Ухвала суду № 73367236, 30.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11433/18

Провадження № 1-кс/761/7863/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., при секретарі Триндюк А.М., розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції Лук’янчикова О.В., погоджене із прокурором Вишгородського відділу Києва-Святошинської місцевої прокуратури Петренко Л.В., про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий суддя

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділення Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції Лук’янчиков О.В. вніс до суду клопотання, погоджене із прокурором Вишгородського відділу Києва-Святошинської місцевої прокуратури Петренко Л.В., про тимчасовий доступ до речей і документів.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділенням Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100070004422 від 08 липня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період травня - вересня 2015 року ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, неодноразово, у тому числі із демонстрацією ножа, погрожував фізичною розправою (у тому числі, й вбивством) ОСОБА_4

Так, 11.05.2015 за вказаною адресою відбулось святкування дня народження ОСОБА_3, а 12.05.2015 в період часу приблизно між 00:00 та 01:00 годинами ОСОБА_3 за вказаною адресою, перебуваючи зі слів свідків у стані алкогольного сп'яніння, погрожував вбивством ОСОБА_4 та вимагав від останньої передачі йому оригіналів правовстановлюючих документів на будинок. При цьому ОСОБА_5 продемонстрував ніж, яким наніс декілька ударів ОСОБА_4 в область шиї та кінцівок (рук). Після цього ОСОБА_3 чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх можливих правових наслідків, про що свідчить його подальша поведінка, негайно залишив місце події та поїхав у невідомому напрямку.

Наступного дня, 13.05.2015 ОСОБА_5, побоюючись за стан здоров'я ОСОБА_4 та можливі негативні для нього правові наслідки, направив до будинку за вищевказаною адресою свою знайому ОСОБА_6 Остання з огляду на стан здоров'я потерпілої ОСОБА_4 та маючи на меті не допустити розповсюдження інформації про факт спричинення кримінально караних ножевих поранень, умовила потерпілу поїхати до знайомого лікаря до м. Коростишів Житомирської області, для надання медичної допомоги.

Одночасно ОСОБА_6 умовила потерпілу повідомити лікарю, що мало місце не спричинене ножем тілесне ушкодження, а начебто сама потерпіла порізалась розбитою посудою під час хатнього прибирання.

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого № 2484 (потерпілої ОСОБА_4.) Коростишивської центральної районної лікарні ім. Д.І. Потєхіна, ОСОБА_4 перебувала на лікуванні з 13.05.2015 по 26.05.2015, із клінічним діагнозом: Різана рана правої кисті з пошкодженням сухожиль згиначів V пальця, поверхневі рани лівої кисті та шиї. Пацієнту проведено хірургічну операцію.

В ході досудового розслідування, за постановою слідчого від 21.11.2016 про призначення судово-медичної експертизи, експертом Вишгородського міжрайонного відділення КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» проведено судово-медичну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта № 177/Д-2016р. від 30.11.2016, відповідно до якого отримані потерпілою тілесні ушкодження, у своїй сукупності, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості та надано відповіді на інші експертні питання.

Виходячи з того, що вищевказані дії були вчинені ОСОБА_3 з метою залякування потерпілої ОСОБА_4 та примусу до певних дій (передачі йому оригіналів правовстановлюючих документів на будинок та примусове виселення її з будинку), їх слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 122 КК України.

Відтак існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, за якими проводиться розслідування (ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 122 КК України).

Допитаний в ході досудового розслідування ОСОБА_3 показав, що після святкування свого дня народження покинув домоволодіння за вищевказаної адресою пізно ввечорі 11.05.2015 та ночував 12.05.2015 за адресою: АДРЕСА_1. Коли виїзджав, то ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не мала і про те, що вона їх отримала дізнався від свого сина ОСОБА_7 по телефону.

В той же час такі показання протиріччать показанням потерпілої ОСОБА_4 щодо нанесення їй тілесних ушкоджень саме ОСОБА_3 Також потерпіла повідомила, що декілька днів після нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_3 переховувався, після чого з'явився із вибаченнями та декілька разів возив її у Коростишивську центральну районну лікарню ім. Д.І. Потєхіна на перев'язки. Також стверджує, що ОСОБА_3 з метою дізнатися про її стан здоров'я внаслідок спричинення ударів ножем, вранці 12.05.2015 направив до будинку свого водія ОСОБА_8

Враховуючи вимоги ст.ст. 91 - 93 КПК України з'ясуванню та доказуванню по даному кримінальному провадженню потребують обставини місцезнаходження та переміщення ОСОБА_3 та його контакти в період 11.05.2015 по 27.05.2015, як безпосередньо до, під час та після заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_4

Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 за власні кошти, для власного проживання та проживання своєї родини (двоє дочок - ОСОБА_9 та ОСОБА_10) мала на меті придбати за власні кошти земельну ділянку та побудувати там будинок. З цією метою ОСОБА_4 підшукала собі для купівлі земельну ділянку площею 0,0719 га за адресою: АДРЕСА_1). З огляду на існування певних обставин (економію коштів та неможливість в силу Закону України «Про нотаріат» нотаріального оформлення купівлі безпосередньо на ОСОБА_4, яка є приватним нотаріусом), ОСОБА_3 заздалегідь маючи на меті умисел протиправного заволодіння майном ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою, умовив останню оформити купівлю на свою мати ОСОБА_11. За вказаних обставин ОСОБА_4 на таку пропозицію погодилась.

02.09.2011 між продавцями земельної ділянки (ОСОБА_12 та ОСОБА_15.) та титульним покупцем ОСОБА_11 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який було нотаріально посвідчено за реєстровим № 1950 самою ОСОБА_4, як приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Купівлю-продаж було вчинено за 104 000,00 грн. і ці сплачені кошти були особистими коштами ОСОБА_4, отриманими нею як дохід приватного нотаріуса. При цьому ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_4, що на першу її вимогу мати переоформить договір на будь-яку особу. Сама ОСОБА_11 також підтвердила, що проживати у будинку не буде і на нього не претендує; дійсним власником буде ОСОБА_4 і мати не буде здійснювати оформлення побудованого будинку на себе.

В подальшому, протягом 2011 - 2014 років ОСОБА_4 за власні кошти та із залученням знайдених нею підрядників було здійснено добудову будинку, його внутрішнє облаштування та облаштування прибудинкової території. В червні 2014 року ОСОБА_4 разом із двома дочками та ОСОБА_3 переїхали до будинку та почали постійно проживати там.

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 скориставшись тим, що ОСОБА_4 та її дочок не було вдома, зайшов до будинку, зібрав всі їх речі та кинувши їх в мікроавтобус, привіз його під будинок АДРЕСА_3 (адреса реєстрації ОСОБА_4.). Там ОСОБА_3 кинув автомобіль разом із речами, а сам поїхав. Коли ОСОБА_4 приїхала до свого будинку в с. Старі Петрівці, то виявила, що замки на будинку змінені. З цього часу ОСОБА_3 не пускає ОСОБА_4 до будинку, стверджуючи що це власність його матері.

28.01.2016 ОСОБА_11, за вказівкою ОСОБА_3, незважаючи на існування домовленостей із ОСОБА_4 та з метою реалізації його злочинного умислу, направленого на шахрайське заволодіння нерухомим майном ОСОБА_4, зареєструвала на своє ім'я у відповідних державних органах право власності на нерухоме майно.

За таких обставин у органа досудового розслідування є достатні дані вважати, що вчинено тривале у часі кримінальне правопорушення, яке було розпочато у вересні 2011 року та завершено 28.01.2016 із остаточною реєстрацією права власності на ОСОБА_11

Таким чином, в період часу з 02.09.2011 по 28.01.2016 гр. ОСОБА_3 діючи умисно та зловживаючи довірою ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволодів її майном - земельною ділянкою та будинком, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 що завдало потерпілій шкоди.

Відповідно до показань потерпілої ОСОБА_4 купівля земельної ділянки та подальше будівництво здійснювалось за її рахунок, для проживання останньої та її родини. Проживання ж ОСОБА_11 в будинку не передбачалось і остання до будинку ніколи не приїзджала та там ніколи не проживала, й не мешкає там на даний час. Стверджує, що самостійно опікувалась будівництвом будинку, постійно відвідувала будівництво. В будинку з червня 2014 року як з моменту завершення його будівництва у постійно проживала сама ОСОБА_4 із членами своєї родини (дочками - ОСОБА_9 та ОСОБА_10.) та співмешканцем ОСОБА_3

В той же час відповідно до показань ОСОБА_3 - домоволодіння придбано для проживання його матері ОСОБА_11, саме вона контролювала будівництво та перебувала там, постійно проживає у будинку після закінчення будівництва у 2015 році по даний час. Крім того, ОСОБА_5 стверджує, що ОСОБА_4 постійно у будинку ніколи не мешкала, лише іноді залишалась там ночувати (згідно таких показань ОСОБА_3 - у зв'язку із інтимним зв'язком із ним, за що він сплачував їй грошові кошти); дочки ОСОБА_14 у будинку також не проживали.

Враховуючи вимоги ст.ст. 91-93 КПК України та характер обставин, що потребують встановлення та доказування у даному кримінальному провадженні, вбачається необхідність встановлення хто ж саме опікувався будівництвом будинку та відвідував його під час будівництва, проживав у будинку з часу завершення будівництва та по даний час. Наведене також надасть можливість підтвердити або спростувати показання ОСОБА_4 та ОСОБА_3, встановити істину по справі.

Таким чином, в ході досудового розслідування передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 190 КК України кримінальних правопорушень, у органа досудового розслідування виникла обгрунтована необхідність в отриманні відповідної достовірної інформації, пов'язаної із місцезнаходженням, маршрутами пересування та контактами певних осіб, яка має суттєве значення для встановлення важливих обставин по кримінальному провадженню № 12016100070004422.

Така інформація може бути отримана від операторів стільникового зв'язку (операторів телекомунікацій). Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 користувалась на час подій по кримінальним провадженням та користується на даний час абонентським номером: + НОМЕР_1 (оператор: ПрАТ «Київстар»); ОСОБА_9 - абонентським номером: + НОМЕР_2 (оператор: ПрАТ «Київстар»); ОСОБА_10 - абонентським номером: + НОМЕР_3 (оператор: ПрАТ «Київстар»); ОСОБА_11 - абонентським номером: НОМЕР_4 (оператор: ПрАТ «ВФ Україна»); ОСОБА_3 - абонентським номером: + НОМЕР_5 (оператор: ПрАТ «ВФ Україна»).

В судове засідання слідчий не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Так, відповідно до ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх.

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

За таких обставин, з урахуванням доводів слідчого викладених у клопотанні, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з того, що речі та документи, які необхідно вилучити, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, проте слідчим не доведено необхідності вилучення саме оригіналів документів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 110, 163-165, 309 та 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл слідчому слідчого відділення Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанту поліції Лук’янчикову О.В., або ж особі, уповноваженій на здійснення тимчасового доступу на підставі доручення слідчого згідно із п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України, на тимчасовий доступ до документів, що містять охоронювану законом таємницю, з можливістю їх вилучення, які перебувають у володінні операторів телекомунікації (мобільного зв'язку) ПрАТ «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937; м. Київ, вул. Лейпцизька, 15), ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832; м. Київ, вул. Дегтярівська, 53), а саме до інформації в паперовому та електронному вигляді щодо абонентських номерів (в межах обслуговування відповідним оператором) + НОМЕР_1, + НОМЕР_2, + НОМЕР_3, НОМЕР_4, + НОМЕР_5, за наступними відомостями:

1) з яким споживачем (із конкретизацією прізвища, ім'я та по-батькові або назви юридичної особи) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг за вказаними абонентськими номерами (інформація лише в паперовому вигляді);

2) про вхідні та вихідні з'єднання вказаних абонентських номерів оператора із зазначенням типу з'єднань, дати і часу, тривалості таких з'єднань (вхідних та вихідних дзвінків), у тому числі з'єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) та діючі з'єднання, маршрутів передавання, SMS, MMS, GPRS, переадресація тощо, абонентських номерів учасників з'єднань, ІМЕІ їх мобільних терміналів, азимутів ретрансляційних антен та адрес розташування базових станцій які обслуговували зв'язок:

- щодо абонентських номерів + НОМЕР_1, + НОМЕР_2 та + НОМЕР_3 за максимально можливий по давності період з 02.09.2011 по 01.11.2015 і лише за ретрансляторами, які обслуговують зв'язок в с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області (за фільтром місцезнаходження абонента);

- щодо абонентського номеру НОМЕР_4 за максимально можливий по давності період з 02.09.2011 по 01.01.2018 і лише за ретрансляторами, які обслуговують зв'язок в с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області (за фільтром місцезнаходження абонента);

- щодо абонентського номеру + НОМЕР_5 за період з 11.05.2015 по 27.05.2015, за всіма доступними ретрансляторами відповідного оператора телекомунікацій на території України.

Строк дії ухвали встановити 1 (один) місяць з дня її проголошення, тобто до 30.04.2018 року.

Роз'яснити посадовим особам ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», що у відповідності до ч.1 ст. 166 КПК України, у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя