження є наслідком одного травматичного процесу в умовах дорожньо-транспортної пригоди, оцінка ступеню ушкоджень, в сукупності, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розгляд здоров'я.

Постановою старшого слідчого Чернігівського ВП ГУ НП України в Чернігівській області від 24 травня 2017 року закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

У зв»язку з отриманими в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями позивачка в період з 20 березня 2017 року по 03 квітня 2017 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Чернігівській міській лікарні № 2 з діагнозом « ЗЧМТ; струс головного мозку; забій, підшкірні гематоми, садна м'яких тканин обличчя; садна передньої поверхні обох колінних суглобів; забій грудної клітини; артифакія правого ока; хронічний пієлонефрит з кістоутворенням, стадія н/ремісії.

За період стаціонарного лікування в Чернігівській міській лікарні № 2 позивакою були витрачені кошти на лікування в сумі 2 619.7 грн., що підтверджується фіскальними чеками та не оспорювалось в ході розгляду справи.

В період з 05 квітня 2017 року по 13 квітня 2017 року позивачка перебувала на лікуванні в Чернігівській обласній лікарні. Згідно з повідомленням Чернігівської обласної лікарні від 06 лютого 2018 року перебуванні на лікуванні в цей період зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою не має.

На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПрАТ «СГ «ТАС».

Згідно з розпискою від 22 березня 2017 року ОСОБА_3 сплатив позивачці на лікування 2 850 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно із розпискою від 22 лютого 2017 року ОСОБА_3 сплатив позивачці кошти на лікування в розмірі 2850 грн., тобто відшкодована матеріальна шкода, завдана позивачу, у зв'язку із придбанням ліків, а тому немає підстав стягнення цієї шкоди зі страхової компанії ПрАТ «СГ «ТАС»; враховуючи ступінь та характер моральних страждань, з ОСОБА_3 на користь позивачки слід стягнути у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що ним було відшкодовано позивачу кошти у сумі 2850 грн., про що була складена відповідна розписка 22 березня 2017 року, які були надані не на придбання ліків, а саме для лікування психологічних страждань внаслідок ДТП та відносяться до коштів на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки грошові кошти сплачені саме в період стаціонарного лікування, а в розписці від 22 березня 2017 року не зазначено, що грошові кошти в сумі 2 850 грн. сплачені саме на відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що в судовому рішенні зазначається, що розмір матеріальної шкоди становить 2 619.7 грн., а він сплатив позивачці 2850 грн., що також свідчить про те, що грошові кошти були сплачені саме на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки в розписці від 22 березня 2017 року не зазначено, що грошові кошти в сумі 2 850 грн. сплачені саме на відшкодування моральної шкоди, а незначна різниця між витратами на придбання ліків та сплаченою сумою також не підтверджує, що грошові кошти в сумі 2850 грн. були сплачені саме на відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що його відповідальність була застрахована, а тому матеріальна шкода мала бути відшкодована страховою компанією, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки грошові кошти в сумі 2 850 грн. на лікування позивачки були сплачені ОСОБА_3 добровільно, тобто матеріальна шкода була відшкодована до подання позову ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він має інвалідність, має на утриманні малолітню дитину, а тому розмір моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. є непомірним, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки розмір морального відшкодування обґрунтовано визначений з урахуванням як матеріального стану відповідача, так і ступеню та характеру моральних страждань, заподіяних позивачці.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СГ «ТАС», суд не звернув увагу на доводи ОСОБА_3 щодо сплати 2850 грн. саме на відшкодування моральної шкоди і самостійно змінив цільове призначення даної грошової компенсації і відніс її до відшкодування матеріальної шкоди, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки грошові кошти сплачені саме в період її стаціонарного лікування, а в розписці від 22 березня 2017 року не зазначено, що грошові кошти в сумі 2 850 грн. сплачені саме на відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 13 квітня 2018 року.

Головуючий:Судді: